У рамках започаткованої серії тематичних науково-практичних заходів із питань кодифікаційної діяльності Інститутом законодавства Верховної Ради України 4 червня 2013 року проведено круглий стіл, присвячений проблемам реформування кримінального і кримінального процесуального законодавства в Україні.

У заході взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, апарату Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, інших органів державної влади, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії внутрішніх справ, Національної академії прокуратури України та інших вищих навчальних закладів.

Під час засідання круглого столу його учасники обмінялися думками щодо: стану кодифікаційного оновлення законодавства України про кримінальну відповідальність та кримінальне провадження; пріоритетів законодавчого забезпечення реформи кримінальної юстиції в Україні; перспектив адаптації національного кримінального і кримінального процесуального законодавства до норм міжнародного законодавства; актуальних питань удосконалення правового регулювання підстав кримінальної відповідальності в Україні.

У вітальному слові директора Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондента НАН України Олександра Копиленка йшлося про неможливість дієвого і результативного функціонування суспільства та держави без збалансованої системи кримінального і кримінального процесуального законодавства, якість якого охоплює ступінь адекватності відображення у законі процесів, що відбуваються в суспільстві й точність їх прогнозування на майбутнє. Актуалізація напрямів оновлення кримінального і кримінального процесуального законодавства, проблем, що виникають у правозастосуванні, на його думку, є вкрай необхідною, зокрема у контексті здійснюваних в державі правових реформ та втілення у законодавчому процесі новітніх ініціатив Президента України.

Підкреслюючи теоретико-практичний аспект тематики засідання, завідувачка відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Ніна Нижник наголосила на доцільності продовження дискусій щодо переваг і ризиків кримінального, кримінального процесуального законів та активізації наукового пошуку оптимальної моделі якісного законотворення.

Аналізуючи проблемні питання кодифікаційного оновлення кримінального законодавства України в контексті судово-правової реформи, представник Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України Володимир Ярош визначив законотворчі пріоритети Кримінального кодексу України щодо виділення інституту кримінальних проступків та підкреслив необхідність наукового супроводу законотворчої діяльності з метою підвищення ефективності закону України про кримінальну відповідальність.

Характеризуючи оновлені положення Кримінального процесуального кодексу України, начальник кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Лариса Удалова зосередила увагу зібрання на концептуальних питаннях удосконалення КПК України в межах існуючої моделі кримінального провадження і підтримала ідею активного долучення практичних працівників та вчених до процесу законотворчості.

У виступах інших учасників засідання відзначено важливість і комплексність обговорюваних питань, наголошено на необхідності узагальнення висловлених пропозицій, з метою розуміння ризиків для правозастосування, визначення пріоритетних напрямків удосконалення кримінального і кримінального процесуального законів. Жваву дискусію викликав запроваджений в кримінальному процесі інститут суду присяжних (нормативно-правове його закріплення, доцільність та практичні можливості здійснення провадження в такому суді), а також правова регламентація допиту учасників кримінального провадження в режимі відеоконференції, запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб, обмеження самостійності і незалежності слідчого тощо.

У підсумку, учасники круглого столу зійшлися на думці щодо необхідності подальшого удосконалення положень кримінального і кримінального процесуального законів у напрямку гуманізації, наближення до міжнародних стандартів та висловили пропозиції і рекомендації з цього питання, які передбачається узагальнити й передати до відповідних парламентських комітетів, а також опублікувати матеріали круглого столу як науково-практичне видання.