Близько 74 відсотків українських пацієнтів, отримавши призначення лікаря, не дотримуються медичних рекомендацій, які їм дають. Фахівці пов’язують таку ситуацію з падінням довіри до людей у білих халатах і високими цінами на ліки. Відлякують пацієнтів і «наполегливі рекомендації» ескулапів того або іншого конкретного препарату. Як правило, дорогого.
Такі факти мали місце два роки тому, але відтоді більшість фармацевтичних компаній у світі і в Україні відмовилися від такої злочинної практики й не оплачують лікарям відсоток від «взаємовигідної угоди». Будь-яка корупційна дія фармацевтичних компаній позначиться на їхньому міжнародному статусі, тому вони не ризикують, заявив нещодавно в одному з інтерв’ю президент міжнародного благодійного фонду «Здоров’я українського народу» Сергій Сошинський.
Водночас, як констатував експерт, деякі вітчизняні виробники дякують лікарям «відкатами» за те, що ті призначають їхні препарати.
У 2012 році, за даними дослідницької компанії «Бізнес-Кредит ЛС», громадяни залишили в аптеках майже 25 мільярдів гривень. Ще
7 мільярдів на купівлю медпрепаратів виділили з бюджету.
Схоже, лобіювання товару певних фармвиробників в Україні триває. Але вже не на рівні дільничних терапевтів. Як розповів «Голосу України» кур’єр однієї з київських аптечних компаній, що займається доставкою ліків клієнтам, медикаменти, вартість яких обчислюється в кілька тисяч гривень, часто замовляють лікарняні стаціонари. Переважно онкологічні й кардіологічні. Там на їхню доставку чекають із нетерпінням не тільки пацієнти, а й лікарі, котрі роблять призначення. За словами співрозмовника, хоча зазвичай розплачується з лікарями-лобістами представник фармкомпанії за підсумками певного періоду, іноді і йому доводитися возити разом із ліками «подяку» за їхню виписку. Приміром, за ліки вартістю в 1200 гривень «відкат» був у дві сотні. До того ж продукцію вітчизняних фармзаводів замовляють набагато рідше, ніж зарубіжних.
Здебільшого доводиться доставляти препарати європейського та індійського виробництва.
Обивателеві, який час від часу користується послугами офіційної медицини, складно оцінити масштаби нетрудових доходів тих, хто стоїть на варті нашого здоров’я. Їх можна зрозуміти. Хіба реально прожити хірургові за дві тисячі гривень зарплати? Але держава так оцінює працю медиків, від яких залежить часом життя хворого. І таким ставленням провокує схеми додаткового заробітку. Наприклад, такого, як сприяння фармкомпаніям у поширенні їхньої продукції.
Закон «Про основи охорони здоров’я громадян», що набрав чинності 1 січня цього року в Росії, покликаний відбити у фармацевтичних компаній будь-яке бажання займатися фінансовою мотивацією лікарів і власників аптек, щоб ті просували їхні препарати на шкоду здоров’ю пацієнтів. Але, як зазначають експерти, очікуваного результату він поки що не дав. Не-зважаючи на тотальну заборону, фармацевтичні компанії продовжують активно «співробітничати» з російськими лікарями.
У США виплата грошей медикам за такі послуги не суперечить закону. Там навіть побутує думка, що міцні стосунки між лікарями й компаніями, котрі виробляють ліки, можуть бути гарними й приведуть до інновацій і кращих варіантів терапії. Цього року в Америці збираються прийняти закон, що змусить фармвиробників оприлюднити в режимі он-лайн інформацію про виплати лікарям, які прописують їхні препарати. Навіть такий вид співробітництва там буде легалізовано.
А в нашій країні міф про безкоштовну медицину продовжує культивуватися. Медична реформа, а по суті, розвал хоч якось працюючої системи, лише переконує громадян у тому, що за своє здоров’я вони відповідають і платять самі.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Пігулкам прописали незалежну виробничу практику
Із прилавків вітчизняних аптек нещодавно вилучили 108 лікарських препаратів. До того ж 60 із них — продукція відомої в Україні німецької торговельної марки «Хеель». Про це на прес-конференції днями повідомив голова Держслужби України з лікарських засобів Олексій Соловйов. За його словами, за 2012 рік після перевірки імпортних препаратів до споживача не допущено близько
1 мільйона 500 тисяч упаковок ліків.
Чиновник зазначив: контроль за медичними препаратами має бути такий само, як і в Європі. Цього вимагає законодавство. Держлікслужба пропонує використовувати у фармацевтиці так звану незалежну виробничу практику, згідно з якою всі лікарські препарати мають повністю відповідати описаним виробником властивостям. Крім того, щоб фальсифіковані медикаменти не потрапляли до легального обігу, 2011 року в Європі ввели обов’язкове маркування унікальним номером і двомірним кодом кожної упаковки лікарського засобу. Україна теж ухвалила рішення ввести такі само маркування, але поки що це не було втілено в життя.
За словами Олексія Соловйова, його відомство має намір ініціювати зміни у правилах перевірки аптек. Нині про ревізію попереджають за десять днів. А за такий час і документи, і препарати можна привести до ладу. Мовляв, аптека має бути готова до перевірки щодня.
Юлія КІНЗЕРСЬКА.
