«Вона любить дощ, гарячу каву і його...» — приблизно так починається блог, сторінка у соціальній мережі чи звичайний щоденник кожної поважаючої себе ванільки. Романтичні представниці наймолодшої іміджевої субкультури сьогодення вечорами сидять на підвіконні, вдивляються в нескінченну далину і мріють про прекрасного принца, а вночі сплять з плюшевим ведмедиком.
Хто вони такі?
Ванільки, ванільні чи просто ваніль — це молодіжна, виключно дівоча, субкультура, основна ідея якої — популяризація всіляких проявів жіночності. Тендітні принцеси XXІ століття — це романтично налаштовані дівчата, ніжні й чутливі, по-дитячому наївні й емоційні. Вони ніби не з нашого часу: вірять у справжнє кохання без брехні та фальші і мріють про прекрасного принца. Ванільки живуть у своєму казковому вимірі, де їх оточує туман таємничості, насичений ароматом ванілі, і постійне очікування дива та щасливого майбутнього.
Зародження руху
На запитання, коли виникли ванільки, певне, правильно було б відповісти, що вони існували завжди. У стародавні часи різні принцеси та панянки були не менш чутливими і романтичними особами, просто раніше це ніяк не називалось і не вважалося окремою субкультурою.
Як самостійний молодіжний рух ванільність оформилась і набула поширення у 2010—2011 роках, тому можна стверджувати, що це наймолодша субкультура сучасності. Щодо її назви і зародження донині точаться дискусії. Хтось вважає, що назва пішла від фільму «Ванільне небо» Камерона Кроу. Хтось вказує на додаткове значення англійського слова «vanіlla» — щось просте, без зайвої екзотики. Хтось нагадує про любов ванільок до солодкого, як у прямому, так і в переносному значенні, оскільки слова «ваніль» і «карамель» дуже часто використовуються у лексиконі представниць цього руху. Найпоширенішою є думка, що назва субкультури пішла від особливого стилю одягу.
Почалось усе в Західній Європі та Південній Америці. Коли закордонним дівчатам набридла вульгарність оточуючого світу, вони вирішили повернути образ витонченої, романтичної та жіночної натури. Прекрасні леді відмовилися від міні-спідниць, шортів та інших досягнень емансипації на користь легких суконь пастельних кольорів, оздоблених мереживом і доповнених такими само еластичними хустинками. Новий стиль породив асоціацію з квіткою ванілі — ніжною і романтичною, тому дівчат почали називати ванільками, ванільними чи просто ваніллю.
Поступово ця субкультура стала доволі популярною. Хлопці одразу звернули увагу на витончених і ніжних дівчат. З часом легкі вишукані сукні ванільки доповнили маленькими сумочками, квітчастим взуттям без підборів і милими аксесуарами. Одне слово, суцільна романтика і жіночність.
Так було спочатку. Однак через моду ванільності багато представниць почали додавати у цей стиль свої елементи: джинси, легінси, футболки з надписами «І love...», високі підбори... Внаслідок цього стиль субкультури зазнав значних змін і сьогоднішні ванільки зовсім не схожі на своїх попередниць.
Сучасний стиль
Нині представниці руху ревно стежать за модою і в одязі віддають перевагу Street Style. Вони обожнюють футболки з англійським прапором, плюшевими ведмедями, Міккі Маусом чи надписами «І love...» — далі йде зізнання в любові крутим, на їхню думку, містам — Нью-Йорку чи Лондону, улюбленій каві, або фраза закінчується банальним «you», тобто «тебе». Носять джинси та легінси, що облягають. Із взуття, залежно від сезону, віддають перевагу ажурним літнім чоботам, кедам, сліпонам, а холодної пори року їхні ніжки зігрівають такі модні сьогодні угги. Також ванільок не залишають байдужими вінтажні речі: бабусин піджак чи її ж стара потерта сумка через плече. Досить поширеним атрибутом стали великі окуляри — як сонцезахисні, так і прості, для доповнення образу.
Волосся ванільки ніколи не фарбують у радикальні кольори і найчастіше зав’язують у високий недбалий пучок чи роблять різні романтичні зачіски. Також вони майже не користуються косметикою, оскільки не є прихильницями штучної краси. Основа їх привабливості — натуральність, доглянутість і витонченість. Якщо ж макіяж у ванільки присутній, то зазвичай це блідо-рожева помада, легкий рум’янець на щічках і довгі чорні вії.
Романтичні ванільки і звичайні позери
Ставлення в суспільстві до ванільок різне: від позитивного до вкрай негативного. Дуже часто цим дівчатам приписують зловживання цигарками, зацикленість на пошуках об’єкта кохання, Інтернет-залежність, культ депресії, а також показовість та награність у романтиці. Насправді все це не стосується справжніх послідовниць субкультури — тру-ванільок (від англійського «true» — правда), але сповна характеризує позерів (від англійського «poseur» — наслідувач), які називають себе ванільками, бо це модно, і запозичують лише окремі елементи стилю. Різницю між справжніми та псевдопринцесами XXІ століття видно неозброєним оком.
«Підвіконня, міцна кава і ванільні сигарети». Тру-ванільки не палять, адже це зовсім не жіночно і до того ж шкодить здоров’ю. Зате позерки люблять подиміти у кватирку ванільними цигарками, сидячи на підвіконні під теплою ковдрою і мріючи про прекрасного принца. Цей розхожий штамп настільки затертий, що будь-яка згадка словосполучення «підвіконня — ковдра — цигарка» сьогодні викликає нестримний приступ сарказму. Але в любові до кави солідарні і тру, і позери: вони полюбляють варити її за різноманітними рецептами, вдихати чудовий аромат, гріти руки.
«На фото — надуті губки і пафосні пози». Невід’ємний атрибут ванільної дівчини — фотоапарат, бажано професійний. Справжні ванільки на вищому рівні володіють майстерністю фотографувати, через світлини передаючи свій емоційний стан. Якщо на знімку депресивна особа з цигаркою, на якій написано чоловіче ім’я, — перед вами звичайнісінька позер. Якщо ж зображена дівчина, котра танцює під прекрасним листопадом, — це вона, справжня ваніль.
«Цитати про карамельний рай». Велике значення у житті ванільки відіграють соціальні мережі та блоги. Там викладається власна творчість у рамках жанру — романтичні фотографії й літературні опуси. Безглузді фрази з великою кількістю «солодких» слів — це для позерів. Тру-ванільки пишуть власні глибокі думки і цитати з улюблених книжок. До речі, вони дуже люблять читати психологічні та романтичні книги.
Справжні ванільки не впадають у депресії, не зациклені на пошуках об’єкта кохання і не мають Інтернет-залежності, вони щирі у своїй романтиці, чутливості, ніжності та жіночності. Ці дівчата — справжні леді і принцеси XXІ століття. Для того, щоб переконатись у цьому, варто згадати, як зароджувалась молодіжна субкультура. Інша річ, скільки сьогодні справжніх ванільок і чи є вони взагалі, а скільки позерів...
Мал. автора.
