На нещодавньому засіданні правління Українського союзу промисловців і підприємців ішлося про загрозу стагнації вітчизняної економіки та заходи, які мають цьому запобігти. Висновки лідерів об’єднань ділової спільноти, роботодавців, представників компаній та підприємств, науковців, експертів свідчили: ділова спільнота дуже стурбована погіршенням економічного клімату й вимагає рішучих дій.

Не декларувати, а діяти

Економічна ситуація в нашій державі складна. Як і раніше, вона серйозно залежить від несприятливих тенденцій на світових ринках. Починаючи з другого півріччя 2012 року, значно погіршилася кон’юнктура щодо традиційного українського експорту. Ця тенденція зберігається і в 2013 році, міжнародні прогнози — невтішні: в ЄС очікують падіння до 0,2 відсотка, світова економіка буде зростати, але максимум на 3,4 відсотка.

Саме тому потрібна об’єктивна діагностика процесів, ретельна розробка подальших заходів із тим, щоб зупинити негативні тенденції. Ми абсолютно солідарні з Президентом і урядом країни, які вважають, що в умовах подальшого погіршення світової кон’юнктури на український традиційний експорт максимального значення набуває ефективний розвиток внутрішнього ринку, зростання конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.

УСПП, економічна рада об’єднань, асоціацій промисловців, підприємців та роботодавців брали дуже активну участь в підготовці державної програми активізації економічного розвитку країни. Ця програма була сформована на базі державної програми розвитку внутрішнього виробництва, затвердженої ще у 2011 році. На жаль, більша частина заходів цієї програми нині не виконана.

Не можна допустити такого сценарію щодо програми активізації економічного розвитку. Ми ведемо глибокий системний аналіз її реалізації, уряду було надано додатковий пакет наших пропозицій з конкретизації її положень. Висновки такі: в разі формального ставлення до програми ми ризикуємо завершити 2013 рік невдало. Про це говорять й міжнародні експерти, включаючи Світовий банк, МФВ, які прогнозують економічне зростання для України від нуля до півтора відсотка (ЄБРР видав прогноз мінус 0,5 відсотка). Це вимагає від усіх, у тому числі представників влади і бізнесу, політичної відповідальності, принциповості, великої системної роботи. Програма не може бути набором декларацій, вона повинна перетворитися на документ прямої дії.

Державний бюджет нинішнього року затверджено з показником зростання ВВП на 3,4 відсотка. Як бачимо, з прогнозами експертів це не дуже корелюється. Тому ми підтримуємо жорстку позицію Президента України — уряд разом із Верховною Радою має переглянути державний бюджет поточного року, оптимізувати його структуру, напрями, обсяги. Якщо перегляд затягуватиметься, прояви системної кризи тільки поглиблюватимуться.

Що мається на увазі? Уряд працює в рамках затвердженого бюджету, який на сьогоднішній день не відповідає економічним реаліям. Для виконання доходної частини він вимушений брати зовнішні займи, з причин загальної кризи — на несприятливих умовах. Він намагається розв’язати бюджетні проблеми через розміщення цінних паперів на внутрішньому фінансовому ринку, щоб потім спрямувати кошти чи на погашення попередніх боргів, чи на поточне споживання. Але таким чином проблема дефіциту фінансів лише загострюється, бо банки простимульовані працювати з паперами уряду за ставкою 12—14 відсотків річних, для них рухатися в бік реальної економіки, кредитування середньострокових чи довго-строкових інвестиційних проектів — це зайвий ризик. 

Треба розірвати замкнуте коло: боротьба з дефіцитом фінансових ресурсів без вкладання в виробництво лише поглиблює проблеми економіки.

Інвестора треба зацікавити і захистити

Повернімося до державної програми. Безумовно, вона має бути націлена на розвиток інвестиційного клімату, для чого необхідно вирішувати питання правового захисту інвестора та власника. У 2012 році у країну надійшло прямих чистих іноземних інвестицій на суму 4,1 мільярда доларів, але з цієї суми 3,9 мільярда — з Кіпру. Проте за перший квартал цього року надійшло на 13 відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого року.

УСПП відновив діяльність ради корпоративної безпеки, до якої ввійшли представники державних структур, асоціацій, об’єднань, юристи, експерти. Ми проводимо серйозну роботу з тим, щоб корпоративна безпека була в центрі уваги держави, і в такий спосіб було забезпечено сприятливий інвестиційний клімат.

Однією з обов’язкових складових програми є недопущення фінансового, силового тиску на платників податків. Ця тема дуже серйозна в момент адміністративних змін — створення Міністерства доходів і зборів. Нині нам необхідно формувати умови партнерських відносин з фіскальними, контрольними, силовими структурами України з тим, щоб захищати права платників податків і створювати рівноправні відносини з держорганами. Ми працюємо над пакетами законодавчих ініціатив, низку яких уже зареєстровано в парламенті. Вони стосуються вдосконалення системи оподаткування, проблематики авансових платежів, повернення негативного сальдо ПДВ, об’єктивного тлумачення так званих неправочинних дій платників податків тощо. Маємо надію на підтримку законопроектів Верховною Радою.

УСПП підписав договір з Незалежною асоціацією українських банків. Мета в нас одна — спростити доступ вітчизняного товаровиробника до кредитних ресурсів. 

Водночас ми розуміємо: важливо, щоб уряд та НБУ вийшли на спільні конкретні дії — створення програми поступового поновлення кредитування виробників. Це має дуже серйозне значення в умовах наближення підписання Угоди про асоціацію з ЄС та зону вільної торгівлі. Буквально через півроку перед промисловцями можуть відкритися нові широкі можливості, нові ринки.

