Нинішню соціально-економічну кризу слід оцінити як таку, аналогів якій країна досі не знала, труднощів подолання — не усвідомлювала. До необхідності величезної суспільної концентрації та мобілізації задля виходу з неї більшість із нас ставляться легковажно і, що зовсім не-припустимо, часто так само поводиться й влада, яка досі не усвідомила, що концентрація соціально-економічних, корупційних проблем разом із воєнно-політичними несе загрозу основним показникам державного суверенітету, національній безпеці, рівню та якості життя громадян України.

Літак втрачає висоту?

Отже, спад ВВП у ІІІ кварталі 2014 року порівняно з відповідним кварталом 2013-го становив 5,1%. Промислове виробництво за січень—жовтень порівняно з аналогічним періодом 2013 року скоротилося на 9,4%. Найбільше постраждали машинобудування — спад 20,9%, виробництво коксу і продуктів нафтопереробки — 17,6%, металургія — 14,4%, хімія — 14,3%. Кількість збиткових підприємств за 9 місяців поточного року — 44,2%. Прямі інвестиції за цей термін скоротилися порівняно з минулорічним майже на 50%. За січень—жовтень сформувався дефіцит зведеного платіжного балансу обсягом 8,46 млрд. доларів США.

Обсяг золотовалютних резервів за 11 місяців 2014 року зменшився на 51,2% та на початок грудня становив 9,97 млрд. доларів США. Станом на 31 жовтня 2014 року державний та гарантований державою борг України становив майже 945,33 млрд. гривень (60% від прогнозного обсягу ВВП 2014 року). Консолідований борг держави наближається вже до 100% ВВП, що напряму загрожує дефолтом.

У країні зростає соціальне на-пруження. На початок листопада 2014 року заборгованість із виплати заробітної плати перевищувала 2,2 млрд. гривень, що вдвічі більше минулорічного показника.

Роздрібний товарооборот за січень—жовтень 2014 року скоротився на 6,8%. На тлі майже 100% знецінення гривні це означає істотне і швидке збідніння населення. Зростання цін супроводжується значним зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги — майже 160%.

Стрибок цін і тарифів не спричинив державну програму адресної допомоги населенню, передусім його незахищеним верствам. За січень—жовтень субсидії отримало на 20% сімей менше, ніж по них звернулося. Загальна сума призначених субсидій за 10 місяців становила 76,78 млн. гривень, що майже наполовину менше показника аналогічного періоду 2013 року. У країні — майже 460 тисяч офіційно зареєстрованих біженців зі сходу, водночас урядом не розроблено програми їх облаштування, соціальної адаптації, працевлаштування. Такі обставини тягнуть зростання соціальної напруженості, масові прояви незадоволення.

У народі поширюється метафора, що Україна перетворилася на некерований літак, який повільно втрачає висоту.

То в чому причина? Величезні сили і кошти забирає протидія військовій агресії на сході країни. Але не можна всі проблеми списувати на війну. Саме хаотичні дії влади в управлінні економікою, відсутність адекватного реагування на соціальні негаразди, нехтування діалогом із громадським суспільством, діловою експертною спільнотою і спричинили поглиблення кризи.

Велике занепокоєння в бізнес-середовищі викликає відсутність затвердженого Державного бюджету України на 2015 рік, неконтрольована девальвація національної валюти, відсутність спільної програми дій КМУ та Нацбанку зі стабілізації грошової системи. Бізнес стурбований млявим реагуванням влади на прояви корупції в країні, антипідприємницькими податковими змінами. Отже, крен літака під назвою «українська економіка» збільшується.

Перетворення не можна імітувати

Нагадаю фразу Кахи Бендукідзе, грузинського економіста, котрий нещодавно пішов із життя: «Хочу побажати тільки швидшого початку реформ. Інакше України не стане». Саме реформи мають створити нову економічну модель, яка припинить падіння та забезпечить поступове економічне зростання, покращення соціальної політики в умовах жорстких бюджетних обмежень, розширення прав та можливостей регіонів. У суспільно-політичній сфері її завдання — різке скорочення можливостей для корупції, зміни правоохоронної, судової систем, верховенство права, контроль за діяльністю держави з боку громадянського суспільства.

