Профспілка Національної академії наук України обурена намірами уряду «пустити під ніж» передбачені чинним законодавством соціальні гарантії і вимагає прозорого бюджетного процесу. Про це йшлося під час учорашньої прес-конференції в Києві.

У діях уряду тут угледіли небезпечну тенденцію, коли весь тягар перетворень може бути перекладений на простих громадян, причому не лише науковців. Проте за реформи мають заплатити всі, й бажано — пропорційно власним доходам. Листа з такими пропозиціями НАНУ спрямувала до Президента.  «І досі працюють схеми виведення через офшори понад 100 млрд. грн., в результаті чого бюджет недоотримує величезні кошти. Не ліквідовані непрозорі корупційні схеми держзакупівель, через що бюджет втрачає 150 млрд. грн.», — зазначає голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков. За його словами, уряду варто «запровадити податок на багатство, розширити коло об’єктів оподаткування рентною платою, збільшити податок на дивіденди, запровадити податок з валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності, застосувати ефективні механізми «детінізації» економіки і боротьби з ухиленням від сплати податків або їх «мінімізацією», а також відмовитися від спекулятивної практики НБУ рефінансування обраних банків».

Натомість під удар потрапляє науково-технічна сфера. «Ми обурені пропозиціями вилучити норму Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо гарантій її фінансування у розмірі не менше 1,7 відсотка ВВП, скасувати доплати за наукові ступені та вчені звання, значно погіршити умови виходу на пенсію, і це стосується не лише науковців, а мільйонів українців», — каже Анатолій Широков.

Минулого тижня в президії НАНУ пролунав телефонний дзвінок — Мінфін вимагав надати пропозиції щодо скорочення видатків. «Вимога Міністерства фінансів планувати свої видатки по загальному фонду на 2015 р. на 25 відсотків менше за аналогічні показники поточного року (1783,6 млн. грн. проти 2497,8 млн. грн.), що навіть не дотягує до бюджету НАНУ в кризовому 2009-му, загрожує втратою наукового та інтелектуального потенціалу країни», — вважає А. Широков. За його словами, тільки на зарплати 2014-го НАНУ отримала на 100 млн. менше за потребу. В результаті багато академічних інститутів або працювали в режимі неповного робочого тижня, або просили людей йти в безоплатні відпустки нібито за власним бажанням.

Наука має сприяти зміцненню обороноздатності країни і її енергетичній незалежності, але хронічне недофінансування ставить на цьому хрест. «На початку 2013 року, коли майбутню гібридну війну ще ніхто й передбачити не міг, НАНУ подала 19 окремих проектів, — розповідає Анатолій Широков. — Один із них, розрахований на три роки, був покликаний сприяти збільшенню виробництва теплової енергії за рахунок спалювання на ТЕЦ дешевого низькокалорійного бурого вугілля (його поклади, зокрема, є у Волинському басейні) та скороченню споживання російського газу. Так от. На цей проект у 2013 році не виділили необхідної суми, а цього року взагалі дали копійки».

На 2015 рік академія подавала загальний бюджетний запит на 3 млрд. 600 млн. «За сьогоднішнім курсом — це приблизно 200 мільйонів доларів з копійками. Тобто бюджет одного середнього ВНЗ в США, причому саме середнього, не Гарварду і не Єлю, -- порівнює Анатолій Широков. -- У нас на цю ж суму розраховує вся академія, 30 тисяч науковців, що працюють у Києві, Львові, Харкові, працювали у Донецьку... «Ударний загін» академії — старші наукові співробітники мають ставку від 3 363 до 3 475 гривень. Доплати тут, як бачите, не зайві... Є такий показник — кількість науковців на тисячу населення. Тут ми вже поступаємося Молдові й Румунії». За таких підходів Україна ніколи не дочекається народження власних Нобелівських лауреатів.