Новий метод утилізації нафтових розливів запропонувала 17-річна Богдана Бандурко, одинадцятикласниця донецького ліцею «Інтелект». Підсумки наукової роботи, над якою працювала півтора року, школярка представила у травні на міжнародному науково-технічному конкурсі Іntel ІSEF у Феніксі, штат Арізона (США). Ще раніше робота завоювала перші місця на всеукраїнській олімпіаді з екології, всеукраїнському конкурсі наукових робіт Малої Академії наук та конкурсі Іntel ЕкоУкраїна.

Брали лушпиння, абрикосові кісточки та горіхову шкаралупу

«Моєю метою було розробити ефективний та дешевий сорбент для утилізації нафтових розливів — і поверхневих, і для очищення за допомогою фільтра в невеликій кількості, — розповіла Богдана. — Обрали кілька компонентів, чия адсорбційна здатність була достатньою та які поліпшують властивості один одного. Основним компонентом є остаточне буре вугілля, а як наповнювач використали тирсу. Тестували і кілька інших варіантів. Разом із моїм науковим керівником почали працювати над темою із десятого класу. Ставили експерименти, різні досліди, навіть із живими організмами — рибами, рослинами. Остаточно роботу завершили у січні цього року».

Після занять у ліцеї одинадцятикласниця поспішала до лабораторії хімічного факультету Донецького національного університету. Разом із науковим керівником, доцентом Валентиною Басенковою перевіряла властивості того чи іншого компоненту, змішувала та комбінувала. Науковий керівник розповідає, що потенційні сорбенти шукали серед знайомих: просили у столярних майстернях, на маслобійнях тощо. «Тирсу брали і соснову, і дубову. Працювали з кукурудзяними качанами, але вони нас не задовільнили. Брали лушпиння насіння, абрикосові кісточки, горіхову шкаралупу. В технічному університеті на кафедрі збагачення є шаровий млин, вони нам все змололи, а потім ми вже складали композиції», — ділиться секретами вчена.

Співрозмовниця каже, що проблема утилізації відходів сільського господарства сьогодні стоїть дуже гостро: «Не все можна компостувати, і відходи кудись потрібно подіти — рисове лушпиння, виноградні кісточки, жмих від виробництва кави тощо». Робота донецької школярки не випадково називається «Три проблеми — одне рішення». Адже тут запропоновано шляхи вирішення одразу трьох глобальних питань. По-перше, водойма очищується від нафтопродуктів. По-друге, відходи сільського господарства утилізуються. По-третє, використаний сорбент є висококалорійним паливом, який можна спалювати в термічних установках.

Члени журі, які оцінювали роботу донеччанки на конкурсі в США, були в захопленні від такого комплексного підходу. «Ставили найрізноманітніші запитання: які компоненти використано, яке співвідношення обирала. Вони розуміли, що це справді потрібно. Один із членів журі виявився власником нафтової компанії і залишив координати. Приємно, що мою працю помітили не лише на рівні України, а й на міжнародному. Побувати на конкурсі, де півтори тисячі учасників з усього світу — це надзвичайний досвід».

Це не лише наука, а й культура поведінки

У ліцеї та на хімічному факультеті зазначають, що велику роль у наукових досягненнях юної дослідниці грає її сім’я — мама Людмила Іванівна і старша сестра Владислава. Родом вони із села Олександрово-Калинове Костянтинівського району, але вже шість років, як переїхали та знімають в обласному центрі житло. Владислава — теж випускниця ліцею «Інтелект», а нині — студентка біологічного факультету Донецького національного університету. Екологією захопила й молодшу сестру. Студентка продовжує відвідувати рідний ліцей — тепер уже для допомоги олімпіадникам, готує їх до участі в змаганнях. У науковій роботі Богдани Владислава — педагогічний керівник.

«Конкурси потребують складання якихось проектів, постерів, вміння правильно викласти думку, донести її до оточуючих. Психологічна підготовка також важлива. Мама у нас за професією кухар, тобто не пов’язана з наукою. Але співпереживає нам, ми можемо абсолютно всім із нею поділитися. Знає про всі конкурси: які проводяться, який формат. Може порадити, як краще підготуватися. Це дуже важливо для перемоги», — вважає Владислава.

У побуті сестри як майбутні екологи дотримуються певних правил, в основі яких — дбайливе ставлення до всіх ресурсів. «Це і одяг, і продукти. Вимикати світло, закривати кран — банальні речі, які допомагають зберігати навколишнє середовище. Коли Богдана повернулася зі Сполучених Штатів, одним із найяскравіших вражень було те, як ощадливо там ставляться до води. Це ціла культура», — каже старша із сестер. «Із Америки я привезла не лише враження й емоції, а й якісь знання і практичні навички. Підходиш до урн — а їх дві, окремо для картону і для пластику. Навіть рука не піднімається покласти склянку з-під кави не в ту урну», — пригадує молодша сестра.

Богдана каже, що участь в олімпіадах і конкурсах дає неймовірний заряд енергії. «Приємно потрапляти до такого середовища. Це не просто школярі, які гарно навчаються, а люди, які йдуть на кілька кроків попереду», — пояснює співрозмовниця.

Фото з особистого архіву Богдани Бандурко.

Коментар

 Ольга Радіонова, директор Донецького обласного  санаторного ліцею-інтернату «Ерудит»:

— Пошуком обдарованих дітей з усієї області ми займаємося з 7—8 класу за системою «Ерудит-пошук»: проводимо психологічне тестування, щотижневі додаткові заняття тощо. Такою кропіткою роботою займається заступник директора Тетяна Леонідівна Козлова. Кращі учні продовжують навчання в ліцеї в 10—11 класах. Це школярі, налаштовані на вивчення певної науки, і ми готуємо їх не просто до вступу до вишу, а для продовження наукової діяльності.

Зі 120 дітей, які навчаються у нас, мешканців обласного центру лише 15 відсотків. Решта — діти з міст, селищ і сіл області. Для таких школярів вступити до ліцею — це витягти щасливий квиток у життя. Такі учні затребувані, вони продовжують здобувати освіту не лише в українських ВНЗ, а й у Росії, Німеччині, Чехії, Англії. Це велика система індивідуальної роботи з кожною дитиною, і звичайно, результати будуть вищими. Мене дуже порадувало, що Богдана Бандурко порушила у своїй роботі важливу тему розв’язання екологічних проблем. До речі, її сестра Владислава свого часу писала роботу про ковилові степи Донецького краю, тобто теж обрала практичну спрямованість.

Щодо інших наших учнів, то з 1999-го по 2013 рік переможцями обласних олімпіад стали 632 дитини, на всеукраїнських — 193, міжнародних — 30 дітей. Ще 46 дітей отримали дипломи третього етапу всеукраїнського конкурсу захисту наукових робіт МАН. Дуже пишаємося, що в Донецькій області з великим відривом ідемо за підсумками зовнішнього незалежного тестування. Ми створюємо інтелектуальну еліту Донбасу і прагнемо, щоб у майбутньому вона виправдала сподівання.

Досліди й експерименти в лабораторії тривали півтора року.

Українська команда на міжнародному науково-технічному конкурсі в США. Праворуч — Богдана Бандурко.