Саме під такою назвою у редакції «Голосу України» нещодавно відбулася прес-конференція. Про те, як виявляють і борються з хабарниками в міліцейських лавах, говорили: Богдан Лизогуб — начальник управління інспекції з особового складу МВС України, Едуард Багіров — голова правління громадської організації «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України», Микола Вознюк — начальник управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупцією Генеральної прокуратури України. Модераторами конференції були заступник головного редактора «Голосу України» Сергій Демський і кореспондент парламентської газети Олександр Пекний.
Правоохоронцям довіряє лише 1 відсоток населення
Процес Євроінтеграції України передбачає необхідність зменшення впливу корупції. Верховна Рада, як вам відомо, прийняла низку законів, які мають сприяти цьому. На жаль, мусимо констатувати, що на сьогодні вони не спрацьовують в повній мірі. Особливо корупція впливає на ставлення населення до міліції. За деякими даними, наприклад, Інституту соціології НАН України, нині правоохоронцям довіряє лише 1 відсоток населення країни. Крім того, згідно зі звітом «Про результати проведення заходів щодо попередження і протидії корупції у 2012 році», який опублікував Мін’юст, друге місце за рівнем корупції в країні після посадовців місцевих органів влади посідають співробітники органів внутрішніх справ. Так, у 2012 році наша країна від таких правопорушень втратила 1,8 млрд. грн., і це тільки матеріальна втрата, не кажучи вже про питання моралі. Напередодні нашого заходу ми провели рейд, щоб подивитися, чи існують в реальному житті ось такі корупційні прояви. Передусім акцентували увагу на проблемі стихійної торгівлі поблизу станцій метрополітенів. Зокрема, наш кореспондент виїжджав на стихійний ринок неподалік станції метро Святошин. Там вдалося спостерігати вже звичну картину: безліч торговців заполонили входи і виходи із метро. Це створює дуже багато незручностей для пасажирів. Цікаво те, що поруч перебував працівник міліції, який взагалі не реагував на весь цей безлад. Він займався своїми справами, то він по телефону розмовляв, то він з кимось іншим вів бесіду. Зі слів людей, які там торгують, вони сплачують щодня кошти правоохоронцям, щоб їх не чіпали. У зв’язку з цим до учасників нашої прес-конференції запитання: якщо вже говорити про корупцію в МВС, то чи справді вона є, чи це все-таки міф?
Хабарникам пощади немає і бути не може
Богдан Лизогуб:
— Корупція — це загальне негативне соціальне явище, яке властиве всім країнам, всім формам суспільного устрою і не лише сучасній Україні. І тому певні соціальні, соціальні-економічні та інші проблеми все-таки існують. Мабуть, жодну благополучну країну свого часу ця проблема не оминула, і насамперед правоохоронні органи. З вашого дозволу також скажу стосовно відсотка довіри до міліції. Питання справді дуже болюче, і керівництво міністерства звертає на це увагу. Після того як наш новий міністр прийшов на посаду, він якраз підкреслив, що інколи причиною корупції є різні зловживання. Адже була та система показників, яка тривалий час існувала ще за часів колишнього Радянського Союзу. Наш керівник міністерства поставив завдання — повернути довіру населення. Це має бути визначальним показником нашої діяльності. Щодо питання показника Інституту соціології в 1 відсоток. Є й інші дослідження, не буду зараз виправдовуватися, але є результати, які свідчать і про 25 відсотків довіри і навіть вище. Куди громадянин найчастіше звертається у разі виникнення у нього проблем? Це все-таки міліція, це, мабуть, «швидка допомога» і аварійно-рятувальні служби. Тобто людина зі своєю бідою біжить перш за все до міліції. Це, я вважаю, досить великий показник.
Стосовно питання, що друге місце за рівнем корупції в країні після посадовців місцевих органів влади посідають співробітники органів внутрішніх справ. Міліція від цієї проблеми не відсторонюється і не замовчує її, навпаки, вживає наскільки це можливо заходів щодо корупціонерів, їх виявлення та притягнення до передбачуваної законом відповідальності. Нині, на жаль, поширилося твердження про майже тотальну безкарність хабарників-правоохоронців. Одразу скажу, це не більше, ніж міф. Усі, хто піймався на хабарах, причому як рядові співробітники міліції, так і їх керівники, притягуються до суворої адміністративної та кримінальної відповідальності. У міліцейському відомстві сформований єдиний підхід — корупціонерам і хабарникам — пощади немає і бути не може! В принципі намагаємося робити все саме таким чином.
