Рухатися вперед на гребені хвилі, якщо не хочеш піти на дно — заповідь успіху херсонських портовиків
Більшість малих портів України досі не оговталися від кризового падіння ділової активності в світі, яке супроводжувалося зменшенням обсягів переробки вантажів. Чимало таких підприємств досі працює за скороченим робочим тижнем, їм важко виплачувати зарплату, і менше половини з них спромоглися минулого року вийти на прибутковість. Один з цих «щасливчиків» — Херсонський морський торговельний порт, який у 2012 році не тільки отримав прибуток і відчутно наростив виробничі показники, а й тричі (!) піднімав трудовому колективу заробітну плату. Зараз вона становить 4 083 гривні на місяць а для докерів-механізаторів — 5 188 гривень, що є абсолютним рекордом для всіх без винятку підприємств обласного центру. Але в чому ж таємниця уміння виходити з «економічного шторму» не тільки без відчутних втрат, а ще й з надбаннями?
Ринок любить ініціативних
Звісно, цей успіх є не щасливим збігом обставин, а результатом напруженої праці й уміння команди портовиків на чолі з начальником ХМТП Сергієм Ігнатенком вчасно зорієнтуватися у ситуації на вітчизняному й світовому ринках. Порт зробив ставку на збільшення обсягів перевалки вантажів, попит на які ніколи не падає, і яких в Україні ніколи не бракуватиме — зернові. Сюди й раніше приходили суховантажі за партіями добірного вітчизняного ячменю, кукурудзи та пшениці, однак на операції з ними витрачалося багато часу, і були вони надто дорогі для клієнтів — спершу повантажити зерно на машину, відвезти його у портове сховище, потім переправити до суднового трюму. Приміром, заповнення одного суховантажу місткістю 15 тисяч тонн тривало аж десять діб і коштувало від дванадцяти доларів за тонну. Для підвищення ефективності цього складного процесу порт збудував надсучасний зерновий комплекс, що вступив в експлуатацію рік тому. Він обійшовся у 28 мільйонів гривень, зате час переробки партій сільгосппродукції одразу вдалося зменшити вп’ятеро, та й послуга подешевшала більше, ніж удвічі. Це відразу ж відбилося на попиті: торік саме за рахунок зернових у ХМТП додалося півмільйона тонн вантажів і п’ятдесят нових робочих місць. На новий сезон збирання врожаю фірми вже «у чергу вишикувалися»: п’ять операторів ринку заздалегідь відправили до порту заявки на прийом-відправлення сільгосппродукції.
Поцілили у десятку
Що й казати: доходи порт отримує чималі, але водночас їх є куди витрачати. Скажімо, торік у ХМТП модернізували два плавучі крани, адаптувавши їх до роботи на тільки у річковому мілководді, а й у морі. З комерційної точки зору інвестиція також виявилася влучанням у десятку: з огляду на дефіцит подібної техніки, посипалися вигідні замовлення на її оренду не тільки в масштабах області, а й в Одесі, Севастополі, Керчі. Хоча нині цього вже замало — Херсонський морський торговий порт вочевидь перестав вписуватися у занадто вузькі для нього рамки нинішніх виробничих площ. Для нарощування виробничих м’язів тут конче потрібно збудувати сховища для складування шести тисяч тонн різних типів добрив та реконструювати уже існуючий на лівобережжі Дніпра термінал під прийом дуже вигідних контейнерних вантажів, придбавши для нього потужні навантажувачі типу «Річстакер». Проблема у тому, що реалізація двох перспективних проектів потягне на 80—90 мільйонів гривень, а в держави, якій належить порт, таких коштів зараз немає. Та й власних його прибутків на них не вистачить.
Витратити мільйон — зекономити півмільярда
Ще одна давня й болісна проблема портів у пониззі Дніпра — обміління головної української річки після створення на ній каскаду ГЕС. Мілини та вельми складний фарватер перетворюють проходження дельтою великотоннажних суден на кшталт «Панамаксів» у вкрай нелегку роботу, та ще й зимова крига сповільнює навігацію. Тож партії вигідних вантажів через це «перехоплюють» глибоководні й незамерзаючі порти в Іллічівську та Одесі.
Аби гідно конкурувати з ними, останніми роками обговорювалася навіть пропозиція для проходження суден-гігантів поглибити Херсонський судноплавний канал на 5-8 метрів. Та ідея колосальною вартістю до півмільярда гривень, на радість екологам, залишилася на папері. Натомість керівництво ХМТП розробило значно ощадливіший та дружній до природи варіант: приймати ті ж «Панамакси» на 40 і 60 тисяч тонн вантажів не в Херсоні, а на якірній стоянці біля Тендрівської коси під Очаковом, доставляючи туди хоча б ті ж партії зернових суховантажами-«п’яти» та «десятитисячниками».
Облаштування такої стоянки коштуватиме близько мільйона гривень, себто у п’ятсот разів дешевше, та й підходящу для неї місцину зараз ніхто не використовує. Стоянка могла б запрацювати вже наступного року, і в цьому обласна влада порт повністю підтримує. Але підтримки на рівні регіону недостатньо — треба ще подолати бар’єри відомчих узгоджень у Києві. Мінтранс України також схвалив ідею, але треба ще пройти процедуру узгодження на рівні Мінекології України, і 1337 херсонських портовиків були б вдячні за її пришвидшення. Адже згаяні на бюрократичні формальності дні і тижні — це затягування з переробкою додаткових вантажів, недоотримані портом доходи. І сотні тисяч, якщо не мільйони гривень, які могли б поповнити державну та місцеву казну, але натомість до них не дісталися. Навряд чи держава може зараз дозволити таке марнування дорогоцінного часу й грошей.
Херсон.
 
Новий зерновий комплекс у ХМТП.
 
У порту кипить робота.
Фото автора.

Факт

Минулий рік Херсонський морський торговельний порт закінчив, сплативши до бюджетів різних рівнів 56 мільйонів гривень податків та зборів і отримавши чистий прибуток у сумі понад 12 мільйонів гривень. Трудовий колектив підприємства переробив 3,1 мільйона тонн різноманітних вантажів — на півмільйона тонн більше, ніж у 2011-му.

ДослІвно

«Ми не можемо не підтримати зусилля державної влади, яка докладає чималих зусиль у пошуках інвесторів та перспективних бізнес-проектів для українських портів. Адже переважна більшість їх сьогодні конче потребує модернізації обладнання, пошуку нових ділових партнерів та можливостей розвитку, аби відповідати жорстким правилам та вимогам ведення бізнесу. Самотужки підприємству з цим відповідальним завданням справитися важко», — наголошує начальник Херсонського морського торговельного порту Сергій Ігнатенко.