Неплатежі в енергосекторі — це виклик усім споживачам

Голова спостережної ради ПАТ «Київенерго» Іван Плачков під час обговорення причин падіння платежів у енергосекторі нагадав про особливості державного регулювання. Якщо виникає проблема з обіговими коштами у генерувальних компаній через затримку платежів, то надходить вказівка негайно відключити  боржника від енергопостачання, як того вимагає закон «Про електроенергетику» та низка інших. А паралельно хтось телефонує до міського голови з протестом і запитанням: «У вас там що, прокурора немає?» — і боржник лишається зі світлом, як того вимагає закон «Про питну воду»...

Їх порахували і виявилося, що генерація за перші чотири місяці недоотримала близько 1,3 мільярда гривень, головні боржники — державні шахти та водоканали. Борги останніх зросли на 830 мільйонів гривень — до 3,3 мільярда! Але заждіть їх звинувачувати.

За словами радника глави правління «Київводоканал» Вікторії Яковлєвої, різниця між тарифом і собівартістю становить близько 400 мільйонів гривень — як і сума заборгованості за електроенергію. (Більш як на 100 мільйонів гривень від цієї суми передбачена субвенція з бюджету, якої не дочекалися). Але сам тариф не переглядався близько п’яти років. Торік додали 18 копійок за подорожчання енергоносіїв, але «пилом» не перекриєш зростання вартості реагентів для очищення води з Десни і Дніпра, паливно-мастильних матеріалів, підвищення заробітної плати, видатки на покращення технічного стану каналізаційних мереж. Залишається покладатися на бюджет і уряд. А ще, від себе додам, на прокурора.

До кризи неплатежів, яка мала місце у буремні дев’яності, справа не дійде — тоді найбільшими боржниками було населення, яке зараз сплачує по рахунках дуже сумлінно. Однак загроза одержати масштабну кризу неплатежів у енергетичному секторі на додачу з мізерним інвестиційним попитом і невиразним потенціалом банківської системи здатні зруйнувати фундамент оптимістичного прогнозу соціально-економічного розвитку на наступний рік, який уряд затвердив цього тижня.

Деякі заходи місцевих органів влади щодо енергозбереження бентежать своєю прямолінійністю і натиском. Так, столичний голова Олександр Попов зобов’язав відповідні департаменти за десять днів підготувати пропозиції з налагодження енергозбереження у бюджетних організаціях та на об’єктах комунального господарства — у школах, дитячих садках, медичних закладах. На тлі неплатежів у ПЕК або втрат у мережах — це економія на сірниках. У повідомленні прес-служби КМДА нагадують, що у програмі соціально-економічного розвитку уряд обіцяв виділити на самоокупні проекти 50 мільярдів гривень. Києву варто позмагатися за гроші, — вважає міський голова. До того ж можна залучити кіотські кошти на енергетичну модернізацію столичних шкіл. Одне слово, на бюджетних закладах ми економимо якнайкраще! Але багатьох представників ядерної енергетики, скажімо, спантеличує сама думка, що столиця закликає економити на бюджетній сфері. А чимало об’єднань співвласників будинків очікує замість цього некоректний розрахунок тарифів за гарячу воду, бо зараз в його основі лежить віртуальне теплове навантаження і середнє арифметичне. Якщо озброїти весь житловий сектор столиці лічильниками теплової енергії, то можна одразу досягти не «сірникової» економії. Щоправда для споживачів, а не виробників чи постачальників енергії. Хто не чув про перманентні судові розбірки між ними з приводу некоректних рахунків за гарячу воду! Ставиться локальне завдання: досягти режиму економії енергоресурсів у бюджетній сфері. Хоча усім зрозуміло, що це логічно поєднувати зі встановленням вимірювальних пристроїв.

Цього тижня група СКМ сповістила про придбання кіпрської компанії UA Telecomіnvest Lіmіted, що, поза усяким сумнівом, стало головною угодою тижня. Щиро вітаючи нового власника, нагадаю читачам, що кіпрській компанії належали права компанії ESU (Україна), яка володіє 92,79 відсотка акцій «Укртелекома» й оператора мобільної мережі 3G. Отже, група СКМ поглинула монополіста фіксованого зв’язку, що, на мій погляд, є дуже зваженою інвестицією з її боку. Опосередковано на це вказує і різке зростання в ціні (більш як на 20 відсотків) акцій компанії на Українській фондовій біржі. Для споживачів вочевидь також гірше не стане, оскільки тарифи встановлює держава, а найбільше, чого потребує зараз Укртелеком, — то це інвестицій і динамічного інноваційного розвитку. Ані держава, ані попередній власник їй забезпечити того не змогли. Є ще одна важлива деталь. Провідне місце на телекомунікаційному ринку посилює вплив її нового власника в економіці і політиці. Згадайте, це відбувалося й раніше, паралельно зі зміцненням позицій ДТЕК на ринку електроенергетики чи то вугілля.

...Цього тижня член ЦК працівників вугільної промисловості Юрій Бєлуха казав, що на тлі заборгованості за електроенергію, яку формують державні шахти, підприємства, підпорядковані ДТЕК, сплачують по рахунках своєчасно. Разом з тим від втрат доходів не застраховані і вони. Скажімо, під боротьбу з пільгами можуть потрапити й енергетичні компанії, яким і без того не доплачують за електроенергію.