Ліквідовано УБОЗ, транспортну та ветеринарну міліції

Верховна Рада 288 голосами ухвалила законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ, який передбачає ліквідацію Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, а також транспортної та ветеринарної міліції.

 Представляючи даний законопроект, голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін повідомив, що до другого читання надійшло 11 поправок, деякі з яких враховано. Зокрема, враховано пропозицію народного депутата Олени Сотник («Самопоміч») щодо залишення за Верховною Радою можливості щорічно заслуховувати міністра внутрішніх справ про стан боротьби з організованою злочинністю, а профільному комітету — раз на 6 місяців заслуховувати міністра щодо законності та обґрунтованості використання в боротьбі з оргзлочинністю спеціальних технічних засобів. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив, що під час підготовки до другого читання з профільним комітетом було узгоджено всі поправки, та запевнив, що незабаром буде внесено законопроект про реформу правоохоронних органів. Юрій Луценко (Блок Петра Порошенка), коментуючи перші кроки на шляху реформи правоохоронних органів, зазначив, що «поки що ми маємо у спадок міністерство міліції, а не міністерство внутрішніх справ», тому попереду велика робота зі створення національної поліції, міграційної служби та інших органів. «А сьогодні пропонується позбавити зайвого статусу ті підрозділи, які залишаться в складі МВС. Я зараз насамперед звертаюся до тих оперів ГУБОЗу, які схвильовані ліквідацією свого підрозділу. Хочу сказати просту річ: ГУБОЗ був славним і героїчним, коли він був шостим управлінням карного розшуку. А коли його керівництво добилося для себе небачених пільг у вигляді свого спеціального першого заступника, своєї прослушки, своєї наружки, на жаль, опера перемогли бандитів, а генерали ГУБОЗу зайняли їхнє місце. Сьогодні розглядається правильний закон, який збереже опера-трудягу в блоку карного розшуку, але зніме з міністра дуалізм двох замів і двох міліцій всередині однієї міліції. І позиція Авакова — зберегти оперів, але прибрати зайві понти генералів — правильна», — наголосив Ю. Луценко.

У цілому ухвалено й урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляцію). Пропоновані зміни передбачають спрощення процедури започаткування та ведення господарської діяльності, скорочення дозвільних і погоджувальних процедур, зменшення впливу державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом скасування ліцензування деяких видів господарської діяльності, підвищення рівня захисту прав інвесторів. Наприклад, для громадян практична користь від ухвалення цього законопроекту полягає в тому, що він спрощує процедуру переобладнання та перепланування житлових приміщень, адже для виконання цих робіт вже не потрібно буде брати відповідні дозволи. Після розгляду усіх поправок народний депутат Оксана Продан (Блок Петра Порошенка) заявила: оскільки деякі важливі поправки не було враховано, то цей законопроект треба відправити на повторне друге читання. Проте міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус переконував, що в нинішніх умовах цей законопроект таки варто ухвалити в цілому, щоб у майбутньому внести до нього відповідні зміни. Позицію міністра підтримав і Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, тож 260 народних депутатів проголосували за ухвалення законопроекта про спрощення ведення бізнесу в цілому.

Народні депутати проголосували за ухвалення в цілому законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України (про відповідальність за ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період чи в разі проведення цільової мобілізації). Голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін зазначив, що ці зміни спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту шляхом формування належних правових і організаційних засад забезпечення системи цивільного захисту ресурсами у разі введення в державі чи окремих її регіонах режимів воєнного або надзвичайного стану та проведення мобілізації. Також в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї).

А от ще один важливий законопроект — про ліцензування певних видів господарської діяльності — в цілому ухвалити не вдалося, тож його було відправлено на повторне друге читання. Представляючи цей законопроект, голова Комітету Верховної Ради з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель зазначила: «Сьогодні в Україні діє 56 видів ліцензування, а ми з вами залишаємо тільки 26. Крім того, підприємці вперше отримають комплексний документ, у якому чітко прописані всі етапи та процедури ліцензування усіх видів господарської діяльності». Однак під час постатейного розгляду з’ясувалося, що фракція «Народний фронт» виступає проти деяких схвалених комітетом поправок, тож О. Кужель запропонувала відправити законопроект на повторне друге читання.