Ми самі підтримуємо порочну систему, а дехто і використовує її
Едуард Багіров:
— Корупція — серйозна загальнонаціональна проблема. Вона існує не тільки в Україні, а й в усіх країнах СНД і в країнах ЄС. Але, природно, там корупції набагато менше, а державні органи контролюють цей негативний процес. В Україні, на жаль, ця проблема стосується кожного. Богдан Вікторович сказав, що всі телефонують до міліції. Я можу констатувати такий факт, якщо й надалі падатиме так відсоток довіри до міліції, то чергові у райвідділах будуть з ранку до вечора відпочивати. Оскільки нікому буде телефонувати. Люди перестануть звертатися, бо буде відсутня довіра до міліції. З іншого боку, корупція — це проблема соціально-правового характеру. Можна сказати, що це така система, яку люди підтримують і використовують. Потрібно людей виховувати з дитинства, зі школи, садка. Розповідати їм, що ця система може зламати кар’єру, майбутнє. Давайте говорити ще про таку проблему, яка стосується кожного із нас. Я не думаю, що тут присутні, наприклад, за все своє життя не вирішували особисті питання, пов’язані з дітьми, дитячими садками, школами, отриманням якихось там преференцій, у тому числі квартир, дачних ділянок, гаражів, і не використовували систему, яка називається «дай та отримай». Ми вже звикли до цього, і сприймаємо це як нормальне природне явище. Постійно говоримо про це, а наші діти слухають і беруть до відома. Вони думають, що батьки так роблять, значить можна і нам. І ось цей круговорот постійно повторюється, і одним махом прибрати цю проблему неможливо. Ось колега з Генпрокуратури показує, що робота в цьому напрямі ведеться. Мовляв, знаходять та виявляють порушників. Однак про цю проблему необхідно постійно говорити і доносити це до людей. Частіше потрібно проводити такі круглі столи, обговорювати теми, запрошувати різних експертів.
Дзвінок від читача:
— Добрий день. Мене звати Сергій Георгійович. Я мешкаю у будинку по вулиці Анрі Барбюса 58/1 Печерського р-ну міста Києва. У нас на 2 поверсі у кв. №3 працює, так би мовити, кабінет еротичного масажу. У нашому під’їзді дуже багато маленьких дітей, підлітків і так далі. Ми зверталися до «Голосу України» з листом, і чомусь немає реакції наших правоохоронних органів. Я слухав, ви говорили про корупцію, а я кажу про мораль, невже вона нікого не цікавить? Дільничний був у відрядженні, прийшов його помічник, щоправда, у нього не було ніякої візитівки. Він попросив написати ще одну заяву. Та навіщо це робити, я не розумію.
Я разом із чоловіком з податкової і лейтенантом, який представлявся помічником дільничного, потрапити до квартири не зміг. Я казав, складайте протокол, робіть щось. Просто цілковита бездіяльність дільничного і управління Печерського району в місті Києві.
Богдан Лизогуб:
— Сергію Григоровичу, давайте так, ми за цим фактом проведемо перевірку. З’ясуємо, що там насправді було, і як дільничний інспектор поводився. Скажу, що тут прямої корупції немає. Є питання щодо реагування працівників міліції на такий сигнал. Я звернуся в міністерстві до відповідної служби, яка займається цими питаннями, і дані передам. Буде проведено перевірку, і тоді обов’язково Вас поінформуємо. Але, як бачите, тут все-таки проблема не просто якоїсь корупційної діяльності, а питання, швидше, нереагування чи неналежного реагування правоохоронцем.
Ред.: У нас ще один дзвінок, слухаємо Вас...
—Суханов Олексій Вікторович. Я телефоную з Донецької області. Суть питання — бездіяльність Кіровського відділу міліції міста Донецька. Після набрання чинності новим КПК я звернувся із заявою в обласну прокуратуру Донецької обл. з приводу притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 175 КК України директора підприємства, де я раніше працював, яка за рішенням суду мені не виплатила 25 000 грн. 22.11.12 року мою заяву було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, але 05.12.12 року слідчі закрили кримінальне провадження. 12.04.13 року у судовому засіданні я оскаржив постанову слідчого. Минуло вже більше місяця, але слідчий до цього часу мене так і не викликав! Хоча я 29 квітня написав заяву в райвідділ. От скажіть, це корупція чи ні... Як мені надалі бути?
