«Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України» обговорюватимуть сьогодні на парламентських слуханнях. До участі в них запрошені народні депутати, представники адміністрації Президента, уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних закладів охорони здоров’я, ВООЗ та інших міжнародних організацій. Мета заходу — обговорити сучасний стан справ у системі охорони здоров’я, а також досвід запровадження реформи у пілотних регіонах — Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій області та у Києві.
Тим часом, статистика свідчить: за станом здоров’я громадян наша країна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Українці мають значно коротшу за європейців тривалість життя. Вже понад два десятиліття держава переживає глибоку демографічну кризу, внаслідок якої чисельність населення скоротилася з 52 млн. до 45,6 млн. осіб. Лідируємо ми, на жаль, і за показниками захворюваності та смертності. Зокрема, це стосується хвороб серця та судин, онкологічних хвороб, туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу тощо.
Так, сучасний рівень смертності українських чоловіків від ішемічної хвороби серця майже втричі перевищує відповідний показник смертності чоловіків у розвинених країнах. Рівень смертності українських чоловіків працездатного віку від злоякісних новоутворень на 40%, а в жінок — на 20% вищий, ніж у розвинених країнах. При цьому понад 80% у структурі причин смертності населення держави належить саме серцево-судинним та онкологічних захворюванням.
Необхідність системної реформи у цій сфері назріла вже давно, переконана голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва. Проте тривалий час для її запровадження майже нічого не робилося. Реальні кроки розпочалися лише у 2010 році, коли відповідні заходи було визначено невід’ємною складовою ініційованої Президентом України Програми економічних реформ на 2010—2014 роки.
За даними Міністерства охорони здоров’я, станом на кінець 2011 року в пілотних регіонах уже було створено 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги: у Вінницькій області — 27, Дніпропетровській — 53, Донецькій — 71 і в Києві — 9. Перший етап реформи завершується цього року, відтак чиновники мають проаналізувати отримані результати, підкорегувати програму реформування і поширити її на всі міста країни. Адже на 2015 рік заплановано впровадження страхової медицини.
Практичний досвід, набутий у пілотних регіонах, за словами Т. Бахтеєвої, свідчить про те, що запровадження відповідних заходів хай поступово, але в цілому позитивно впливає на показники здоров’я населення, якість та доступність медичної допомоги, ефективність використання ресурсів місцевих систем медичного обслуговування. Водночас, на її переконання, у процесі запровадження змін було виявлено чимало проблем та недоліків, які потребують усунення: «Щоб реформування в цій життєво важливій для кожного громадянина сфері було справді успішним та ефективним»
Утім, не все так однозначно. Українці вже встигли охрестити зміни «реформою на папері». В тому, що ситуація в галузі надалі лише погіршуватиметься, впевнені й деякі експерти. Перше, на що вони звертають увагу, — скорочення обсягів фінансування. У тому, що ця реформа нічого доброго не принесла, впевнена і перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Спіріна. Зокрема через те, що не була раціонально вибудована.
«Економічно ця реформа не була прорахована. Мала бути чітка статистика — чим хворіють наші люди, які кошти потрібні на те чи інше захворювання», — зауважила народний депутат у коментарі «Голосу України». Натомість людей передпенсійного віку почали перевчати на сімейних лікарів. Витратили на це колосальні бюджетні кошти, але не подумали, що через рік-два ці люди вийдуть на пенсію.
«Ми дійшли до того, що скоротили кількість педіатрів. Мовляв, скоротилася кількість дитячих хвороб. Але насправді це не відповідає дійсності. Навпаки, їх стало більше. Чому? Тому, що ця реформа занедбала найголовніший момент — профілактику, яка має починатися з перших днів народження дитини», — додала обраниця.
На її переконання, сьогодні реформа опустила нас до рівня нерозвинених африканських країн. «Цього не можна робити. Потрібно негайно призупинити її дію та повернути все назад. Тому мета слухань — зупинити реформу. Адже від неї постраждали люди передусім у сільській місцевості. Як можна було закрити центральні районні лікарні, коли жителі села отримували там повноцінну допомогу? До чого потрібні ці округи, навіщо створювати черги, якщо можна було підійти до цього питання раціонально — скоротити кількість стаціонарів, прорахувати, що треба, а що ні. Що справді було необхідно охороні здоров’я, то це модернізація», — заявила І. Спіріна.
Отже, сподіватимемося, що дискусія навколо медичної реформи не стане черговим випусканням пари, а найкращі пропозиції, озвучені на парламентських слуханнях, знайдуть продовження у законодавчих ініціативах.
Цифра
Від 12 до 14 млн. жителів країни хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. страждає від онкологічних захворювань, більш як 1,1 млн. осіб хворіють на цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. з них є інсулінозалежними.