Здається, все просто. Однак за дев’ять місяців роботи попереднього уряду кардинальних перетворень так і не відбулося. 

Усі реформаторські ініціативи КМУ містили лише формальні «покращення», а насправді вели до посилення тиску на суб’єктів господарювання, намагалися за будь-яку ціну замаскувати спроби наповнення бюджету за рахунок чесно працюючих підприємців.

Днями ухвалена парламентом Програма діяльності нового уряду також не викликала оптимізму промислової спільноти. У документі — жодних спроб знайти нові рішення, поміняти підходи економічної політики. Податковий блок не містить стимулів для розвитку бізнесу. Збільшується тиск на фізичних осіб та їхні доходи. На нашу думку, такий шлях є хибним.

Об’єднання промисловців, підприємців та роботодавців України, громадянське суспільство загалом не можуть бути осторонь, коли йдеться про розробку реформаторських, антикризових планів врятування країни. Обговорити глибину кризи, поставити деполітизований діагноз, запропонувати власні рецепти виправлення ситуації — таким вбачає УСПП завдання діалогу держави і суспільства, влади і бізнесу. У нашому середовищі сформовано власний План антикризових дій, який ми готові додати до урядового і разом втілювати в життя, усвідомлюючи особливості моменту: брак часу, критичність ситуації, необхідність жорсткого та рішучого характеру дій. Дозвольте коротко ознайомити з ним наших читачів.

Якісна зміна кадрової політики, боротьба з корупцією

Не раз доводилося висловлюватися, що формування влади за принципами партійних квот, торгівлі портфелями, кумівства має зникнути навіть не тому, що це застаріло та неетично, а тому, що воно є загрозливим с точки зору національної безпеки, збереження нашої державності. У владі мають бути люди з досвідом, знаннями, здатні мислити стратегічно та прогресивно. Вони повинні вміти не лише «гасити пожежі», а й створювати умови для розвитку, модернізації, повноцінної реалізації економічного потенціалу України. Є багато рецептів досягнути таких стандартів, запропонуємо один — максимальна прозорість та залучення громадськості до процесу добору кандидатур на посади. Керівник, окрім необхідної компетенції, повинен мати довіру, підтримку та повагу людей.

Живий організм держави та економіки, який природним шляхом намагається зростати та розвиватися, як ракова пухлина, скувала корупція. Недостатньо прийняти пакет антикорупційних законів, необхідно забезпечити їх реалізацію, відновити довіру бізнесу та населення до влади і контролюючих органів. Потребує реформування та оновлення найбільш корумпована сфера — правоохоронна та судова гілки влади. Саме незахищеність прав власника та інвестора стримує прилив інвестицій в економіку.

Переконаний, що і самі промисловці і підприємці мають стати активнішими борцями з корупцією. Нашими правилами мають стати такі: в жодному разі не давати хабарів, не миритися з фактами здирництва, активно боротися з усіма забюрократизованими та ускладненими процедурами поводження з бізнесом.

Ефективна банківська система — понад усе

Гроші — це кров економіки, і за будь-якої кризи саме банківська система має не допустити знекровлювання виробництва.

Однак замість заходів із рятування національної грошової одиниці ми спостерігали різноманітні шарахання під час вибору моделей курсоутворення Національним банком України. 

Гривню відпустили у «вільне плавання», що закінчилося безпрецедентною девальвацією її майже до 100%. Для країни, де практично 60% внутрішнього ринку становлять імпортні товари, а в непродовольчій групі — навіть 70—80%, така ситуація є вкрай загрозливою. 

Її наслідки — втрата платоспроможності населення, подальше «розкручування» інфляції, величезні проблеми підприємницької діяльності.

