Весняна прикмета для Скадовська: під будинками просто на газонах раптом з’являються... яхти, моторні човни і навіть невеличкі пароплави. Незабаром до міста, яке нещодавно отримало статус дитячого курорту державного значення, приїдуть численні відпочивальники. Тож увесь малий флот має бути готовий знятися з якоря, щоб прогулювати всіх охочих.

 

Доброзичлива лікарня

Посилено готується до клопітного курортного сезону центральна районна лікарня. В закладі з’явилася окрема консультація для малечі з шістьма медиками, також він отримав акредитацію Міністерства охорони здоров’я України як лікарня, доброзичлива до дітей.

— Щойно починається літо — і вгору ніколи глянути: пацієнтів додається втричі! Адже до нас приїжджають дітлахи із панкреатитами, серцевими недугами, астмою, алергією тощо, й адаптація до морського клімату не у всіх проходить легко. Тож і наші лікарі повинні бути універсалами, готовими до будь-яких випадків, мати запас усіх необхідних медикаментів.

Пригадую, до санаторію приїхала 11-річна дівчинка з Київської області, хвора на діабет. У неї був із собою інсулін для ін’єкцій, але ліки закінчилися, і до нас її привезли вже у важкому стані. Потрібного імпортного препарату в аптеках міста не знайшлося. Відправили по нього машину аж у Херсон, і школярку таки врятували, — розповідає заступник головного лікаря Скадовської ЦРЛ Тетяна Грищенко.

Щоб бути готовими до «сюрпризів» курортного сезону, у лікарні Скадовська одними з перших на Херсонщині запровадили електронну базу даних пацієнтів, розвивають свою систему невідкладної допомоги, виділивши для обслуговування викликів всюдихідну «Ниву».

Спочатку витрати — потім доходи

Кожного кварталу щось фарбують, штукатурять, латають дороги (замінили 3,6 кілометра автотраси, що веде до семи дитячих оздоровниць у місцевості Цукури). У надання місту привабливого вигляду більше коштів вкладають бізнесмени, ніж бюджет, але це не доброчинні внески, а вигідні інвестиції.

Та як не прикро, але далеко не всі застарілі проблеми курортної зони вирішуються косметичним ремонтом. Скажімо, після рясних весняних злив центр міста вже хронічно потерпає від підтоплення, яке загрожує ще й розповсюдженням кишкових хвороб — адже половина приватних домоволодінь райцентру користується звичайними вигрібними ямами. Ще за царя-батюшки від підтоплення місто рятували обвідні канали, які вже за часи української незалежності частково  списали та побудували на них купу торгових яток і три приватні АЗС. Тепер «робота над помилками» в копієчку стане: з державного бюджету на прокладання системи зливової каналізації, будівництво дренажних колодязів мають виділити 14 мільйонів гривень, а міськрада повинна заплатити 3,2 мільйона за проектно-технічну документацію.

Зараз, наприклад, на найбільш вразливих ділянках триває прокладання та очищення від сміття обвідних каналів.

Ще одне першорядне завдання для влади Скадовщини — створити режим максимального сприяння власникам та колективам дитячих оздоровниць, щоб вони більше приділяли уваги підвищенню їхньої комфортності, а не біганині за чиновниками та «круговій обороні» від нашестя перевіряльників. І як не дивно, деякі кроки в цьому напрямку виявилися не такими вже й важкими.

«Раніше перед початком сезону пансіонату чи табору відпочинку його директор тижнями бігав кабінетами санепідслужби, пожежних, екологічних інспекцій, збираючи всі підписи на дозвіл приймати відпочивальників. Більше такого знущання та створення передумов для корупції не буде: за новим порядком, всі інспектори в обумовлений день збираються, приїжджають до табору і перевіряють виконання відомчих правил, норм та приписів. Якщо зауважень та пересторог у них немає, акт підписується на місці. Якщо є, персоналу оздоровниці надається час на усунення недоліків, і процедура повторюється. Все просто, і економія часу помітна. А для підприємців, як відомо, час — це гроші», — наголошує голова Скадовської райдержадміністрації Єгор Устинов.

Чи бувають квоти на медуз?

Першою ластівкою, що засвідчила покращення інвестиційного клімату на окремо взятому курорті, стала поява тут першого підприємства, зав’язаного суто на екологічний бізнес. Так, одна з одеських компаній вклала понад сто тисяч доларів у створення підприємства на два десятки робочих місць із сезонної переробки хижого молюска рапана. Цей зайда з Тихого океану десятиріччями нищив фауну Чорного моря, а тепер його вилов став не лише корисною, а й прибутковою справою. Тільки минулого сезону бізнесмени експортували до Південної Кореї 24 тонни свіжозамороженого м’яса рапана. Його мушлі незабаром також підуть у діло: їх подрібнюватимуть і використовуватимуть як корисну біодобавку для підгодівлі курей на птахофермах. Цьогоріч улітку тут планують налагодити ще й вилов медуз для переробки на екзотичний харч, який у Південно-Східній Азії гурмани шанобливо величають кришталевим м’ясом і згодні платити за нього непогані гроші. Для початку обсяги вилову обраховуватимуть десятьма тоннами, а надалі може бути й більше — чого-чого, а медуз у Чорному морі вистачає, навіть із великим надлишком.

— Виробництво у нас сертифіковане, працюємо у повній відповідності з законодавством за підтримки і сприяння місцевої влади, — каже виконавчий директор компанії Юрій Цукер. — На національному рівні — гірше. Коли налагоджували постачання сировини, виявилося, що на промисел шкідника-рапана в України ввели окремі квоти, і їх дуже складно оформляти. Це приблизно те саме, що квоти на відлов колорадських жуків по наших городах. Ось гадаємо: чи на медуз їх теж впровадять?

Херсонська область.

Факт

Улітку 2012 року на двадцять тисяч мешканців курорту припало вісімдесят тисяч відпочивальників, у тому числі й «дикунів». Їх кількість вираховували виходячи... з кількості вивезених побутових відходів. Сміття на утилізацію протягом сезону відпусток та канікул відправляли учетверо більше, ніж у міжсезоння.

Факт

Торік у розвиток рекреаційної сфери та інфраструктури курортної зони з бюджетів усіх рівнів та інших джерел інвестували загалом близько 20 мільйонів гривень. А надходження до міської скарбниці Скадовська становили 28 мільйонів, до районної — понад 37 мільйонів гривень.