Погоджувальна рада
До порядку денного Верховної Ради на нинішній пленарний тиждень (21—24 травня) внесено 125 питань. Це здебільшого нові законопроекти, бо завдяки більш злагодженій роботі законодавців минулого тижня багато питань, які вже давно очікували на розгляд, було пройдено. 45 законопроектів ініційовані урядом, решта — депутатські.
Зокрема, парламентарії планують розглянути проекти законів про повторні вибори народних депутатів до Верховної Ради України сьомого скликання у деяких одномандатних виборчих округах, про реформування НАК «Нафтогаз України», про Загальнодержавну соціальну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2013—2017 роки, зміни до Податкового, Бюджетного та Митного кодексів. Близько 60 проектів постанов — про відзначення ювілейних дат. У середу, 22 травня, відбудуться парламентські слухання про стан виконання судових рішень в Україні.
Як зазначив на погоджувальній раді глава парламенту Володимир Рибак, депутати також мають заслухати звіт Кабінету Міністрів про виконання держбюджету-2012 та про основні напрями бюджетної політики на 2014 рік.
Однак одразу на початку погоджувальної ради лідери фракцій порушили політичні питання, пов’язані з інцидентами, які трапилися під час проведення минулої суботи у столиці акцій опозиційних та провладних політичних сил.
Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що Партія регіонів не причетна до провокацій та бійок, які трапилися під час мітингів у Києві, в чому її звинувачують опозиційні політичні сили. «Ми категорично заперечуємо свою причетність, як і не віримо, що це організував хтось із опозиції», — сказав він. Регіонали запропонували утворити в парламенті Тимчасову слідчу комісію за участю представників усіх фракцій для з’ясування фактів провокацій, які трапилися під час політичних акцій у Києві 18 травня. «Головне, щоб було встановлено істину», — наголосив О. Єфремов.
Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк запропонував розпочати роботу парламенту у вівторок із заслуховування силовиків — міністра внутрішніх справ, голови СБУ та Генпрокурора України щодо подій 18 травня у столиці, сутичок між учасниками антифашистського маршу та акції опозиції «Вставай, Україно!», а також побиття журналістів. Окрім того, опозиція вимагає інформації від міліції та ДАІ щодо блокування проїзду учасників мітингів до Києва. «Батьківщина» також запропонувала створити в парламенті ТСК із розслідування обставин, які спричинили сутички під час мітингів. Окрім того, А. Яценюк звернувся до керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова та заступника голови фракції Партії регіонів Сергія Тігіпка з вимогою назвати відомі їм фашистські організації в Україні та прізвища їх керівників. Бо якщо такі організації справді є, то про це треба повідомити правоохоронні органи і порушити кримінальну справу. Фракція «Батьківщина» також внесла проект постанови про призначення Сергія Власенка членом Вищої ради юстиції. А. Яценюк звернувся до голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка у зв’язку з тим, що, за його словами, адміністрація Президента начебто відновила «темники» для ЗМІ.
На це відреагував представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, заявивши, що ані глава держава, ані адміністрація Президента не чинять тиск на ЗМІ та журналістів.
Пропозиції про заслуховування в парламенті силовиків також внесли фракції «УДАР» і «Свобода». Лідер «УДАРу» Віталій Кличко заявив, що напад на журналістів у суботу — це безпрецедентний випадок і «спланована провокація», оскільки все відбувалося на очах міліції. Тому «УДАР» вимагає встановити особи нападників і тих, хто їх привіз на мітинг, а також встановити особи міліціонерів, які не зупинили провокаторів. Віталій Кличко заявив, що міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко має поінформувати депутатів про ці події і подати у відставку. А якщо міністр не напише сам заяву про відставку, то Верховна Рада повинна звернутися до Президента з вимогою його відставки. «УДАР» також наполягає на терміновому створенні у Верховній Раді ТСК з розслідування фактів нападу на журналістів 18 травня та інших фактів тиску на представників ЗМІ та перешкоджання журналістській діяльності.
Лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що події минулої суботи під час мітингів у Києві є не просто безпрецедентним випадком, а дуже поганою практикою, яка може призвести до розвалу державного устрою в Україні. Він зауважив, що вся країна спостерігала з телеекранів за сутичками, які відбувалися під час політичних акцій, про учасників сутичок також є інформація у соціальних мережах. Однак при цьому міліція досі не затримала ініціаторів. Тоді як членам «Свободи» надійшло понад 20 повісток із міліції із викликом на допит. О. Тягнибок наголосив, що професійні спортсмени не мають залучатися до політичних акцій. Віталій Кличко ще перед погоджувальною радою оприлюднив звернення до всіх спортсменів України із закликом не долучатися до політичних провокацій і демонструвати силу лише на спортивних майданчиках.
«Свобода» розкритикувала законопроект № 2971 про повторні вибори народних депутатів до Верховної Ради сьомого скликання в одномандатних округах, де не встановлені результати виборів, оскільки у майбутньому можуть виникнути непорозуміння — за участю суду можна буде позбавляти мандата будь-якого депутата-мажоритарника.
Комуністи наполягають нинішнього тижня розглянути низку законопроектів із так званого «антикризового пакета», який внесла фракція КПУ. Зокрема, законопроекти про повернення майна базових галузей економіки у державну власність, про заборону примусової реалізації житла, про відновлення мережі дитячих дошкільних навчальних закладів, про першочергові заходи щодо запобігання зростанню цін на житлово-комунальні послуги, зміни до держбюджету-2013 щодо відновлення соціальних гарантій громадян (зокрема, дітей війни), про скасування медичної реформи та інші. А «боротьбу з фашизацією» довести законами. Лідер фракції КПУ Петро Симоненко на погоджувальній раді запропонував включити до порядку денного й ухвалити всі проекти постанов про перейменування вулиць іменами героїв Великої Вітчизняної війни та про посилення кримінальної відповідальності за спаплюження пам’ятників героїв ВВВ, про кримінальну відповідальність за виправдання злочинів фашизму, про заборону дискримінації на расовому та релігійному ґрунті.
ДОСЛІВНО
Юрій МІРОШНИЧЕНКО, представник Президента України у Верховній Раді:
— І Президент особисто, і його офіс в адміністрації Президента завжди толерантно ставилися до журналістів і не дозволяли тиск на журналістів. Якщо є факти тиску, ми готові співпрацювати, щоб убезпечити журналістів від тиску.
Лілія Гриневич, Микола Мартиненко.
На передньому плані Володимир Макеєнко, Євген Гєллєр.