Майже припинено кредитування виробництва. Протягом 11 місяців облікова ставка НБУ зросла на 7,5 п.п. та становить нині 14,5% річних, реальна комерційна — до 30%. Цілком втрачено зв’язок між рівнем облікової ставки та рівнем вартості ресурсів комерційних банків. Саме тому промисловці вимагають, щоб НБУ спільно з урядом за участі організацій бізнесу розробив програму кредитування реального сектору економіки державними та комерційними банками за адекватної вартості кредитних ресурсів.

За даними Державної фіскальної служби, в січні—листопаді 2014 року експорт до Росії впав на 32%, а в країни СНД — на 31%. Стратегічним кроком для українського експортера в таких умовах є прискорене, навіть агресивне завоювання інших ринків, диверсифікація українського експорту. Однак замість допомоги учасники експортно-імпортних операцій отримали від НБУ «драконівські» норми у вигляді 75% обов’язкового продажу валютної виручки, 90-денного строку розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів, хоча значній кількості підприємств потрібно від 180 до 360 днів; великі строки виконання заявок на купівлю іноземної валюти тощо.

Усе це критично ускладнює роботу вітчизняних експортерів, примушує виробників порушувати умови зовнішньоекономічних контрактів аж до їх розірванння. За 9 місяців поточного року порівняно з минулорічним періодом експорт скоротився на 7,7%, а імпорт — на 25,4%. Переконані: ті, хто спричиняє такі економічні наслідки, мають нести найсуворішу відповідальність.

Шляхи вдосконалення фіскальної політики

Зміст пропозицій промисловців полягає в тому, що має бути змінена сама ідеологія реформування податкової системи: податки мають пропонувати і впроваджувати не фіскальні органи на чолі з Мінфіном, а Мінекономрозвитку, експерти та бізнес-спільнота. Непорушним має бути принцип стимулювання підприємництва, надання йому можливості розвиватися. Перетворення оподаткування на процес чавлення винограду, коли під пресом усе корисне йде в бюджет, а бізнесу залишається лише макуха, треба викинути з нашого життя раз і назавжди.

Для цього варто зменшити кількість податків, спростити податкову звітність, надати перевагу електронним сервісам. Настав час відмовитися від каральної моделі податкового контролю — скасувати штрафні санкції для платників податків, які без оскарження податкового повідомлення-рішення сплатили донараховані платежі; виключити з доходної частини Державного бюджету надходження від штрафів та пені; надати можливість для податкового компромісу (податкової угоди) в 2014 році, провести податкову амністію капіталів шляхом одноразового добровільного декларування з 01.01.2016 року тощо.

Промисловці наполягають на зменшенні фіскального навантаження на фонд оплати праці, модернізації податку на прибуток, реформі ПДВ. Принциповим є встановлення особистої фінансової відповідальності працівників податкових та митних органів за втрати, що їх зазнали суб’єкти підприємницької діяльності через незаконні дії або бездіяльність чиновників.

Підтримка національного товаровиробника

Україні потрібна сучасна політика національного протекціонізму. Усі держави роблять таке, тим паче в умовах кризи, і це не суперечитиме взятим Україною зобов’язанням перед СОТ та Угоді про асоціацію з ЄС.

Держава має впровадити Програму імпортозаміщення та локалізації виробництв, надати підтримку тим галузям та підприємствам, які спроможні конкурувати із закордонними виробництвами та імпортними товарами на внутрішньому ринку. Інструмент державних закупівель має працювати таким чином, щоб за умови конкурентоспроможності продукції в першу чергу забезпечувати завантаженість вітчизняних підприємств.

У нас є доволі міцні позиції в транспортному, енергетичному машинобудуванні, і саме українські заводи мають працювати для оновлення вітчизняних енергетичних систем, рухомого складу Укрзалізниці тощо. 

Перед Україною стоїть величезне завдання зміцнення власної обороноздатності. Випускати озброєння, спеціальну військову продукцію здатні вітчизняні заводи, поруч з якими працюють наукові інститути та конструкторські бюро. Війську потрібні бронетранспортери, танки, броньовані позашляховики, реанімобілі, безпілотні розвідувальні літаки. Безумовно, для реалізації цих планів потрібна державна промислова політика, адресні продумані програми, стимулюючі механізми. Промисловці і підприємці є найвідданішими союзниками держави у виконані таких завдань.

