Наставник київського «Динамо» Олег Блохін дав інтерв’ю «Голосу України».
— Ваша оцінка сезону, що завершився...
— Коли я очолив команду, завдання стояло посісти друге місце. Його ми не виконали. Треба визнати, що сезон провалено. Але ми намагалися за два місяці до зимової перерви визначити, хто з наявних гравців потрібний «Динамо», а хто — ні. Давали всім шанс. Провели збори. Після них фізичний стан команди покращився. В окремих матчах вона показувала пристойний футбол, в інших — поступалася суперникам у тактичному плані та у виконавській майстерності (окремі футболісти).
Вважаю, що в цілому ми щось змінили. Але, напевно, ще не вдалося створити єдиний колектив. Є мозаїка з українців та іноземців, але поки що вона не склалася в одне ціле. Треба над цим працювати.
Про проблеми із психологічною стійкістю нашого колективу я казав ще восени. Тоді відзначав, що в цьому плані на нас чекає багато роботи. Весняна частина сезону показала, що в команди, як і раніше, не завжди спрацьовує мотивація. Особливо це стосується легіонерів: часом, коли ти говориш через перекладача, не всі слова доходять. Це, вважаю, проблема.
Тепер за рахунок однієї «фізики» не обіграєш жодної команди. Отже, в тренувальному процесі нам потрібно більше уваги приділяти награванню тактичних схем. Це налагодити не встигали суто фізично, оскільки вкочувалися в сезон. Але, думаю, якби пройшли «Бордо» у Лізі Європи, то сезон закінчився б для нас інакше. Поразка від французів трохи надломила команду — її психологічний стан після цього був не найкращим. Окрім того, варто визнати, що до зими ми програли всім конкурентам — і «Шахтареві», і «Металісту», і «Дніпру». Якщо ти не обіграєш конкурентів, то важко претендувати на високе місце.
У другому колі ми показали гідний футбол у матчі з «Дніпром», а потім трапився провал у поєдинку з «Металістом». Розбиратимемося, чому так сталося.
Загалом, ми підсилюватимемося. Про це розмовляли з нашим президентом. Позиції вам поки що не назву, але президентові сказав усе, що необхідно. Треба купувати саме тих, котрі гідні грати в «Динамо». Інші мені не потрібні. У нас багато українців — краще вже їм давати шанс, ніж купувати того, хто не відповідає рівню клубу. Купувати для кількості — це означає просто піднімати зарплатну відомість і створювати проблеми усередині команди.
Розумію, що багато часу мені не дадуть — бо йдеться про київське «Динамо», тут тренерське крісло — це електричний стілець. Проведемо аналіз, зрозуміємо, що відбувається. Поки можу сказати одне: ми не поступаємося за обсягом роботи, виконуваної на полі, у швидкісній роботі. Але в плані виконавської майстерності треба визнати, що це наше слабке місце. Така реальність.
— Стало відомо, що Пінколіні йде з «Динамо». Чи шукатимете йому заміну?
— Насамперед, я хочу подякувати пану Пінколіні за велику роботу в нашій команді. Він висловив жаль, що ми розлучаємося. За сімейними обставинами він має повернутися до Італії. Там він працюватиме в національній збірній. Віченцо теж подякував нам за співробітництво і сказав, що йому було приємно працювати в київському «Динамо». У нас працює молодий тренер, який пройшов школу синьйора Пінколіні. Якщо треба буде запросити ще якогось фахівця з фізичної підготовки — порушу питання перед президентом. Гадаю, проблем не виникне.
— Чи готові назвати прізвища футболістів, яких не побачимо в наступному сезоні у складі «Динамо»?
— Ні. За домовленістю із президентом. Поки що все обговорюємо, ведемо перемовини з кандидатами.
— Які плани «Динамо» на міжсезоння?
— Збираємося 14 червня. Потім проходимо медогляд, а 16 червня вилітаємо на підготовчий збір до Австрії. Але враховуємо, що для наших гравців, яких викликано на матчі збірних (2 і 6 червня), відпустка почнеться пізніше. Тому «збірники» прибудуть до Австрії 19 червня. А ті, хто проведе матчі 10 червня, приєднаються до нас 21 червня. Однак одразу кажу: тепер не буде такого, що одні приїхали вчасно, інші — ні. Я навіть Дуду попередив: народжує дружина, не народжує — для всіх правила єдині. Це життя, я розумію, але такого, що порушується графік, більше не буде — команда має існувати в чітких рамках.
Вважаю, що нам у команді вдалося підсилити дисципліну. Принаймні нехлюйства вже не спостерігається. Тепер усім чітко треба розуміти: списки про те, хто коли повинен повернутися з відпустки, давно вивішені.
До слова, про кадрову ситуацію. В нас ще є гравці в оренді. Попереду — серйозна розмова з президентом. Треба вирішувати ситуацію з тими хлопцями, які повернулися до нас. Узяти гравця й одразу продати його — це складно.
Якщо говорити про тактику, то нам бракує креативу в середній лінії. Там потрібні швидкісні виконавці. Має бути присутня швидкість. Без неї навіть Мессі не може грати.
