Президенту Віктору Януковичу

І ось за 20 років незалежності України нависла смертельна небезпека над родовищами мінеральних вод Свалявського району, особливо Голубинського. Порушення почалися з того, що землі загальнодержавного значення, де знаходяться цінні родовища, у межах охоронних зон були незаконно розпайовані і передані у приватну власність, а пізніше змінено цільове призначення землі: із сільськогосподарської її відвели під будівництво. Хоча всім відомо, що згідно з існуючим законодавством і Кодексом України про надра, площі залягання корисних копалин не можна передавати у приватну власність, а тим більше здійснювати на них будівництво будь-яких об’єктів, не пов’язаних з експлуатацією родовищ. У той час ніхто не зупинив це беззаконня. Після цього на землі, в надрах якої формується цілюща мінеральна вода, почалося масове будівництво без відповідних дозволів і погоджень. Хаотична забудова призвела до того, що запаси мінеральної води уже зменшились на 40% та втрачається її якість. Протягом останніх 7—10 років засоби масової інформації, науковці, громадськість області порушують питання про захист цього родовища. Десятки разів газети «Голос України», «Урядовий кур’єр» та місцеві засоби масової інформації на своїх шпальтах висвітлюють ці негативні процеси. 

Якась киянка, мабуть, підставна особа, пані Людмила Аркадіївна отримала на цих землях ділянку, без дозволу і погоджень почала будувати чотириповерхову «хатинку». 18 серпня 2007 року за позовом Свалявської районної прокуратури суд виніс рішення — знести самочинно побудований об’єкт. Сільська рада опротестувала це рішення у вищій судовій інстанції. Там підтвердили правильність рішення районного суду. Виконавча служба району довго не виконувала це рішення. Взялась за цю справу обласна виконавча служба, а потім її забрала виконавча служба Міністерства юстиції України.

Поки виконавчі служби визначалися, як виконувати рішення суду: чи за місцем розміщення майна, чи за столичною адресою проживання власниці забудови, виріс п’ятиповерховий об’єкт, і без законного оформлення приймає відпочивальників, не сплачуючи жодних податків.

Споглядаючи таке ставлення державних органів до унікального родовища, громадськість Свалявського району звертається до Ради національної безпеки і оборони України. З цього приводу озвучується депутатський запит з трибуни Верховної Ради України. Відповідної реакції немає. Все відписки. У районі створюється громадська організація на захист джерел мінеральних вод. Мешканці району (кількасот підписів) звертаються з цього приводу до Президента України Віктора Ющенка. На жаль, і це не допомогло. На землях родовища мінеральних вод вже побудовано майже 30 об’єктів. Більшість їхніх власників не є мешканцями села, а проживають у Сваляві, Ужгороді і значна кількість у Києві. Вони свідомо гальмували і гальмують розв’язання цієї проблеми.

Тут отримали ділянки колишній міністр фінансів України Петро Германчук, колишня голова Контрольно-ревізійного управління України Наталія Рубан, колишній начальник КРУ Свалявського району Марія Йовбак. Багато інших посадовців мають ділянки на підставних осіб. Свалявська районна рада 14 березня 2000 року прийняла рішення «Про розмежування території Солочинської та Голубинської сільських рад». Значна частина території, під якою розташовані підземні мінеральні води, передавалася від Солочинської до Голубинської сільської ради (ці землі і раніше відносилися до Голубиного). Голубинська сільська рада дбайливіше ставилася і ставиться до збереження цінних мінеральних вод. 

...Минуло 13 років. Позов Солочинської сільської ради про незаконність рішення Свалявської районної ради розглядався у судах Закарпатської області, Львівському апеляційному адміністративному суді, Вищому адміністративному суді України. 19 грудня 2011 року розглянув цю справу Верховний Суд України у повному складі, який залишив в силі рішення Свалявської районної ради від 1 березня 2000 року. В ухвалі суду записано: «Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає». Минуло більше року. За допомоги «всесильної руки Києва» ухвалу Верховного Суду України до цього часу не виконано. Голова Солочинської сільради пані Туряниця виділяє ділянки тим особам (як вона заявляє), які можуть локалізувати всі перевірки. Ось в цьому — основна причина невиконання рішень і законів щодо збереження цих цінних родовищ.

Слід відзначити, що практика ігнорування основних вимог законів України мала місце у багатьох сферах і призвела до негативних наслідків. Протягом тривалого часу науковці, спеціалісти, громадськість селища Солотвине Тячівського району на Закарпатті звертали увагу відповідних органів, де розміщений солерудник і Українська алергологічна лікарня (єдина в Україні), на суворе виконання заходів до ізоляції соляних пластів від ґрунтових вод. Відповідної реакції не було. Навіть виділені кошти на ці цілі використовувалися не за призначенням і ніхто не був притягнутий до відповідальності. Нині соляну шахту та унікальну алергологічну лікарню, в якій десятки тисяч українців і громадян сусідніх європейських країн оздоровлялися, закрито. До 90-х років такі заходи тут чітко виконувалися, що сприяло успішній роботі солерудника. Після припинення відповідних робіт знищено не тільки соляні шахти, лікарню, а й житло місцевих мешканців, земельні угіддя. Значна кількість населення залишилася без роботи. Витрачаються значні державні кошти на переселення мешканців Солотвина, яким потрібно будувати житло і всю інфраструктуру. Подібна доля може спіткати і джерела мінеральних вод Свалявського, Хустського та Міжгірського районів Закарпаття. Шановний Вікторе Федоровичу! Таке ставлення окремих керівників державних органів і служб до виконання законів і рішень, до численних звернень відповідних служб, громадськості, підриває і вбиває віру людей до влади і її здатність вирішувати серйозні проблеми. Переконливо просимо Вас, Вікторе Федоровичу, знайти можливість зупинити процес руйнування цінних родовищ мінеральних вод Закарпаття, за що Вам буде щиро вдячний український народ. Адже втрата цих родовищ приведе до того, що українці і громадяни сусідніх європейських держав не зможуть поправляти своє здоров’я.

Вам не бракує волі. На цьому прикладі можете продемонструвати всім «клеркам», як не потрібно ставитися до виконання законів і рішень. На нашу думку, порушники законів повинні понести всю повноту відповідальності, включаючи кримінальну. Ваші рішучі дії із зупинення процесу руйнування джерел мінеральних вод, без всякого сумніву, піднімуть авторитет і довіру до влади та до Вас особисто, що дуже важливо напередодні президентських виборів 2015 року.