Чому до пріоритетів розвитку Закарпаття не віднесено

Утім, ознайомившись із цією постановою та порівнявши її з Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року, можна помітити істотні зміни пріоритетів для розвитку Закарпатської області.

Для нас дуже дивно, що згідно з цією Стратегією до пріоритетів розвитку Закарпаття уже не відносяться (додаток 3) збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, відтворення природних комплексів, земельних та водних ресурсів, формування національної екомережі. Водночас ця проблематика є пріоритетною для сусідніх областей.

Дивно, але факт. Не віднесено до пріоритетів розвитку Закарпаття і раціональне використання рекреаційних ресурсів територій та об’єктів природно-заповідного фонду для формування економічного середовища і розвитку сфери зайнятості. І це при тому, що тут розташований єдиний в Україні природний об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Карпатський біосферний заповідник і три національні природні парки, унікальні природні цінності яких (Долина нарцисів, гора Говерла, озеро Синевир, географічний центр Європи та інші), є візитівкою не тільки Закарпаття, а й України загалом.

Та найбільше дивує те, що в переліку областей, для яких пріоритетним визначено «Об’єднання зусиль щодо розвитку транскордонного співробітництва, подальшого поглиблення співпраці в рамках єврорегіонів та активізації роботи з розширення сфер такого співробітництва, ліквідації інфраструктурних перешкод та сприяння провадженню спільної підприємницької діяльності прикордонних регіонів у сфері малого і середнього бізнесу», Закарпаття теж відсутнє. Невже наш регіон — як жоден в Україні! — уже не межує аж із чотирма державами Євросоюзу?!

Непокоїть і те, що в розділі «Розвиток прикордонних територій» (Ціль 2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток) не знаходимо Закарпатську область, як і в переліку тих адміністративно-територіальних одиниць України, для яких важливими пріоритетами визначено «Реалізацію проектів, спрямованих на підвищення рівня соціально-економічного розвитку прикордонних територій, поліпшення їх екологічного стану, розбудову прикордонної інфраструктури, розвиток туризму тощо», «Розвиток прикордонної інфраструктури та співпраці між місцевими і регіональними громадами сусідніх держав шляхом розроблення та реалізації спільних прикордонних проектів соціально-гуманітарного, економічного, культурного, екологічного спрямування» та «Сприяння прискоренню процесів наближення рівня життя населення прикордонних регіонів до середньоєвропейського та забезпечення вільного переміщення людей, товарів і капіталу через кордон, а також сприяння об’єднанню зусиль суб’єктів транскордонного співробітництва для розв’язання спільних проблем прикордонних регіонів та здійсненню євроінтеграційних заходів на регіональному рівні».

Смуток на мене, як і на будь-якого іншого громадянина, наганяє важке усвідомлення того, чому на Закарпатті вирішено змінити пріоритети розвитку. Але очевидним є одне: якщо насправді так і станеться, то унікальні природні цінності цього куточка Європи зазнають непоправних втрат, а соціально-економічна ситуація тут, вочевидь, не поліпшуватиметься.

Така постановка питання видається актуальною і в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, у шостій главі якої підкреслено необхідність посилення охорони довкілля та реалізації довгострокових цілей сталого розвитку й запровадження принципів зеленої економіки. А в сьомій главі окремо акцентовано увагу на поглибленні транскордонного та регіонального співробітництва. І для кого, як не для Закарпаття, що межує, повторимо, аж із чотирма країнами і де надзвичайно актуальною є розробка та реалізація програм розвитку туристично-рекреаційної галузі як альтернативи суцільним вирубкам лісів, розв’язання наболілих екологічних проблем — зокрема, збору та утилізації побутових відходів, створення надійної системи попередження катастрофічних паводків, ці напрями роботи мали б бути пріоритетними.

Обурює та особливо непокоїть проект рішення Закарпатської обласної ради з питань погодження клопотання Державної служби геології та надр України про продаж на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою розробки нафти, газу та природного конденсату у густозаселеній Тереблянській площі, яка безпосередньо прилягає до Угольсько-Широколужанського масиву —об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». На думку експертів, розробка цих родовищ неминуче призведе до забруднення питних джерел води і зниження їх горизонтів та до надмірної урбанізації території природно-заповідного фонду.

Тож можуть з’явитися реальні загрози перетворення Закарпаття на «шахтарський» край з усіма екологічними наслідками...

 

 

Рахів

Закарпатської області.

 

     ГОСТРОТА ПРОБЛЕМ