Та й дрібний «тир-пир», у який грала «Барселона», вважаю, був ефективний тільки на якомусь етапі. Каталонці будували таку гру за рахунок божевільного добору виконавців. Як на мене, в наступному сезоні такий футбол остаточно помре. Либонь, Гвардіола це сам усвідомив, тому й пішов з «Барселони». Щоправда, не зрозуміло, що він тепер будуватиме в «Баварії». Не второпаю, навіщо мюнхенцям треба було прибирати Гайнкеса...
— Ви сказали, що не назвете нам позиції, які вимагають посилення. Тоді пряме запитання: нападаючий, центральний оборонець «Динамо» потрібні?
— Не знаю.
— А креативний швидкісний півоборонець вам потрібен?
— Ну, якщо сказав, що нам бракує креативу в середній лінії, значить потрібен. Повторюсь, я буквально щойно домовився з президентом. Але не можу вам сказати, з яких позицій. Повторюю, багато повернуться з оренди. Але я не вмію тренувати 30 осіб. При цьому відразу починаються запитання: «Чому я не граю?». Починається вся ця веремія... Особливо, з іноземцями.
Отож позиції назвати не можу. Але я назвав конкретні терміни: до від’їзду в Австрію мені потрібні конкретні футболісти.
А то взимку під час двох зборів у Марбельї награвали схеми без нападника. Коли ж почали випадати гравці, з’ясувалося, що в нас занадто пробоїн. Я не виправдовуюсь, а просто розповідаю, як воно є.
— Тайво залишиться в «Динамо»?
— Почекайте трохи... Не хочу переходити на особистості. Не хочу когось скривдити. Є орендовані іншими клубами Вукоєвич, Раффаель, Попов, Бертольо. Футболістів набирається на дві команди! Не обговорюю свого попередника, але він бачив футбол інакше й під себе добирав гравців. У мене свої погляди на гру. Розумію, що це невигідно для президента клубу, але наше бачення футболу з моїм попередником трохи не збігається.
— Шовковський продовжує виступати за «Динамо»?
— Звичайно! У нього ще на півтора роки контракт.
— Хотілося б побажати вам приємної відпустки!
— У мене її практично не буде. До речі, щодо відпочинку. Знаєте цей анекдот, який трапився із мною після матчу з «Таврією»? Був удома, коли хтось телефонує мені на мобільний. І відразу запитання: «Ви заяву написали?». Я як стояв, так і сів. Відповідаю запитанням: «Звідки ви це взяли?». З’ясовується, в Інтернеті хтось написав, що я нібито подав заяву. Причому Михалик її... порвав. Якщо я напишу заяву, то одразу сам повідомлю.
— Як попрощалися з командою перед відпусткою? Що вам сказали підопічні?
— Два слова сказав президент. Два слова — я. В одному ми були єдині, висловившись чітко, що сезон — провальний для нас. Попросили хлопців осмислити, чому так сталося, й додали, що ні вболівальники, ні президент клубу, ні тренер не дозволять повторення такого сезону.
А сталося так через те, що в багатьох матчах команда не билася за результат. Он «Боруссія» у фіналі Ліги чемпіонів програла «Баварії», але билася! А так безвільно відіграти, як деякі наші футболісти в окремих матчах, не можна!
— Яку команду «Динамо» ви бачите в перспективі?
— А ви яку чекаєте?
— Як ті дві, за які ви грали в 1975 і 1986 роках...
— Час спливає дуже швидко. Немає конспектів Лобановського. Треба забути про них. Це дурість казати, що я ніби працюю за конспектами Валерія Васильовича. Але я бачу швидкісну, динамічну команду. Точніше навіть, не я бачу, футбол диктує свої умови. Але створити колектив зразка 75-го або 86-го року важко. Тоді були зовсім інші умови. Лобановський у ті часи міг запросити гравців і звідти, і звідси. А нині життя змінилося — так просто українських футболістів і не знайдеш...
До речі, навіть в 1975 році не завжди в нас усе було шикарно. Однак, звичайно, ми завжди стояли стіною, не пропускали м’яча. Були успішні матчі, але були й невдалі. А 1977 року я думав, що взагалі покінчу з футболом — так жорстко мене критикували. І в 1982 році виникла схожа ситуація.
А візьміть міланський «Інтер» — він узагалі не потрапив до єврокубків. «Ювентус» свого часу вилітав із Серії А. Не може клуб постійно бути в еліті.
Ми могли бути в цьому чемпіонаті й четвертими, якби «Дніпро» показав кращі результати в окремих матчах. При Лобановському ми опускалися й на 10-те місце! У мене немає жодних питань до того, хто каже, що от Блохін прийшов в «Динамо» і команда вперше посіла третє місце. Але треба реально дивитися на речі. Коли я програв усі товариські матчі зі збірною України перед початком відбірного циклу ЧМ-2006, то хто тільки не виганяв мене. До цього я звик — така тренерська робота. Простіше звільнити тренера, ніж 20 футболістів. Дешевше буде.
Фото автора.