Необхідно зважати на розвиток внутрішнього ринку. Зменшення достатку людей ставить виробників у вкрай складну ситуацію. Тому підтримка соціального рівня населення виконує подвійне завдання — захищає людей від бідності та розвиває внутрішній попит, платоспроможність споживачів, дає реальний шанс розвитку українській промисловості.

В умовах кризи надзвичайно зростає роль малого і середнього бізнесу. Оскільки він має більшу гнучкість, саме тут можуть знайти свою долю працівники, яких криза залишила без роботи, біженці зі сходу, люди, які шукають додаткового заробітку. Але він має бути звільнений від бюрократичних обтяжень та максимально вільний у сенсі потенціального розвитку. 

Поглиблення співпраці з ЄС, імплементація Угоди про асоціацію 

Нещодавно Угода про асоціацію з ЄС була ратифікована в українському парламенті, і, здавалося б, робота з поширення торгівлі, промислової кооперації мала б остаточно перейти зі сфери декларування в практичну площину. Ще в квітні УСПП запропонував уряду за допомоги об’єднань бізнесу розробити та реалізувати Національну програму адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС. Однак її досі немає, і наслідки такого зволікання можуть бути серйозними.

Із 1 січня 2016 року Україна повинна розпочати зниження митних тарифів для європейських товарів. Відкриється внутрішній ринок, розпочнеться жорстка конкуренція за вітчизняних споживачів. Зрозуміло, до цього моменту держава повинна прийняти технічні регламенти, а українські підприємці мають впровадити європейські стандарти, провести сертифікацію продукції, щоб мати можливість конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринку з товарами зі Старого Світу.

Днями делегація УСПП, ТППУ, інших ділових об’єднань відвідала Брюссель, щоб від імені бізнесу обговорити з єврочиновниками можливість конкретної допомоги ЄС із проблем адаптації — створення на території України акредитованої лабораторії, що сертифікована згідно з вимогами ЄС, сучасних європейських сертифікаційних центрів, пільгову участь українських виробників, котрі збираються торгувати з Європою, у виставках та форумах, які проводяться в ЄС тощо.

Без опори на суспільство навіть геніальні реформатори нічого не зроблять

Дуже прикро, але в української влади відсутні культурні навички говорити з народом, з його особливим представником — бізнесом, радитися з ними із серйозних проблем. Ще у квітні був підписаний Меморандум між КМУ та УСПП, де сторони зобов’язались погоджувати між собою всі найважливіші питання економічної політики. Однак є десятки законів, урядових рішень, про які ділова громада дізнавалася вже тоді, коли вони були оприлюднені чи навіть прийняті. Для чиновників є звичайною справою запросити і вислухати експертів, але рішення ухвалити без урахування їхньої думки.

Без прозорого конструктивного діалогу з громадськістю, ефективного зворотного зв’язку, взаємовідповідального двостороннього партнерства з бізнесом державі не вдасться вирішити складні реформаторські завдання. Чесний діалог додасть владі інтелектуального та організаційного ресурсу, забезпечить необхідну підтримку та рекрутинг прихильників, збудує місток довіри між нею та підприємцями і населенням. 

Саме тому УСПП, ТППУ, громадські організації України створюють Громадську антикризову раду — потужний орган у складі представників ділових організацій, мобілізованих для напрацювання невідкладних заходів урятування економіки від кризових наслідків, донесення їх змісту до уряду та громадського контролю за їх виконанням. Це буде ще одним кроком ділового громадського суспільства назустріч владі з метою побудувати ефективне партнерство, на його підставі — об’єднати зусилля бізнесу і влади, всього народу України для безумовного подолання величезної соціально-економічної кризи.

Анатолій КІНАХ, президент Українського союзу промисловців і підприємців.