Богдан Лизогуб:
— Оскільки ця скарга стосується чинного співробітника підрозділу слідства, матеріали і відповідні документи передам до Головного слідчого управління для належного реагування. Займатися вашої скаргою обов’язково будуть.
Там де є чиновник, там і бажання зловживати
Микола Вознюк:
— Що таке корупція? Жодна країна світу не має імунітету від цього явища. Корупція і злочинність — явища соціальні і потребують системного підходу для їх вирішення. Наприклад, репресивними заходами без широкого суспільного, як то кажуть, наступу, ми нічого не доб’ємося. Стосовно питання, чи є корупція в правоохоронних органах, у тому числі у міліції? Звичайно, є корупція і в міліції, є корупція і в прокуратурі, є корупція і в судах. Як казав колись один із мислителів, де є чиновник, там є і бажання зловживати владою. На жаль, в кожному суспільстві, в кожному колективі є люди, які хочуть використати службові повноваження у власних цілях. Тому корупція має місце і в наших правоохоронних органах. Що ж робить держава для вирішення цього питання? Ви знаєте, що у нас довгий час з 1995 року діяв закон про боротьбу з корупцією. Тривалий час і буквально із 2006 року десь два роки на розгляді у Верховній Раді лежала низка законопроектів щодо протидії корупції. Три законопроекти так і не були прийняті. З 1 липня 2011 року введено в дію новий принциповий за висновком Венеціанської комісії закон «Про засади запобігання та протидії корупції». Він наближений до європейських стандартів і охоплює різні спектри життя наших людей. Також в ньому визначена кримінальна, дисциплінарна та матеріально-правова відповідальність осіб за вчинення корупційних проступків. Так, з моменту введення в дію нового антикорупційного законодавства, тобто з 1 липня 2011 року, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень притягнуто 513 працівників органів внутрішніх справ. Із них майже половина 250 (49 відсотків) за скоєння найнебезпечнішого злочину — хабарництва. З 18 червня минулого року набрали чинності зміни до закону про запобігання і протидії корупції, внесено зміни до Кримінального кодексу, зокрема щодо зміни назви ст. 368, яка раніше називалась «одержання хабара», а зараз вона вже називається «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди у службової особи». Внесено зміни до статті і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, де одержання неправомірної вигоди перейшло в розряд злочинів. На черзі — розроблення законопроектів про кримінальні проступки. Це також є вимоги нашого нового Кримінального кодексу, який передбачає підвищення відповідальності за вчинення таких правопорушень, і в тому числі, корупційного характеру. До кримінальної відповідальності за вчинення правопорушень притягуються працівники міліції різних рангів. Наприклад, прокуратура Черкаської області спрямувала до суду кримінальну справу з обвинувачення начальника Смілянського райвідділу міліції, який вимагав і одержав хабар у розмірі 25 тис. за притягнення до кримінальної відповідальності особи. Аналогічна справа стосовно начальника Дніпродзержинського райвідділу міліції в Дніпропетровській області та дільничного інспектора, які також вимагали хабарі з громадян за торгівлю. Прокуратура Одеської області спрямувала до суду кримінальну справу з обвинувачення начальника ДАІ, який вимагав від громадян хабарі за повернення посвідчення водія технічного транспорту. В Сумській області притягнуто першого заступника начальника Краснопільського райвідділу і начальника сектору карного розшуку, які за попередньою змовою вимагали та одержали хабар у розмірі 5 тис. Є у нас і кримінальні справи, які направлені до суду стосовно працівників міліції, які вчиняли злочини корупційного спрямування. Вони входили до складу організованих злочинних угруповань, що є вже вкрай тривожним сигналом. За 4 місяці цього року представники органів прокуратури спостерігають позитивну тенденцію щодо зниження кількості співробітників органів внутрішніх справ, які притягуються до кримінальної відповідальності за корупційні прояви. Якщо за 4 місяці минулого року за порушення антикорупційного законодавства до відповідальності притягнуто 91 правоохоронця, то в цьому — всього 73. Чи ведеться нині боротьба з цими злочинами і корупційними правопорушеннями в органах міліції, і чи правильно поставлена ця робота в органах прокуратури? Звичайно, що заходи протидії корупції вживаються і постійно обговорюються на всіх нарадах, на колегіях МВС. Питання справді нині актуальне. У міліції спеціально існує наказ «№90», який передбачає відповідальність не тільки тієї людини, яку притягли за порушення корупційного злочину, а й відповідальність керівника у підпорядкуванні якого перебувала ця особа. Тобто несе відповідальність і безпосередньо керівник, який не вжив своєчасно заходів і не бачив порушень підлеглого.
