435 років тому в Острозькій друкарні видано книгу, що мала вихідні дані «Острог, 18.VІ.1578». Дослідники умовно назвали книгу «Буквар» або «Азбука».
Не відомо, хто написав цей «Буквар». Автором міг бути хтось із викладачів Острозької школи — Герасим Смотрицький або Дем’ян Наливайко, можливо, в складанні його брав участь і сам друкар.
У передмові до «Букваря» вперше згадується Острозька академія — колиска знань та духовності, що відіграла виняткову роль в першому, як вважав Михайло Грушевський, українському відродженні. Академію та друкарню заснували одночасно як єдиний освітній комплекс. Викладачі академії могли бути авторами, редакторами та коректорами книг, а друкарня мала видавати їхні твори та посібники. При навчальному закладі діяла початкова школа, де могли отримувати освіту найменші учні. Можливо, саме тому першим виданням Острозької друкарні й став «Буквар». Це був передрук львівського «Букваря» (1574), але доповнений першою граматикою, тому острозький «Буквар» часто називають «Читанкою». У львівському «Букварі» не було грецької азбуки, в острозькому вона з’являється — саме від цих «Букварів» і починається друкована граматична традиція у східних слов’ян.
Унікальність острозького видання підтверджує те, що книга перевидавалась десятки разів упродовж останніх століть і стала зразком для написання інших букварів, вона відіграла важливу роль у розвитку освіти, зміцненні світського струменя в письменстві.
Книга складалася з трьох частин: грецько-старослов’янської книги для читання, власне Букваря та Сказання чорноризця Храбра «О писменах».
Грецько-старослов’янська книга для читання призначалася для удосконалення навичок читання грецькою мовою. На титульному аркуші «Букваря» — коротка передмова про те, що князь Василь-Костянтин Острозький з Божого повеління влаштував «дім для справи друкування книг», а також «ще дім дітям для навчання в своєму рідному та славному місті Острозі, що лежить у Волинській землі». При цьому князь «вибрав мужів, що знаються в божественному писанні, володіють грецькою й латинською мовами, а ще краще — руською». І приставив їх до дитячого училища, і що ця книга, надрукована «по руськи Аз Буки» та «по грецьки Альфа Віта». Зворот титульного аркуша з гербом князя Василя-Костянтина Острозького — однієї з найвеличніших постатей нашої історії ранньомодерної доби, одного з наймогутніших українських магнатів, який протягом півстоліття істотно впливав на політичну та релігійно-культурну ситуацію Східної Європи.
Старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, кандидат історичних наук Наталія Петрівна Бондар зазначає:
— Усього відомо три примірники острозького «Букваря» 1578 року. Єдиний, майже повний примірник книги зберігся до нашого часу в Дослідницькій (Земельній) бібліотеці м. Готи (ФРН). Він складається із 56 ненумерованих аркушів (тобто 112 сторінок). Два аркуші (31-й і 32-й) цієї книги є в екземплярі Королівської бібліотеки у Копенгагені (Данія). Фрагмент ще одного примірника — чотири аркуші — в Москві в Російській державній бібліотеці. Про це видання «Букваря» не було жодних звісток у літературі до 1960-х років. У 1968 році свої студії про цей примірник опублікували двоє вчених — німець Г. Грасгоф і англієць Д. Сіммонс (відомий професор-славіст із Бодлеянської наукової бібліотеки в Оксфорді). У тому ж році український історик і культуролог Я. Ісаєвич опублікував статтю про «Буквар». Факсимільно відтворене видання вперше в 1969 році з детальними коментарями Грасгофа та Сіммонса.
Науковці відзначають важливу роль підручників Івана Федорова, в тім числі й острозького «Букваря» 1578 р., як вдалих зразків підручників подібного типу, що служили взірцями для подальших перевидань.
Рівне.
Герб В.-К. Острозького з «Букваря» 1578 року.
Фоторепродукція із архіву.
