Закон «Про Всеукраїнський референдум» парламент шостого скликання ухвалив ще в листопаді минулого року, проте з того часу не вщухає критика цього законодавчого акту. І, як наголошували учасники круглого столу на тему: «Вдосконалення правового регулювання інституту референдуму в Україні», підстав для цього цілком достатньо.
Мало того, останнім часом занепокоєння експертів та громадськості лише посилилося. Це пов’язано з тим, що нерідко можна почути думку про можливість проведення найближчим часом Всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції, що їх нині розробляє Конституційна асамблея.
Учасники круглого столу висловили переконання, що ухвалення змін до Основного Закону у такий спосіб неприпустиме, бо, по-перше, цього не дозволяє робити чинна Конституція. А, по-друге, — це не відповідає європейським демократичним стандартам, тож така процедура, безумовно, буде розцінена європейськими та міжнародними інституціями як антидемократична та така, що призведе до руйнування конституційного ладу в Україні та поставить під загрозу євроінтеграційні прагнення нашої країни.
Якщо говорити про міжнародні стандарти, то, за словами радника з правових питань «ІFES -Україна» Дениса Ковриженка, положення закону не відповідають стандартам, відображеним у кодексі належної практики з питань референдумів, який було ухвалено Венеціанською комісією. Зокрема, у частині вимог до запитань, стаття 19 закону містить щодо них досить загальні вимоги. Тоді як кодекс чітко зазначає, що запитання не повинне наводити на конкретну відповідь, а виборці мають бути поінформовані про результати референдуму і його потенційні наслідки.
Крім того, виходячи з принципу рівності можливостей прихильників та опонентів запитань, які виносяться на опитування, кодекс передбачає необхідність їхнього рівного представництва у складі виборчих комісій. Закон же, навпаки, передбачає формування комісій за поданням голів відповідних рад регіонального рівня. Також закон не гарантує прозорість фінансування процесу референдуму та не передбачає можливості скасування результатів опитування.
Як зауважила керівник проектів Центру політико-правових реформ (ЦППР) з питань конституційного права Юлія Кириченко, даний закон містить чимало неконституційних положень. Настільки багато, що побив усі рекорди. Зокрема, встановлює можливість зміни Конституції на референдумі без участі парламенту та Конституційного Суду України. «Жодного іншого регулювання цього питання немає. Де має з’явитися новий проект, невідомо», — зауважила вона.
Занепокоєні ситуацією і члени Конституційної асамблеї. Вони, зокрема, звернулися до голови асамблеї Леоніда Кравчука з листом, у якому просять винести на обговорення питання про підтвердження нею позиції щодо необхідності дотримання конституційного порядку зміни Конституції. На думку члена Конституційної асамблеї та екс-судді Конституційного Суду Миколи Козюбри, даний закон потрібно оскаржувати у Конституційному Суді як неконституційний за двома напрямами. По-перше, щодо процедури його ухвалення і, по-друге, щодо змісту нормативного акту, який суперечить Основному Закону.
А народний депутат від фракції «УДАР» Валерій Карпунцов запевнив, що відповідне подання щодо процедури ухвалення закону найближчими тижнями буде передане до Конституційного Суду. Що стосується положень закону, то тут «ударівці» вирішили піти іншим шляхом — підготували зміни до закону про Всеукраїнський референдум. «Адже упевненості, що після подання до Конституційного Суду питання буде вирішено, немає», — зауважив В. Карпунцов.
Дослівно
Керівник проектів ЦППР з питань конституційного права Юлія Кириченко: «Закон про Всеукраїнський референдум встановив новий спосіб зміни Конституції. Він говорить, що Основний Закон може бути змінений шляхом скасування внесених до Конституції змін з автоматичним поновленням попередніх положень. У жодній цивілізованій країні світу такого порядку не існує».
