Практичні господарки їздять по покупки саме сюди — «вокзальний ринок» по праву вважається найдешевшим у Миколаєві.
Ще декілька десятиліть тому старий залізничний вокзал був головним у місті, потім для великих поїздів побудували новий вокзал, на окраїні. Старенький вийшов на пенсію — він тепер приймає лише нечисленні приміські поїзди. Зате нове, гучне, базарне життя почалося поблизу просторої привокзальної площі.
Тут майже немає перекупників, а ціни найнижчі. Особливо під закриття, коли приміські поїзди відправляються у зворотню дорогу, щоб розвезти торговців у рідні села.
Олена вже декілька років продає тут «молочку», починала із продукції двох своїх корів, тепер робить бізнес, скуповуючи у сусідів. Каже: вигідно, незважаючи ні на що.
— Головне, не скупитися, не тримати ціну, доки молоко не скисне.
Молоко в Олени можна сторгувати й по 4 гривні, сир і вершки — по 15. У сусідок дорожче, але не набагато. На цьому ринку чомусь найбільший у місті вибір бринзи, і коштує вона смішні гроші — від 25 гривень. Приблизно стільки ж просять за модний домашній плавлений сир.
У популярних овочів розгін цін крутіший. Молода картопля коштує від 3(!) до 15 гривень, польові (щоб замалосолити) огірочки — від 8 до 16, зелень найрізноманітніша — від 50 коп. до 3 грн. за пучок. Стабільніша вартість довгоочікуваних ягід-фруктів: черешня — щойно з гілки і полуниця — щойно з грядки продаються в середньому по 16 гривень за кілограм.
А от де точно не побачити селян із приміських поїздів — то це в м’ясних рядах. Тут усі місця давно розкуплені, чужих не пускають, ціни не скидають. Як здорожчало м’ясо перед Великоднем, так з тих пір не дешевшає.
— А рибки, пані, не хочете?
Очі у чоловіка злодійкуваті — товар у нього ж... кримінальний, нині саме пік заборони на вилов риби. Але заборонена риба на ринку є, і недорого. Бички — по 8, карась — по 15. Зате, незрозуміло чому, різко здорожчав цілком законний товстолобик — до 40 гривень. Закони ринку незбагненні.
Миколаїв.