Під час короткого обміну думками Павло Пинзеник («Народний фронт») зазначив, що фракція підтримає повернення проекту до комітету на повторне друге читання. А Віктор Пинзеник (Блок Петра Порошенка) заявивши, що це перший законопроект, який усуває чимало перешкод на шляху підприємництва, закликав парламентаріїв «не вихлюпнути цю дитину».

Юлія Тимошенко («Батьківщина») висловила переконання, що певні законопроекти є тестом на те, хто проти корупції, а хто за, і законопроект про ліцензування — саме з таких. «Фракція прем’єра повинна підтримати цей законопроект та не розколювати коаліцію», — заявила вона. На повторне друге читання відправлено й законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо військових злочинів).

На початку засідання Верховна Рада ухвалила постанову про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних працівників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України. «За» висловилися 239 народних депутатів. Оскільки такі російські телеканали, як «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «Россия-24», «НТВ-Мир» фактично стали інформаційною зброєю Кремля, то Окружний суд Києва ще в березні 2014 року задовольнив позов Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про тимчасове припинення їхнього мовлення на території України. Зараз цей перелік вже включає 15 російських телеканалів та ведеться робота про включення до нього інших рупорів Кремля. Враховуючи це, цілком логічним є рішення про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних представників таких російських телеканалів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначила: «Фактично сьогодні російські журналісти проходять в органи влади, записують когось із українських політиків, а потім монтують сюжети, і все це використовують в інформаційній війні проти України». Вона також наголосила, що оскільки стаття 109 Європейської Конвенції з прав людини допускає часткове обмеження свободи для ЗМІ, якщо вони загрожують національній безпеці, то комітет рекомендував парламенту підтримати цей документ.

Під час обговорення народний депутат Микола Томенко (Блок Петра Порошенка) зауважив, що якби таке рішення було ухвалене ще рік тому, то ми б уникли сотень провокацій. Він також висловив думку, що заборона має стосуватися й акредитації при органах місцевої влади, бо інакше представники ворожих ЗМІ зможуть акредитуватися десь на Херсонщині та продовжуватимуть свої провокації.

Свободівець Андрій Іллєнко висловив думку, що цю заборону треба поширити на всі російські телеканали, причому не тільки на період антитерористичної операції, а доти, доки хоча б метр української території перебуватиме під російською окупацією.

Так Голова Верховної Ради прокоментував бійку в парламенті між народними депутатами Єгором Соболєвим («Самопоміч») та Вадимом Іщенком («Батьківщина») і запропонував позбавити їх права брати участь в п`яти засіданнях. Як бачимо, дискусії довкола законопроектів дійшли тієї межі, що народні депутати вирішили вияснити позиції за допомогою кулаків. Тож глава парламенту відразу ж оголосив 15-ти хвилинну перерву, а по її завершенні заявив: «Щойно мене повідомили, що між двома депутатами сталася жорстока бійка. Це абсолютно неприпустимо в стінах українського парламенту. Може бути будь-яка дискусія, можуть бути різні точки зору, але протягувати один до одного руки — неприпустимо». У зв’язку з цим В. Гройсман запропонував розробити кодекс поведінки народних депутатів восьмого скликання, щоб кожен знав, що він може робити, а що ні. «Я наполягаю на тому, щоб зібрався Регламентний комітет і вніс пропозицію про позбавлення цих двох народних депутатів можливості брати участь у п`яти пленарних засіданнях. Це буде показово, це буде справедливо», — сказав Голова Верховної Ради, та додав, що той, хто хоче воювати, має йти на фронт.

Перший заступник голови Регламентного комітету Павло Пинзеник зазначив, що члени комітету під час короткого обговорення ситуації прямо в сесійній залі дійшли висновку, що з рішенням немає чого тягнути, та запропонував відразу ж проголосувати за позбавлення цих народних депутатів права відвідувати п’ять засідань Верховної Ради.

Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк, вибачившись за непарламентську поведінку колеги по фракції Є. Соболєва, водночас зауважив, що в сесійній залі досі засідають ті, хто мав би сидіти в тюрмі, а, крім того, Регламентний комітет не помічає порушення парламентських процедур.

Натомість керівник фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв зазначив: «Ми, як фракція, приймаємо вибачення, але чи прийме ці вибачення колега, якого жорстоко били». Він також закликав розглянути матеріали відеозапису бійки на Регламентному комітеті та передати їх до правоохоронних органів.