Із виступів представникІв фракцій

— Цього року економіка світу зросте на 2,4 відсотка. Торік це було 2,5 відсотка. Економіка Європейського Союзу вже третій рік практично падає, в цьому році, за прогнозом Світового банку, падіння становитиме 0,1 відсотка. Погіршуються прогнози по Росії. А це основні наші ринки збуту. Постає запитання: на чому треба зосередитися, щоб змінити ситуацію на краще? Треба разом подумати про те, як поліпшити інвестиційний клімат передусім для малого і середнього бізнесу. Як нам організувати цю роботу? Вважаю, що у нас є гарний приклад, коли парламентарії працювали над покращенням візового режиму і приймали відповідні закони 300 голосами. Такий механізм можна задіяти і нині. Переконаний, ми б знайшли багато спільних ідей. Нікому не подобається те, що відбувається з контролюючими організаціями, які сьогодні «замордували» наш бізнес. Ліцензії і дозволи в рази перевищують потрібну кількість. Нікому не подобаються рейдерські захоплення, які сьогодні, на жаль, тривають. Нікому не подобається те, що стратегічні галузі, такі як ІT і сільське господарство, існують без належної підтримки держави і достатньо сильно зарегульовані. Без цих змін знайти нові робочі місця, знайти гроші на підвищення соціальних стандартів ми не зможемо.

— Народ нашої країни хоче, щоб Україна стала частиною Європи, щоб європейські цінності стали цінностями кожного українського громадянина. Саме тому українці вимагають, щоб угоду між нашою країною і Європейським Союзом було підписано у Вільнюсі. Саме тому Президент Віктор Янукович і його адміністрація мають зробити все, щоб наші європейські партнери підписали відповідну угоду. В тому числі треба звільнити Юлію Тимошенко, реформувати органи прокуратури і провести вибори у п’яти округах.

Ми вимагаємо прийняти закон про внесення змін до закону про основи внутрішньої і зовнішньої політики, де чітко передбачити: ми йдемо тільки в Європейський Союз, а членство у Митному союзі чи будь-яких інших міжнародних чи наднаціональних утвореннях неможливе!

Опозиція наполягає на ухваленні спільного законопроекту, згідно з яким вибори у п’яти «проблемних» округах відбудуться 27 жовтня.

А Партія регіонів намагається призначити вибори в так званих проблемних округах на 18 серпня поточного року.

Опозиція наполягає, що в Україні повинно бути негайно змінено закон про Центральну виборчу комісію та порядок формування ЦВК. Кожна фракція повинна мати по одному представнику в ЦВК, один представник повинен бути делегований від позафракційних.

— В умовах тотальної глобалізації, хочемо ми того чи ні, ключовими гравцями на світовій арені виступають насамперед різні міждержавні союзи. Кожний народ прагне до об’єднання в рамках тих союзів, які найбільше відповідають його економічним і культурним інтересам, історично природні й духовно близькі. На наш погляд, і Компартія завжди говорила про це прямо й відкрито, для України таким союзом є Митний союз. Тому ми вітаємо підписаний 31 травня Меморандум про поглиблення взаємодії між Україною та Євразійською економічною комісією. Разом з тим, Компартія вимагає від влади дати чітку і зрозумілу відповідь, у чому сенс і яка мета участі України в МС як спостерігача. Чи не   вийде так, що мова в черговий раз іде про новий етап горезвісної політики багатовекторності, у результаті якої Україна вже два десятки років бовтається в геополітичній ополонці. Зі свого боку Компартія відкрито заявляє й послідовно підтверджує прихильність до стратегічного євразійського партнерства й закликає припинити всякі економічні спекуляції на цю тему, і ухвалити рішення щодо проведення Всеукраїнського референдуму про вступ України в Митний союз. Нехай народ сам вирішує, що йому ближче: бути пасинком в Євросоюзі, що тріщить по швах, чи бути повноправним партнером у перспективному Євразійському союзі, брати активну участь у формуванні нового геополітичного центру впливу з усіма соціально-економічними вигодами, що звідси випливають.

Ми, комуністи, також виступаємо категорично проти приватизації найбільшої у світі газотранспортної системи — української ГТС. Про що останнім часом дуже часто веде розмову політикум України. Ми, безумовно, виступаємо за створення газового консорціуму із РФ.

— Вибори, які відбулися минулої неділі в Україні, були з численними і зухвалими порушеннями і махінаціями. Зокрема, це стосується виборів міських голів Василькова, Ялти, Алчевська. Знову «кружляли» каруселі, вкидувались або десь дівалися з дільниць виборчі бюлетені, знову купували голоси. Ці факти задокументовані. Тому хочу наголосити: ми оскаржуватимемо в суді результати сфальсифікованих виборів, зокрема у Василькові.

«УДАР» також вимагає, щоб міністр МВС Захарченко взяв під контроль усі справи про порушення, а всі махінатори понесли відповідальність.

Ми вимагаємо відставки голів адміністрацій Київської і Луганської областей та глави Кримського уряду, які не змогли забезпечити проведення чесних виборів.

Парламентарії зобов’язані зробити все, щоб забезпечити людям конституційне право на вибір. Щоб зупинити вакханалію, яку бачимо на місцевих виборах, ми пропонуємо проводити вибори міських голів у два тури (законопроект №1089). Парламент також повинен призначити вибори голови Києва і депутатів Київради.

Ми вимагаємо від уряду невідкладного звіту про домовленості щодо співпраці з Митним союзом.

Щодо кандидатури члена ЦВК. Президент має проконсультуватися щодо цього з опозиційними силами.

— На своєму засіданні в понеділок, 3 червня 2013 року, уряд Азарова без жодного обговорення ухвалив документ, який є черговим кроком до встановлення тотального контролю над фінансовою системою країни — постанову Кабінету Міністрів про деякі питання здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень. Вже сама її назва говорить про те, що планується здійснювати видатки без наявності на те коштів у бюджеті.

Суть зазначеної постанови полягає в тому, що вона визначає порядок залучення у поточному році коштів під державні гарантії на здійснення капітальних видатків у сумі 50 млрд. грн., порядок використання цих коштів та процедуру їхнього повернення до держбюджету. Внаслідок взяття таких зобов’язань державний борг України становитиме 603,4 млрд. грн., що в 1,7 разу перевищить обсяг дохідної частини державного бюджету! При цьому гарантований державою борг збільшиться майже на третину і становитиме 162,3 млрд. грн. До речі, в держбюджеті на цей рік передбачено на погашення боргів за кредитами під держгарантії лише 2,6 млрд. грн., або 1,6 відсотка від суми гарантованого боргу.

А хто ж визначатиме, як витрачатимуть кошти, залучені за кредитами під гарантії держави? Спочатку для розгляду проектів, під які надаватимуть кредитні кошти, уряд пропонував створити міжвідомчу групу, яка б складалася з фахівців Мінекономіки, Мінфіну, Мінрегіону та інших міністерств, які на професійній основі розглядали б  подані проекти та пропонували би їх на затвердження. А в разі схвалення для остаточного затвердження переліку проектів пропонувалося створити фінансово-кредитну раду на чолі з Першим віце-прем’єром Сергієм Арбузовим у складі 13 осіб, серед яких — віце-прем’єр Олександр Вілкул, профільні міністри та голови правлінь трьох банків. Але потім вирішили в «прозорість» не гратися і вчора на засіданні уряду прийняли рішення міжвідомчої групи не створювати, а фінансово-кредитну раду створити у складі тепер уже п’яти осіб, четверо з яких тісно пов’язані між собою формальними та неформальними зв’язками.