У структурі Донецького юридичного інституту МВС України, який уже десять років очолює доктор наук із державного управління, професор, полковник міліції Віктор Бесчастний, успішно діє факультет міліції громадської безпеки —  базовий з охорони громадського порядку. За нинішнього керівника ВНЗ, де здобувають освіту понад 4000 курсантів, слухачів та студентів, став одним із провідних навчальних закладів регіону та відомим у міжнародних колах. Факультет міліції громадської безпеки щороку дає путівку в життя юним поколінням правоохоронців. А днями тут відбувся розподіл нового випуску курсантів, які незабаром відбудуть до місць служби. Ми поспілкувалися з випускниками, які розповіли про навчальний процес та майбутню службу правоохоронця.

Про те, що курсанти факультету міліції громадської безпеки готові до захисту громадян на практиці, свідчить такий красномовний факт. На адресу інституту надійшов лист-подяка від керівництва Амвросіївського райвідділу міліції Донецької області, в якому йдеться про те, що під час стажування курсант четвертого курсу цього факультету Ілля Удавиченко разом зі своїм наставником, лейтенантом міліції Миколою Філем виявили та затримали раніше судимого зловмисника, який перебував у розшуку. «Нашим курсантам варто більше довіряти, вони готові до серйозних справ. Усі вони успішно захистили стажування та готові працювати в умовах, які диктує життя», — зазначає начальник факультету, кандидат юридичних наук, підполковник міліції Руслан Михайлов.

— Вимога часу — міліція повинна бути поруч із людьми. На вулиці, під час масових заходів тощо. Тим паче що навчальна програма передбачає участь курсантів в охороні громадського порядку під час футбольних матчів, мітингів. Ми націлюємо курсантів на те, що вони не мають чекати, доки до них звернуться, а самим іти назустріч людям і бути готовим надати таку допомогу у будь-який момент. Як і соціальний працівник, міліціонер повинен бути реальним помічником населення, — впевнений начальник факультету.

Про те, що курсанти небайдужі до проблем суспільства, свідчить такий факт: колектив факультету взяв під опіку вихованців Донецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 22. Тут живуть та навчаються діти, хворі на дитячий церебральний параліч. Майбутні міліціонери підтримують особливих школярів, відвідують їх напередодні свят та допомагають відчути впевненість у своїх силах. Волонтерські навички, набуті під час навчання, стануть у нагоді в практичній роботі з людьми, впевнені на факультеті.

Фото надане факультетом міліції громадської безпеки ДЮІ.

Тетяна Волониць, курсант 4 курсу:

— У моїй родині немає правоохоронців, але вже із 15 років знала: хочу бути юристом і працювати в міліції. Донецький юридичний інститут обирала усвідомлено. І не помилилася: таких знань і навичок не дає жоден цивільний виш! Перш за все — тому що навчання тісно переплетене з практикою. Викладачі й офіцери, окрім знань, мають і практичний досвід роботи в правоохоронних органах. Тому на заняттях часто моделюють ситуації, з якими доводиться зустрічатися працівникам міліції. У цьому я переконалася під час стажування, яке проходила в Жовтневому райвідділі міліції Маріуполя. Протягом трьох із половиною місяців, перебуваючи в службі дільничних інспекторів, знайомилася з роботою, якою займатимуся після випуску. Виїздила за адресами, дізнавалася про особливості роботи з категорією тих, хто звільнився із місць позбавлення волі, брала участь в особистому прийомі громадян. Це дуже важливо — виправдати довіру людини, яка приходить до тебе зі своєю проблемою, розібратися у справі і вирішити її.

Ольга Непотачева,  курсант 4 курсу:

— Під час навчання у вузі ми стали дисциплінованішими, зібранішими. Часто пригадуємо, як проходили курс молодого бійця, як дізнавалися один про одного більше, ставали однією командою. Такий дух команди зберегли протягом усього навчання. Те, що навчаємося в міліцейському вузі, зовсім не означає, що ми позбавлені радощів студентського життя. Відвідуємо театри, виставки, влаштовуємо спортивні змагання, спільно відзначаємо свята, беремо участь у художній самодіяльності. Можливо, ми організованіші, ніж студенти із цивільних вузів, адже стільки потрібно встигнути: опанувати програму, написати наукову роботу, дотримуватися режиму і підтримувати спортивну форму тощо. У навчальному процесі допомагають сучасні технічні засоби: приміром, кожен студент має доступ до електронної бібліотеки, в якому б місці не перебував — в аудиторії, гуртожитку чи вдома. Стажування, з якого повернулася нещодавно, також багато додало до моїх знань про майбутню роботу. Перевіряла охорону громадського порядку, на практиці знайомилася зі справами з адміннагляду, брала участь у сході громадян. Тепер набагато впевненіше почуваюся перед початком самостійної роботи.

Керівництво курсу перевіряє стажування у Тетяни Волониць.