Дуже важливо, щоб ці шанси не було втрачено через неконкурентоспроможність продукту, яка обумовлена високою енергоємністю, низькою продуктивністю праці, дорожнечею кредитів тощо. До речі, в державній програмі активізації економічного розвитку цьому питанню приділяється велика увага. Зниження вартості кредитних ресурсів передбачається за рахунок бюджетної підтримки пріоритетних галузей, створення державного банку розвитку, програм державно-приватного партнерства.

Але, на жаль, на практиці річна облікова ставка Національного банку України — 7,5 відсотка, річна реальна ставка рефінансування комерційної банківської системи становить 8,5, а фактична — зашкалює за 15—20 відсотків. Це абсолютно неприпустима ситуація з точки зору класичних законів економіки і фінансів. З цієї проблематики УСПП також спрямував пакет пропозицій до Президента, уряду і НБУ.

Необхідно, щоб важливі вимоги державної програми активізації економічного розвитку — просування імпортозаміщення, локалізація виробництва — не залишилися вчергове намірами чи гаслами. Україна втрачає робочі місця, цілі галузі промисловості у зв’язку з відсутністю чітких механізмів сучасного державного протекціонізму, невміння втілювати конкретні програми імпортозаміщення.

Зачепимо автомобілебудування, спад виробництва в якому за чотири місяці цього року становив майже дві третини. Ось приклад із Російської Федерації. Торік на внутрішньому ринку 62 відсотки всіх реалізованих автомобілів було зібрано всередині країни виробництвами з різним рівнем локалізації. Росіяни побудували 18 сучасних автомобільних заводів, нині до них додадуть ще чотири. Ось результат кропіткої роботи з локалізації, імпортозаміщення, коли створюються умови для інвесторів, коли держава вміло захищає внутрішній ринок. Аналогічні проблеми — у сфері авіабудування, сільгоспмашинобудування тощо.

Державна програма активізації економічного розвитку повинна бути чітко диференційована за напрямами, кожен з них має містити механізми локалізації, імпортозаміщення, застосування критичного імпорту, вексельного обігу, який давав би можливість відрахувати п’яту частину вартості обладнання чи сировини, які імпортуються до України. Без такої деталізації державна програма економічного розвитку залишиться декларативним документом. Гаяти час не можна. Ми пропонуємо уряду разом створити моніторингову групу, яка стежитиме за етапами, результатами виконання найважливішої для держави програми.

Закон є закон, і його повинні виконувати

Поштовху потребує малий і середній бізнес. У березні минулого року за нашою ініціативою було прийнято закон про державну підтримку розвитку підприємництва в Україні. Він передбачав доступ до кредитних ресурсів, зниження ставок, страхування ризиків, спрощення дозвільних процедур. На жаль, цей закон працює максимум на 10—15 відсотків. Запропонувавши ретельний аналіз стану справ, ми звернулися до Президента України із проханням посилити контроль за виконанням закону.

Не можна не зачепити проблеми монополій, передусім тарифів на електричну енергію. Хмельницьке та Полтавське регіональні відділення УСПП б’ють на сполох: за рахунок перехресного субсидування швидкими темпами зростають ціни для промисловості. Тож велика частина вітчизняних підприємств стає неконкурентоспроможною. Ми будемо домагатися більш обґрунтованої з економічної точки зору політики цін і тарифів на електричну енергію.

Життя підтверджує, що в умовах ринкової економіки велике значення має цивілізований лобізм. Весь час, незалежно від політичної кон’юнктури ми розглядали його як поглиблення прозорого діалогу влади і бізнесу, вміння разом приймати оптимальні рішення, які відповідають законам економіки і фінансів, в яких максимально присутні досвід, талант українських менеджерів. На жаль, вимушені констатувати, що частина бізнесу розглядає владу як помічника у формуванні сприятливих для себе умов за межами рівноправної конкуренції чи антимонопольного законодавства. Владу вбачають сходинкою до ресурсів, до збагачення. Це неприпустимі речі, і ми будемо з ними рішуче боротися. 

Україна має розвиватися як сучасна держава, спираючись на цивілізований лобізм, на високий рівень державно-приватного партнерства, на корпоративну соціальну відповідальність бізнесу. Лише таким чином ми будемо рухатися вперед.

Анатолій КІНАХ, народний депутат України, президент УСПП.

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

В Україні за перші чотири місяці поточного року обсяг промислового виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого знизився на 4,2 відсотка, в тому числі в галузях: металургії — на 8, будівництві — на 16, машинобудуванні — на 14 відсотків. Валовий внутрішній продукт у першому кварталі зменшився на 1,3 відсотка.

ПОЗИЦІЯ

Що, наприклад, заважає державі затвердити програму розвитку залізничного транспорту, маючи позитивні результати випробування двох зразків двосистемного швидкого електропотяга Крюківського вагонобудівного заводу? Таких електропотягів Україні потрібно мінімум 80—90 одиниць. Локалізація виробництва становить 70 відсотків, може бути створено тисячі і тисячі робочих місць. Це треба робити негайно, разом шукати джерела ресурсів.

ОСОБЛИВА ДУМКА

Найважливіше питання — оптимізація умов членства України в СОТ. Свого часу за нашою ініціативою уряд підготував низку пропозицій, вони нині перебувають на розгляді в структурах СОТ. Дуже слушно, що буквально днями Президент країни видав указ про створення державної комісії з оптимізації умов членства України в СОТ. Я маю честь бути у складі цієї комісії. Ми об’єднуватимемо зусилля і серйозно працюватимемо над умовами рівноправної конкуренції, підтримки ризикованих галузей економіки країни, захисту внутрішнього ринку. Ця робота буде спиратися на пропозиції ділової спільноти, експертів, аналітиків.