Край, де щедро родить збіжжя і веселково цвітуть вишиванки

4 червня 2013 112

Борщівський район — один із найбільших на Тернопільщині, із значним економічним потенціалом, передусім в агро-промисловому комплексі. Тут із року в рік збирають високі врожаї зернових і цукрових буряків, щедро родять городина і садовина. Тут традиційно виробляють цукор, молочні продукти, соки, будівельні матеріали... Кожне село славиться своїми аматорськими талантами і народними майстрами, відомі у всій країні унікальні фестивалі борщу, вишиванок і, звичайно, неповторна Маланка.

Ця благословенна українська земля дала потужні крила таланту багатьом письменникам, артистам, художникам, народним майстрам... А за кількістю пам’яток історії, культури та природи Борщівський район посідає одне з провідних місць у країні. Досить нагадати читачам, що тут є 28 пам’яток національного і 96 — місцевого значення, зокрема руїни середньовічних замків, залишки оборонної системи римлян — Троянів вал, давньоруські городища... А ще — одні з найбільших в Європі печери, які приваблюють туристів звідусіль.

Про те, чим живе сьогодні цей мальовничий край, які проблеми розв’язує, яким бачить своє найближче майбутнє, — в інтерв’ю голови Борщівської райдержадміністрації Ярослава ВЕРХОЛИ (на знімку) нашим кореспондентам.

— Відомо, що в Тернопільській області через політичні протистояння досі не прийнято бюджет регіону на 2013 рік — факт безпрецедентний. Як це позначається на щоденному житті району, яким вам, Ярославе Івановичу, довірили керувати? І як виходити з такої ситуації?

— Звісно, нічого доброго в тому немає. Скажімо, в нашому районі створили мережу Центру первинної і санітарної допомоги. Однак сесія обласної ради вкотре не зібрала кворуму — не прийнято бюджет. Фактично фінансування відбувається за принципом одної дванадцятої, кошти обмежені. І хоч мережа таких центрів, що мало не перша на теренах області з’явилась у нашому районі, функціонує, вона гостро потребує фінансової підтримки. Проте «швидкі» виїжджають на виклики, лікарні та поліклініки працюють, медичні працівники отримують зарплати

У процесі реформування медичної галузі ми не закриваємо лікувальні заклади. Зокрема, залишили номерну комунальну лікарню в Мельниці-Подільській, щоправда оптимізували кількість ліжок до нинішніх потреб. Як і виконали значний обсяг ремонтних робіт. Так, підвели воду, якої досі не було, встановили два нові котли, а ще два відремонтували: тепер у холодну пору року там буде тепло і затишно. Ця лікарня обслуговує всю південну частину нашого району, там маємо тепер 80 стаціонарних ліжок.

Відремонтували міську поліклініку і в Скалі-Подільській, де є і невеликий денний стаціонар. Тепер облаштовуємо додатково ще сім палат.

— Центральна районна лікарня в Борщеві, очевидно, також не обійдеться без істотного ремонту.

— А ми вже другий рік цим займаємося. Нині наводимо лад у неврологічному відділенні, надаємо йому сучасного вигляду. До того ж робимо це за рахунок місцевих спонсорів-добродійників. Крім того, райрада виділяє 300 тисяч гривень, щоб завершити ремонт травматологічного відділення.

Торік на випадок екстремальних ситуацій встановили резервне джерело живлення — дизельну електро-

станцію, відремонтували котельню, замінили обладнання у пральні... Одне слово, оновлення лікарні у Борщеві йде повним ходом.

Водночас ремонтуємо сільські амбулаторії. Зокрема, в Озерянах, де амбулаторія обслуговує кілька тисяч пацієнтів із цього та навколишніх сіл. Поміняли вікна на теплозберігаючі, систему опалення, підвели воду, збудували туалети... Про закриття жодного ФАПу чи амбулаторії не йдеться — всі вони продовжують працювати.

— Наскільки нам відомо, новий фельдшерсько-акушерський пункт зводять і в Горошовій, про що нам ще минулого літа розповідав тамтешній голова сільради.

— Там ще роботи тривають, бо всі фінансові ресурси, всі зусилля зосередили на реконструкції дитячого садка, яку завершили напередодні Великодня.

— Одна з найболючіших проблем у районі — зайнятість населення. Чи вдалося останнім часом створити нові робочі місця?

— На жаль, не вдалося. Планували створити 760 нових робочих місць, а натомість навіть втратили 12. Чому так сталося? Річ у тім, що торік мав за-

працювати новий щебеневий кар’єр «Збруч-Інвест», але обласна рада зволікала з дозволами і тому виникла така неприємна ситуація. Але процес пішов — невдовзі новий кар’єр запрацює.

— А як складається ситуація з реалізацією продукції Борщівського сирзаводу? Бо торік мали з цим проблеми, і доволі значні.

— Справді, минулого літа на складах підприємства нагромадилося продукції на вісім мільйонів гривень. Тепер також є залишки, але вони в кілька разів менші. Споживачів борщівського сиру знайшли передусім у районі. Продукцію місцевих сироварів охоче беруть місцеві дитсадки. Виграли сировари тендер і на постачання молочної продукції в місцеві школи. Та й Росія потроху збільшує закупівлю борщівського сиру.

А загалом протягом минулого року підприємства району виробили продукції на 501 мільйон гривень, або на 17,8 відсотка більше порівняно з попереднім роком.

Нині підприємства району, особливо харчової та добувної галузей, нарощують обсяги виробництва.

Торік у Борщівському районі переважно в основних сферах матеріального виробництва вироблено продукції на суму 1,2 мільярда гривень (із них 501 мільйон у промисловості, 649 — в агропромисловому комплексі, решту — у сфері послуг).

Цього року хочемо запустити «Збруч-Інвест», сподіваємося, що ТОВ «Кнауф Гіпс Скала» нарешті розпочне будівництво сучасного заводу, щоб невдовзі мати змогу продавати готову продукцію, а не сировину.

— Та все-таки Борщівський район — передусім сільськогосподарський, де добре родять зернові, цукрові буряки та інші технічні культури, тішать щедрим врожаєм городи і сади...

— Під озиминою у нас понад одинадцять тисяч гектарів. До речі, торік у районі зібрано 142 тисячі тонн зернових, або 138 відсотків від запланованого.

Нарощуємо виробництво молока і м’яса. Торік отримали 707 тисяч гривень із державних фондів підтримки вирощування молодняку ВРХ. Це доволі істотна державна підтримка. Поліпшилися справи у свинарстві, поголів’я збільшується. А овочеву продукцію з наддністрянських сіл уже віддавна знають далеко за межами нашого краю.

Ще одна добра прикмета нашого району — розвиток фермерства. Нині тут працюють майже півтори сотні фермерів, яких всіляко підтримуємо. Починаючи з доступних банківських кредитів і завершуючи збутом сільгосппродукції. Цієї весни ми провели з фермерами розширену нараду, на яку запросили банкірів, податківців, керівників різних агротехнічних служб, що дало змогу успішно впоратися з посівною. Та й озимі вийшли із зими в доброму стані, а щедрі травневі дощі додали впевненості в тому, що врожай буде на славу.

Розмову вели Любов ЛЕВИЦЬКА, Володимир КРАСНОДЕМСЬКИЙ.

Тернопільська область.