Нові хитрощі фальшивомонетників

— Загалом по Україні дев’ять з кожних десяти фальшованих купюр виготовляють за допомогою комп’ютерної техніки. І лише одну — на поліграфічному обладнанні. У Херсоні друкованих фальшивок вилучаємо з обігу одиниці, та не можу не зазначити, що підробні купюри неспеціалісту з кожним роком дедалі важче відрізнити від справжніх. На купюрах нового дизайну номіналом двісті та п’ятсот гривень сьогодні навіть намагаються імітувати знаки, що світяться в інфрачервоних променях. Але деталі зображення на підробках нечіткі і спектр свічення інший, — ділиться досвідом Наталія Григорівна. — Раніше справжню купюру від самопальної легко було відрізнити за відсутності характерного хрустіння паперу, на якому її друкували. Тепер злочинці порозумнішали і спочатку покривають звичайний папір якимись білилами, і тільки потім наносять на нього зображення. Такий папір «хрумтить», проте з нього осипаються мікрочастинки білил.

Начальник відділу готівкового обігу і касових операцій управління НБУ в Херсонській області Дмитро Мостепан каже: після зміни дизайну гривневих банкнот кількість їх підробок на Херсонщині майже не зросла і залишається дуже незначною. Як і раніше, трапляються підроблені кустарями-умільцями двогривневі купюри і п’ятірки. Хоча деякі зміни все ж є: протягом останніх двох років удвічі зменшилася кількість вилучених у регіоні з обігу фальшивих 20-гривневих купюр і настільки ж зросла кількість 50-гривневих. Мабуть, так розповсюджувачі підробок по-своєму намагаються вберегтися від інфляції.

Через управління на Херсонщині Нацбанк України щедро поширює кольорові плакати із описом основних прикмет справжніх гривневих купюр. Вони є в кожному відділенні будь-якого комерційного банку, але рядові споживачі та навіть продавці, котрі ці плакати не оминають увагою, все одно часом попадають на гачок фальшивомонетників, приймаючи підробки під час розміну грошей тощо. Звичайно, йдучи на ринок чи у магазин, навряд хто-небудь бере з собою прилад для перевірки банкнот. Однак провідний експерт Наталія Мальт готова поділитися власним досвідом і підказати, як з цим визначитися без надмірних витрат часу: «Водяний знак на купюрі імітувати навчилися, але ще ніхто не спромігся імітувати білий «ореол» навколо нього. До того ж напис «Національний банк України» у верхній частині купюри має бути рельєфним: опуклим з її зовнішньої частини, і вдавленим з протилежного боку. Проконтролювати наявність цих двох прикмет можна дуже швидко і на вулиці, тому я часто користуюся цим способом, вирушаючи на ринок за покупками».

Утім, остання захисна прикмета, про яку розповіла експерт, також протримається недовго. Нині в продажу з’явилися принтери, які можуть регулювати тиск на папір і робити зображення рельєфним. Поки що вони досить дорогі і не по кишені фальшивомонетникам-«індивідуалам». Та щойно така апаратура набуде ширшого розповсюдження, її одразу використають і злочинці. Адже сьогодні виготовленням фальшивих купюр часто-густо «підробляють» студенти технічних вузів. А вони пильно стежать за новаціями на ринку електроніки, і з прийняттям їх на озброєння не зволікають.

Херсон — місто моряків, і тисячі його мешканців заробляють гроші, наймаючись на іноземні судна. Тому в тіньовому обігу тут використовують чимало іноземної валюти, яку теж залюбки підробляють. Та окрім підробок, дрібні аферисти використовують ще один цікавий трюк: розраховуючись із таксистами чи за якусь покупку на тому ж ринку, дають не долари США, а валюту з такою ж назвою, емітовану в зовсім іншій державі. Називається вона так само, і необізнана людина може її прийняти. І лише потім дізнатися, що канадський чи австралійський долар дешевший за американський. А філіппінський взагалі коштує трохи більше, ніж той папір, на якому він надрукований. Отже, не кожен долар, хай навіть і справжній, дорожчий від рідної натрудженої гривні. Тому в разі сумніву необізнаній людині навряд варто віддавати перевагу валюті, щоб не пошитися у дурні.

 

Херсон.