5 червня відбулися парламентські слухання на тему «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України». Доповідачі акцентували увагу на недостатньому фінансуванні галузі, якості медичних послуг та невідповідності системи охорони здоров’я сучасним вимогам. Парламентарії, урядовці, експерти, громадські організації поділяють думку, що реформа вітчизняній медицині потрібна і відмовлятися від неї не можна. 

Сьогоднішня медична система є неефективною та погано керованою, оскільки працює за власними неписаними правилами гри. На практиці неформальні платежі стали обов’язковою умовою отримання медичної допомоги, але не гарантують її якість. Вважається, що ці платежі компенсують медикам низькі заробітні плати. Фактично, сьогодні жоден лікар не відповідає за результат лікування пацієнта. Недостатнє бюджетне фінансування використовується неефективно, оскільки виділяється на підтримку непропорційно великої інфраструктури, а не на оплату фактично наданої допомоги. Тобто діагноз встановлено одноголосно. І саме революційні перетворення, що відбуваються в галузі, мають виправити ситуацію на краще. Теоретично. Проте, як саме проходять зміни, влаштовує не всіх.

Реформа системи охорони здоров’я повинна здійснюватися для людей, а не заради самої реформи. Її кінцева мета — це забезпечення здоров’я громадян. Про це під час закриття парламентських слухань заявив Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік. «До народних депутатів надходять численні звернення громадян про недопущення закриття лікарень. Особливо це стосується сільської місцевості. Переконаний, що реорганізація закладів охорони здоров’я має відбуватися виключно з урахуванням реальних потреб громадян», — наголосив він.

Натомість МОЗ, схоже, не визнає помилок. Мовляв, чітка стратегія реформи прописана у відповідних законах, а те, що на місцях її не зуміли застосувати, це проблема регіонального рівня. Виступ міністра охорони здоров’я на парламентських слуханнях прозвучав вельми оптимістично. Раїса Богатирьова вкотре повторила хрестоматійні постулати реформи. «Процес реформування підтвердив той факт, що первинна ланка не запрацює без сімейних лікарів, які мають більш високу кваліфікацію і зацікавленість у роботі, ніж звичайні дільничні терапевти. Саме перехід до сімейної медицини дозволить зробити нашу систему більш гнучкою, конкурентною і наближеною до потреб пацієнтів», — зазначила вона. А ось як розв’язати проблему гострого дефіциту кадрів, їх мотивації, кваліфікації в період, коли реформа вже йде, промовчала.

Реформатори кажуть, що треба робити, але не дають чітких рекомендацій як діяти. Тому навіть у пілотних регіонах, які випробували на собі запропоновані згори зміни в охороні здоров’я, на місцевому рівні мали самі додумуватися, що треба робити. Адже на початок року, приміром, коли стартувала реформа екстреної медичної допомоги, не було прийнято низку нормативних актів до закону. І все-таки регіони-піонери мали фінансову підтримку з боку держави у вигляді субвенції на впровадження змін у медичній сфері. Нині, за словами Раїси Богатирьової, досвід «пілотів», зокрема, створення центрів первинної медико-санітарної допомоги буде поширено на всю країну. І для забезпечення реформування первинної ланки цьогоріч потрібно понад 1 млрд. грн. Спонсорство реформи лягає на гаманець обласних бюджетів. При цьому не питають, чи є в них гроші.

Аналітики стверджують: для подальшого поширення досвіду пілотних регіонів на всю Україну треба врахувати всі помилки та створити «дорожню карту» просування реформ. А головне — не поспішати.

А ще, на думку Ігоря Калєтніка, треба подбати про дешеві й одночасно ефективні ліки для населення. Для цього слід удосконалити процедуру здійснення державних закупівель у сфері охорони здоров’я.

«Необхідно визначитися з тим, як має здійснюватися регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Безумовно, такий контроль необхідний», — підкреслив перший заступник голови парламенту.

Окрім того, він додав, що нагального розв’язання потребує проблема підвищення престижу професії лікаря.

Продовження теми читайте в завтрашньому номері газети.