Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул провів у Берліні чергове засідання українсько-німецької Групи високого рівня і підписав кілька документів.

Реальна євроінтеграція ґрунтується не на символах, а на кропіткій, часто непомітній роботі делегацій, комісій, рад — двосторонніх і багатосторонніх.

Одним з таких інструментів зближення нашої країни з Європою стала спільна Група високого рівня України та Німеччини, країни, яка, як відомо, є одним з моторів Європейського Союзу. Щорічні міжурядові консультації Групи охоплюють широке коло питань, які визначають провідні напрямки економічної співпраці між двома державами.

Наприкінці минулого тижня відбулося чергове, сьоме, засідання Групи, яке стало ще одним кроком на шляху інтеграції України до європейської спільноти. Цього разу на переговорах ішлося про інтенсифікацію українсько-німецьких економічних відносин, залучення німецьких інвестицій в українську економіку та подальше господарське співробітництво між двома країнами. Німецьку делегацію на двосторонніх консультаціях очолювала Державний секретар Федерального міністерства економіки та технологій Німеччини Анна Рут Геркес, яка є співголовою Групи високого рівня.

Український віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів також робочу зустріч з Державним секретарем Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Урсулою Хайнен-Ессер. На ній обговорювали питання співпраці у сфері захисту довкілля, енергозбереження та енергоефективності.

Питання для України ключові. Приміром, одним з напрямів державної Програми активізації економіки на 2013—2014 роки стала модернізація житлово-комунального господарства. Енергетичні втрати в цьому секторі сумірні роботі кількох атомних електростанцій. За допомогою енергетичної санації будинків тут можна заощадити мільйони кубометрів природного газу. А відхід від «газової залежності» — це крок до енергетичного суверенітету України. Цікавим є також німецький досвід переходу житлового господарства на альтернативні джерела енергії, зокрема, геотермальні.

«Перед кожним українським регіоном нині стоїть завдання суттєво знизити споживання газу, заміщуючи його іншими енергоносіями, — сказав Олександр Вілкул під час консультацій у Берліні. — І нам важливий досвід німецької сторони».

Україна зацікавлена у використанні й інших енергозберігаючих технологій. У цьому питанні країна прагне приєднатися до Міжнародного агентства з поновлюваних джерел енергії. Це дасть змогу, впроваджуючи новинки, йти в ногу з часом, вдосконалювати технології, стимулювати поширення і використання всіх доступних в Україні видів енергії.

У сув’язі із заощадженням енергії стоять і проблеми зменшення викидів парникових газів, захисту глобального клімату. Німецька сторона підтримала позицію української делегації щодо нової кліматичної Угоди, яка має замінити відомий Кіотський протокол.

Тому під час візиту Олександр Вілкул підписав спільну українсько-німецьку заяву про наміри щодо співпраці у сфері захисту клімату та довкілля між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України та Федеральним міністерством навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини.

Цей документ передбачає активну участь України у впровадженні енергозберігаючих технологій та в міжнародних кліматичних заходах з метою утвердження сталого економічного та екологічного розвитку. Адже екологічні критерії — важливий чинник інтеграції України до Європи.

«Цей документ, — сказав кореспонденту «Голосу України» прес-секретар Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Юрґен Маас, — гарантує надійний початок активної співпраці між нашими країнами. Такої угоди в нас ще не було. Вона закладає міцні підвалини під усі майбутні спільні проекти в галузі екології та енергозбереження».

Але співпраця в цій сфері між двома країнами розпочинається не з нуля. Уже сьогодні німецькі фірми беруть участь, приміром, у проекті «Енергоефективне місто» (Green Cіty Project). Так, у Жовкві, що на Львівщині, німецькими та українськими підприємствами відпрацьовуються інструменти і механізми енергетичної санації споруд в українських умовах. Найкращі здобутки цього пілотного проекту буде згодом перенесено на інші міста України.

Ефективним є й українсько-німецько-словацький об’єкт Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Перспективним може стати українсько-німецька співпраця щодо збереження біологічного різноманіття на території України. Під час засідань Групи високого рівня Німеччина підтвердила готовність фінансувати цей проект з 2015 року.

Як повідомили в німецькому Міністерстві економіки та технологій, найперспективнішими для подальшої двосторонньої співпраці є також модернізація гірничорудних підприємств, підвищення безпеки шахт, модернізація енергетичних мереж, питання інфраструктури та логістики, зокрема, у портах, модернізація сільськогосподарської техніки і розвиток сучасних методів виробництва харчових продуктів.

Під час візиту було також підписано спільну міжурядову заяву про продовження до 2016 року співробітництва між двома урядами щодо перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва України. У рамках цієї програми, зокрема, фахівці з вищою освітою, які мають досвід роботи на управлінських посадах на українських підприємствах та в організаціях, і надалі матимуть змогу проходити стажування в німецьких фірмах.

«Ми вдячні німецькій стороні за надання технічної та консультаційної допомоги, — наголосив Олександр Вілкул після завершення візиту. — Я вважаю це засідання Групи дуже плідним, воно буде корисне як Україні, так і Німеччині, сприятиме нашій євроінтеграції».

У рамках візиту відбулися також інші зустрічі й політичні консультації, зокрема, з прем’єр-міністром федеральної землі Бранденбург Маттіасом Платцеком, на яких обговорювали стан торговельного та інвестиційного співробітництва двох країн.

 

Берлін.

Фото надане прес-службою О.Вілкула.

Під час переговорів (третій праворуч — О. Вілкул).