Минуле рекордне за останнє десятиріччя водопілля стало серйозним випробуванням для колективу обласного управління водних ресурсів. Зі своїм завданням він упорався успішно. Область пережила цей важкий період без значних втрат. Проте висока вода відкрила очі й на деякі проблеми.

Громади нездатні замінити професіоналів

Напередодні професійного свята разом із начальником обласного управління водних ресурсів Ростиславом Кравчуком відвідали Маневицький район. Знайомство з роботою колективу розпочалося з огляду розташованої на межі Ківерцівського та Маневицького районів Годомицької осушувальної системи. Тут за підтримання в ґрунті належного водно-повітряного режиму відповідає місцеве управління.

— Площа осушених земель на території району становить 44 тисячі гектарів, у тому числі сільськогосподарських угідь — 26,6 тисячі. Діє 22 меліоративні системи, зокрема 17 міжгосподарських, — розповідає заступник начальника Маневицького управління водного господарства Віктор Пахольчук. — Загальна протяжність каналів — 2300 кілометрів, у тому числі 354 кілометри перебуває на нашому балансі.

Головна проблема, за словами Віктора Андрійовича, полягає в тому, що дві третини меліорованих земель в районі використовують неефективно. До того ж передані на баланс сільських рад внутрішньогосподарські меліоративні мережі залишаються без належного догляду. Сільські громади не мають ні коштів, ні спеціальної експлуатаційної служби, щоб підтримувати їх у робочому стані.

Лопати замість екскаватора 

У селі Копилля ми побачили, як працює техніка на відновленні одного з таких каналів. Землі довкола цього зарослого і замуленого рівчака зайняті селянськими городами. Через надмірне зволоження віддача від них була невисока. Тепер шанси на успішне господарювання значно зростуть. Сухіше стане і на селянських обійстях. Гроші на відновлення каналу, а це 17 тисяч гривень, виділили з районного бюджету.

...Екскаватор, на якому працює Василь Попович, уже експлуатується понад двадцять років. Маневицьке управління має ще один екскаватор, який теж давно треба списати. Стара техніка — ще одна з гострих проблем водогосподарників. За останні два десятиріччя в області придбано лише три екскаватори, в тому числі два — за допомогою Держвод-

агентства. Морально застаріла фізично зношена техніка не приваблює молодь. Тому є проблема з кадрами механізаторів.

Пригадую, як кілька років тому начальник Брестського облводгоспу на спільній нараді в селищі Любешів поцікавився у волинських колег, скільки вони щороку купують екскаваторів, бульдозерів. Наш земляк почервонів й уникнув відповіді, а ось білорус не без гордості поінформував, що вони щороку отримують від держави 40—50 сучасних екскаваторів...

Начальник Колківської експлуатаційної дільниці Василь Павлюк розповів, що цього року їм доводилося терміново рятувати від підтоплення мешканців селища Колки, сіл Ситниця, Старосілля. Викопані екскаваторами канали відвели воду від десятків будинків.

До джерел як до святині

Приємне враження залишилося від знайомства з розташованим на узбіччі шосе Луцьк—Любешів—Дольськ рекреаційним пунктом осушувальної системи колишніх колгоспів «Маяк» та імені Свердлова. Меліоративний канал тут обкошено, бетонні елементи побілено, поновлено інформаційні стенди. А посаджені півстоліття тому липи утворили затишний гайок, в затінку якого працівники управління встановили альтанку.

Щороку працівники Маневицького управління облаштовують щонайменше по одному джерелу. На одному з них, що поблизу села Лісове, ми побували. Тут затишно і чисто.

Врятували Колодії від потопу

Від Колодіїв, останньої точки нашого маршруту, до міста рівненських атомників Кузнецовська — кілька кілометрів. Цього року село чи не найбільше потерпало від повені. Якби не розташована тут Маневицька насосна станція №1, плавати б йому у воді. Понад три мільйони кубічних метрів води відкачала насосна в річечку Горбах. Щоправда, подекуди потужності станції не вистачало і її теж доводилося рятувати від підтоплення. Ситуація була б не така загрозлива, якби задіяли всі чотири насоси, потужність кожного з яких 500 літрів за секунду. А працювало лише два. На ремонт інших не вистачило коштів. Тож, можливо, вже тепер владі потрібно допомогти в цій справі водогосподарникам. Адже ремонт насоса коштує в середньому 12 тисяч гривень, а втрати від водопілля і повеней обраховуються мільйонами.

Ще одна проблема, про яку варто сказати. Цієї весни встановлені на польдерних системах насосні станції перекачали понад 70 мільйонів кубометрів води, що вдвічі більше, ніж за весь минулий рік. На півмільйона гривень зросли й витрати на електроенергію. Усе це потрібно врахувати, виділяючи кошти на утримання системи.

Приємно, що, попри всі труднощі, на Волині ще не було жодного випадку, коли в управліннях водного господарства затримували б заробітну плату. Як позитив слід відзначити, що чимало зароблених коштів трудові колективи виділяють на підтримання державної меліоративної мережі, фінансування якої обмежене.

Щоправда, в останні три роки держава згадала про важливість меліорації. За цей період області виділено на проведення робіт понад п’ятдесят мільйонів гривень, яких, утім, вистачає на ліквідацію «вузьких місць».

Волинь — це велике і потужне джерело. Потрібно, щоб воно залишалося чистим і потужним. Тож привітаємо людей, які доглядають за ним на Волині, із професійним святом. Найщиріші наші вітання також усім водогосподарникам держави.

Фото автора.

Довідково 

Площа осушених земель в області становить 416,6 тисячі гектарів, у тому числі 236,6 тисячі осушено гончарним дренажем. Осушувально-зволожувальні меліоративні системи займають площу в 156,9 тисячі гектарів, на 47,9 тисячі гектарів побудовано польдерні системи. Загальна протяжність відкритої мережі каналів становить 18,5 тисячі кілометрів, зокрема 4,6 тисячі — міжгосподарські, 13,9 тисячі — внутрішньогосподарські. Довжина дамб — 360 кілометрів, із них міжгосподарських — 288, внутрішньогосподарських — 72 кілометри.

Заступник начальника Маневицького управління водного господарства Віктор Пахольчук, головний інженер Володимир Черчик та начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук (зліва направо) на кордоні Ківерцівського і Маневицького районів.

Екскаваторник Василь Попович. 

Джерело поблизу села Лісове.