Рятувати хворих нікому

Психоневрологічний інтернат у селі Каїри Горностаївського району Херсонщини, який прихистив 330 хронічно хворих пацієнтів, сьогодні нагадує об’єкт після бомбардування. Його корпуси, на щастя, вціліли, але зруйновано частину бетонної огорожі, обвалилася стіна та дах свиноферми у підсобному господарстві, вийшла з ладу водонапірна башта. Стару башту понад два місяці тому звалив буревій («Голос України» про це розповідав), і величезна металева конструкція спочатку розвалила частину паркану, а потім ще й свиноферму пошкодила — люди та тварини дивом не постраждали. Але ще більше здивувало колектив інтернату ставлення херсонських та київських чиновників до їхньої біди.

— Одразу після аварії ми трохи підлатали огорожу, запустили резервний насос для подачі води і почали складати кошторис для ремонту. Підрахували, що придбання та встановлення нової водонапірної башти стане у 226 тисяч гривень, а відновлення свиноферми — ще у 24,6 тисячі. Таких грошей у інтернату немає, бо нинішнього року бюджет профінансував заклад на 9,3 мільйона гривень замість потрібних 20 мільйонів. На медикаменти потрібно було 403 тисячі гривень — дали 59 тисяч, а на продукти не передбачили взагалі нічого. Але минув не один  місяць, а влада не надала нам жодної допомоги з ліквідації наслідків стихійного лиха, — занепокоєний заступник директора Каїрського психоневрологічного інтернату Олександр Сердюков. — Зруйнована башта давала закладу змогу накопичити запаси води на випадок відключення електроенергії, а тепер за будь-якої аварії залишимося безпорадні — того, що налили у відра та бочки вистачить ненадовго. Підопічні ж носити воду не будуть — через їхній психічний та фізичний стан мало хто з них спроможний себе обслуговувати.

В управлінні соціального захисту Горностаївського району Херсонщини знають про нещастя, що спіткало інтернат. Але кажуть, що допомогти йому не можуть.

— Каїрський психоневрологічний інтернат є обласним комунальним закладом. Наше управління лише забезпечує перерахування йому 75 відсотків від тих пенсій з інвалідності, що їх отримують підопічні закладу. Другу частину грошей отримують самі інваліди, затримок з фінансуванням не допускаємо. Проте платити ще й за ремонтні роботи було б злочином — незаконно оплачувати з районної скарбниці додаткові витрати закладу, який фінансує бюджет краю. Власне, наші кошти просто цього не дозволяють, бо з початку року за всіма видами соціальної допомоги до управління звернулося майже на чверть більше громадян, ніж за аналогічний період минулого року, — наголошує начальник управління Валентина Трачкар.

Зверталася дирекція інтернату й до Головного управління праці та соціального захисту Херсонської облдержадміністрації. Однак замість конкретних дій чиновники й там відбулися лише нечіткими обіцянками, які нікого ні до чого не зобов’язують, наче свідомо випробовуючи терпіння хворих і тих, хто забезпечує їм догляд та нормальні умови життя. Чиновники незворушно спостерігають за ситуацією: мовляв, Бог терпів і нам велів.

Перекладаючи з бюрократичної мови на звичайну українську, можна зрозуміти, що навіть розглядати можливість ліквідації наслідків буревію в Каїрському психоневрологічному інтернаті влада регіону збирається виключно в тому випадку, якщо для цього знайдуться додаткові кошти — і не раніше. А шукати їх спеціально для закладу з 330 хворими чиновники навіть не планують — надто багато честі для співгромадян із психічними вадами. Ще б пак: адже чиновники в інтернаті не живуть, води й харчів у них не бракує, тож заради чого старатися?

Херсонська область.