Оскільки корупція — явище соціальне, то й вимагається системний підхід до боротьби із ним. Протидіяти корупції в міліції ми можемо лише всі разом.
Ред.: Так, справді. Всі звернення громадян, які сьогодні пролунали, не пов’язані напряму із корупцією в міліції. Та психологічно за весь безлад, який ми спостерігаємо на вулицях, наше населення всю відповідальність кладе на співробітників міліції. Утім, є проблеми, наприклад, явища стихійної торгівлі. Міліціонер не може залишатися осторонь. Однак він нічого не робить. Що може подумати звичайний громадянин? Напевне, це корупція. Адже тут, можливо, є зацікавленість конкретного міліціонера. Згадайте інспекторів ДАІ, чому вони — герої всіх анекдотів, які тільки можна вигадати. На жаль, це наші реалії. Отже, безвідповідальне ставлення працівника міліції до виконання своїх обов’язків лише сприяє утвердженню думки серед населення про матеріальну зацікавленість міліціонера в існуванні правопорушень.
Ми з’ясували, що все-таки елементи корупційних проявів є в системі органів внутрішніх справ, і ми це бачимо із статистики, які тут наводили. Як ми бачимо, розв’язати цю проблему можна тільки шляхом виховання суспільства, в тому числі кожного із нас. Тобто якщо ви знаєте про факти порушення законодавства правоохоронних органів, працівників органів влади, не потрібно мовчати. Потрібно реагувати, і від кожного з нас залежить, як суспільство надалі житиме — з корупцією чи без неї.
ТИМ ЧАСОМ
Співробітник ДАІ, який вимагав хабара в іноземця, отримав п’ять років
Набув законної чинності вирок стосовно 26-річного інспектора дорожньо-патрульної служби, який вимагав у громадянина Бельгії, котрий порушив правила, 1500 гривень за непритягнення до відповідальності. Як встановив суд, інспектор зупинив у Мангуші автомобіль «Мерседес», за кермом якого був іноземець, і зажадав у того 1500 гривень за нескладення адмінпротоколу та повернення водійських прав. Зазначеної суми у бельгійця не було, і співробітник ДАІ запропонував супроводити порушника до найближчого банкомату. Після отримання грошей повернув порушнику документи та поїхав.
Першотравневий районний суд визнав міліціонера винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу (отримання хабара) та засудив правоохоронця до п’яти років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади терміном на два роки та конфіскацією частини майна. Апеляційний суд області залишив вирок без змін.
Ліна КУЩ.
Донецька область.
Точка зору:
Володимир Широченко, підполковник міліції у відставці:
— Потрібно не прес-конференції проводити, а повністю розігнати всю нині діючу міліцію! І немає жодних міфів про міліцейську корупцію, а є конкретні реалії.
У Києві сила-силенна торгових точок, де продають піратські диски. Вони працюють безперешкодно, лише іноді, під час проведення планових рейдів, дільничні інспектори міліції попереджають про можливу небезпеку торговців, а ті тимчасово закривають свої лавочки. Безсумнівно, що всі «пірати» кришуються правоохоронцями за певну «винагороду». Інакше, чому не закривається цей бізнес, який приносить мільйонні доходи? Також по місту функціонує безліч павільйонів, інтернет-кафе тощо. Деякі ховаються під вивісками «Поповнення рахунків», «лотереї» та ін. І що ми там бачимо? Десяток комп’ютерів, за якими сидять люди і грають в азартні ігри. За подібні віртуальні казино теж передбачена кримінальна відповідальність з конфіскацією обладнання. Хто їх кришує — питання риторичне, і відповідь на нього відома теж усім... Десятиліттями в столиці працюють міняли. Стоять відкрито, з пачками грошей, з міліціонерами вітаються, мало не цілуються. Цікаво хто їх кришує?
У міліції стверджують, що боротьба зі стихійними ринками — не їх компетенція. Проте стаття 160 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає, що торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях — тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої. Стаття 255 цього ж кодексу встановлює, що протоколи про торгівлю з рук мають складати саме представники органів внутрішніх справ. То що залишається думати пересічним громадянам, які бачать «безпомічних» міліціонерів біля таких ринків? Якщо існують такі стихійні ринки, то, можливо, комусь з вартових порядку такі потрібні?
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
