Сьогодні, 12 червня, у Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему «Стан дотримання прав людини в Україні». Організатором слухань виступив парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. До участі в слуханнях, окрім народних депутатів, запрошено представників виконавчої та місцевої влади, правозахисників, науковців, експертів.

Права людини — поняття настільки широке, що годі перелічувати всі його складові. Насамперед — це право на життя, особисту недоторканність, соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, юридичний захист, справедливий суд, мирні зібрання, релігійні переконання, свободу думки, пересування. Однак якщо зіставити норми Конституції та чинних законів із реаліями повсякдення, на жаль, на кожному кроці спостерігаємо порушення основних прав і свобод людини. І про це говоримо не лише на власній кухні — щороку зростає кількість звернень громадян до органів влади та інших державних інституцій щодо порушень їхніх прав, починаючи від власного будинку, двору та ЖЕКу до всеукраїнського масштабу. Найактивніші доходять і до Європейського суду з прав людини.

Про низку серйозних проблем із дотриманням прав людини в нашій державі говорила, представляючи свою щорічну доповідь перед парламентом, і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. За її словами, протягом минулого року до Омбудсмена звернулося близько 100 тисяч осіб. Найбільше звернень стосувалися проявів катування і жорстокого поводження під час затримання чи перебування в місцях позбавлення волі, гарантій соціально-економічних та гуманітарних прав, дотримання прав дитини, дискримінації та гендерної рівності. Майже третина звернень до Уповноваженого в 2012 році стосувалася порушення прав людини у системі судової гілки влади. Найбільше звернень надійшло до Омбудсмена з Києва, Донецької, Дніпропетровської, Харківської, Одеської та Луганської областей.

І навіть якщо вітчизняні служителі Феміди виносять рішення на користь громадян, ще не факт, що справедливості буде досягнуто. Адже за даними Мін’юсту, нині виконується лише близько 30 відсотків рішень національних судів. Це означає, що решта 70 відсотків — порушення прав громадян на судовий захист. «Як наслідок, маємо критично низький рівень довіри громадян України до судової системи, яка мала б бути найвпливовішою основою для існування правової держави», — зауважила В. Лутковська.

Одним із поширених кричущих порушень прав людини є незабезпечення права працівників на своєчасне та в повному обсязі одержання винагороди за працю. Наведемо знову-таки офіційні дані (як порадив журналістам Прем’єр-міністр Микола Азаров), а не неперевірені факти з Інтернету. За інформацією Генеральної прокуратури України, підготовленою до парламентських слухань, з початку 2013 року загальний розмір заборгованості з виплати зарплати в державі зріс на 149,6 млн. грн. і перевищив 1 млрд. грн. Для прикладу, ПАТ «Херсонський завод карданних валів» заборгувало майже 500 працівникам понад 2,4 млн. грн. Проведеною прокуратурою області перевіркою встановлено, що із 54,4 млн. грн., які надійшли на рахунки підприємства, на виплату зарплати використано лише 14%. Натомість керівник надавав благодійну допомогу та здійснив інші незаконні видатки.

Або ж ще промовисті приклади порушення конституційних прав на соціальний захист, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення. Мало того, що, незважаючи на одіозну пенсійну реформу, пенсіонери так і не дочекалися очікуваного суттєвого зростання пенсій — середній розмір пенсії в Україні станом на 1 січня 2013 року становить 1470 гривень 73 копійки, а майже 17,8 % пенсіонерів отримують пенсію не більше однієї тисячі гривень (за даними Омбудсмена). Десятки тисяч пенсіонерів реально втратили раніше призначені пенсії через невиконання судових рішень. Непоодинокі й випадки, коли пенсії взагалі не призначаються з надуманих причин. За інформацією Генпрокуратури, у Полтавській області посадовці управління Пенсійного фонду у Шишацькому районі не призначали пенсію громадянам, оскільки вони... не захотіли передплатити газету «Пенсійний кур’єр». У Рівненській області районним управлінням Пенсійного фонду України лише після подання прокурора Костопільського району поновлено виплату пільгової пенсії багатодітним матерям.

Порушення права на медичну допомогу, тим паче безплатну, гарантовану Конституцією, — взагалі окрема «пісня». Про таке право, вочевидь, скоро всім просто доведеться забути і очікувати обіцяних щедрих плодів розпочатої в державі медичної реформи. «В усіх регіонах держави допускаються порушення гарантованого статтею 49 Конституції України права на безплатну медичну допомогу та медичне забезпечення громадян пільгових категорій», — стверджує в узагальнюючій інформацій до парламентських слухань Генпрокуратура.

«Незабезпеченість необхідними ліками, недоступність медичної допомоги через скорочення мережі медичних закладів, поширеність неформальних платежів, висока вартість ліків та лікування, в тому числі хірургічних операцій, неналежне виконання окремими медичними працівниками професійних обов’язків тощо також є предметом численних скарг громадян», — зауважує український Омбудсмен Валерія Лутковська.

До парламентського Комітету з питань прав людини, національних менших і міжнаціональних відносин нинішнього року вже звернулися більше двох тисяч громадян зі зверненнями щодо порушення їх прав та проханнями про допомогу. Хоча практично у всіх зверненнях йдеться про порушення саме конституційних прав, хоча норми Конституції є нормами прямої дії і повинні безумовно виконуватися.

Чому на практиці нерідко виходить зовсім не так — не можуть пояснити і народні депутати. «Як можна пояснити людям, що уряд не виконує діючих соціальним законів, а керується власними нормативно-правовими актами при прийнятті рішень у соціальній сфері?» — каже голова комітету Валерій Пацкан.

Людей, котрі звертаються до профільного парламентського комітету, найбільше турбує невиконання судових рішень, насильство з боку правоохоронців, недотримання прав в’язнів. В останньому народні депутати, котрі входять до складу Комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, переконалися на власні очі, нещодавно відвідавши (без попередження) слідчий ізолятор № 13 у Києві (знамените Лук’янівське СІЗО). Про це писав і «Голос України». Фотографії з камер СІЗО, в яких в антисанітарних умовах утримуються десятки попередньо ув’язнених людей, провина яких ще не доведена судом, свідчать самі за себе. «Умови утримання в’язнів там такі, які переходять за всі межі, — розповів голова комітету В. Пацкан. — Ми розуміємо, що є складність із фінансуванням, з виді-ленням коштів. Але уряду пропонувалась енна кількість механізмів щодо цієї проблематики, яку потрібно вирішувати саме владі».

Ще одна проблема, на якій, безумовно, зосередяться учасники парламентських слухань, — дотримання права громадян на свободу мирних зібрань. Це право гарантується статтею 39 Конституції та багатьма міжнародними документами, учасником яких є Україна. Як свідчать моніторинги правозахисних організацій, 90 відсотків позовів органів влади про заборону мирних зібрань задовольняється. Згідно з судовими рішеннями, в Україні було заборонено 378 мирних зібрань. Закон про свободу мирних зібрань досі перебуває у парламенті на стадії розгляду та обговорення. Нещодавно відбулося розширене засідання комітету, на якому було рекомендовано ухвалити парламентові доопрацьований варіант цього закону, врахувавши зауваження та пропозиції від громадськості, правозахисників та експертів.

Факт

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Підтвердженням цього стала ратифікація Верховною Радою України 17 липня 1997 року Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та протоколів до неї.

Цитата

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

 

(Стаття 21 Конституції України).