Уже давно чи не найбільшою мрією українського студента залишається бажання погризти граніт науки за кордоном. Рідко у кого є фінансова можливість зазіхнути на навчання у Гарварді, Оксфорді чи Кембриджі. А от вузи Польщі та Чехії видаються не такими вже й недосяжними. На тлі цих пропозицій якось незаслужено поза увагою залишилася й досі нерозкручена Литва. Попри все, ця країна активно розвиває свою освітню сферу, намагається заманити студентів низькими цінами, англомовним навчанням і дипломом, що визнається в Європі.
Українські журналісти з Асоціації європейських журналістів відвідали низку литовських міст, щоб ознайомитися з умовами навчання та проживання тамтешніх спудеїв.
Клайпедський державний університет
Клайпедський державний університет — головний університет міста-порту на заході Литви. Був створений для проведення наукових досліджень з морської тематики, його унікальність полягає в можливостях вивчення Балтійського моря.
Нині університет не обмежується лише науковими дослідженнями, а готує спеціалістів з гуманітарних і соціальних наук, мистецтва й педагогіки.
Університет готує студентів на ступінь бакалавра, магістра та доктора. Нині тут функціонує сім факультетів, два освітні й три наукові інститути. Навчається більше шести тисяч студентів, працює 600 професорів, доцентів і лекторів. Лекціїї в університеті читаються не лише англійською. На відміну від Польщі та Чехії, навчання за деякими спеціальностями проводиться й російською мовою.
За словами ректора Клайпедського університету Вайдутиса Лауренаса, вуз дає можливість отримати диплом Європейського Союзу, який визнається у всьому світі, має цікавий соціальний досвід та дає високоякісну освіту за доступною ціною. Найкращі мають можливість навчатися на стипендію, яка становить 400—500 євро на місяць. У Клайпедському університеті підрахували, що 1300 літів (377 євро) достатньо для одного студента, ця сума покриває витрати на їжу, житло, транспорт, книги, дозвілля та кишенькові витрати.
В університеті є самоуправління. За словами Аїди Масіускайте, яка навчається тут за спеціальністю «Зовнішні зв’язки маркетингу», великим надбанням для студентського парламенту є те, що ректор вишу доступний 24 години на добу, понад те, він реально допомагає у вирішенні важливих питань.
Життя молоді урізноманітнено міжнародними вечірками, присвяченими різним країнам. Усебічно та тематично розвинені студентські клуби, для тих, хто хоче додатково опановувати іноземні мови, працюють курси.
Міжнародний університет LCC
У приватному Міжнародному університеті LCC навчається найбільша для Литви кількість українців — 71 особа. До цього вишу з християнським ухилом (вивчення Біблії обов’язкове для всіх) можуть бути зараховані студенти на основі таких критеріїв: оцінка середньої школи, тест на знання англійської мови, інтерв’ю, рекомендація та твір.
Українська студентка з Житомира Вікторія Даморонок, яка перший рік навчається в університеті, підкреслила, що вступити до університету не важко, головне — написати тест на знання англійської.
Якщо отримані бали невисокі, заклад може запропонувати інтенсивний курс вивчення мови. Університет дає можливість швидко вивчити англійську, адже саме нею спілкуються під час навчання і після нього.
У гуртожитку дівчина мешкає в одній кімнаті зі студентками з Канади, США та Білорусі.
Ольга Наумець з Рівного у травні вже отримала диплом бакалавра університету LCC і прагне повернутися до України, щоб шукати роботу: «Я дуже хочу працювати. Втомилася просити гроші у батьків, мені 22 роки, і я думаю, що треба вже самій заробляти». Але на відміну від Олі, більшість студентів LCC в Україну повертатися не поспішають, а витрачання грошей пояснюють просто — на батьківщині теж платити довелося б. «Коли я дізнався, скільки мені треба викласти за навчання в Україні, я зрозумів, що у Литві за ці само кошти я і вивчуся, і рівень освіти буде вищий», — пояснює свій вибір ще один студент з України Дмитро.
Якщо говорити про умови, які університет надає для проживання студентів, варто зазначити, що вони на досить високому рівні. Молодь живе у просторих кімнатах, від двох до шести осіб у кожній, є невелика вітальня та ванна. На кожному поверсі добре обладнані кухні. Ціни на гуртожиток залежать від кількості студентів у кімнаті і коливаються від 260 євро до 650 за семестр (усього їх два).
Цікаво, що приватний вуз дає знижку на навчання для студентів із малозабезпечених сімей залежно від матеріального становища їхніх сімей. У Міжнародному університеті LCC пропонують чотири навчальні програми бакалаврату: ділове адміністрування, англійська мова та література, психологія і теологія.
Нині в університеті навчається 650 студентів з більш ніж 25 країн (50% — з Литви і 50% — із-за кордону). Професорсько-викладацький склад LCC також вирізняється своїм складом: його третину становлять громадяни Литви, а дві третини — викладачі із Західної Європи, Канади та Сполучених Штатів.
Вільнюський технічний університет Гедиміна
Університет Гедиміна може похвалитися значною чисельністю іноземних студентів. З України, щоправда, там навчається лише шість осіб. Виш готує висококваліфікованих спеціалістів з технічних спеціальностей в інженерно-технічній сфері та в галузі наукових досліджень. Університет Гедиміна має високий рейтинг серед вищих навчальних закладів Європи. А у Литві він — найпотужніший.
У рейтингу QS перебуває у групі «501+» (для порівняння — Варшавський університет на — 398 місці, Київський національний університет ім. Шевченка у такій само групі, як і Вільнюський, — «501+»).
Запитання про не дуже високі місця литовських вузів у світових рейтингах не псують настрою заступнику міністра освіти і науки Литви Рімантасу Ваіткусу: «Рейтинг не означає, що університет має працювати для нього. Рейтинг — це перевірка себе, а також орієнтація того, куди варто рухатися».
«Рейтинги всі люблять, але якщо когось визнано найкращою жінкою у світі, це ще не означає, що вона саме така. Це лише означає, що у цьому місці, у цей час, у цьому конкурсі вона стала найкрасивішою жінкою у світі», — жартує заступник міністра освіти.
Декан факультету фундаментальних наук Вільнюського технічного університету Гедиміна Рімантас Белевічіус повідомив, що кожного року виш випускає близько 1400 професійних айтішників, «...але країна каже — дайте ще, бо нам не вистачає». На його факультеті всі юні програмісти працюють ще з 3-го курсу. А міжнародні компанії, які раніше приходили розповідати про роботу студентам третього року навчання, уже ідуть до другокурсників.
У виші повідомили, що найменший попит спостерігається на складні спеціальності (електроніка, механіка, ІT-технології), тому українці мають можливість вступити та отримувати освіту безплатно, ще й жити на стипендію. Сьогодні в університеті навчається 12 тисяч чоловік. Але через демографічний спад у країні наступного року передбачається зменшення кількості студентів до 11 тисяч. Проте в українських випускників залишається непоганий шанс стати студентом іноземного вишу.
Вільнюський технічний університет Гедиміна: комп’ютерний клас.
Лабораторія досліджень забруднення повітря і Балтійського моря — Клайпедський університет.
Фото надані автором.