Як створити ефективний антиастероїдний щит планети, в який спосіб видаляти відходи атомного виробництва в космосі, що робити з космічним сміттям, в який спосіб доставляти на Землю рідкісні метали, будівельні матеріали й отриману на орбіті енергію й коли, нарешті, рушати на Марс? Ці та багато інших питань обговорили учасники ІV Міжнародної конференція «Космічні технології: сьогодення й майбутнє», що відбулася в Дніпропетровську.

Основне питання — екологія

«Сьогодні досягнення в космосі можливі тільки в разі об’єднання інтелектуальних, фінансових, технологічних і виробничих капіталів світового співтовариства, — переконаний генеральний конструктор — генеральний директор ДП КБ «Південне» Олександр Дегтярьов. — Торік сталася безпрецедентна подія: спільне засідання керівництва Національної Академії наук України й Міжнародної академії астронавтики, на якому було підписано угоду про кооперацію і взаємодію. І вже три вагомі, цікаві й актуальні теми запущено в роботу в рамках цієї угоди. Серед них — видалення відходів атомної промисловості в космосі, створення космічної системи прогнозування землетрусів».

Тема екології звучала в багатьох доповідях. Відповідаючи на запитання кореспондента «Голосу України», директор НДІ прикладної механіки та електродинаміки Московського авіаційного інституту Гаррі Попов зазначив, що сьогодні гостро стоїть питання створення таких компонентів ракетного палива, які були б нешкідливі, які «не страшно тримати в себе вдома». «Я спеціалізуюся в галузі електричних ракетних двигунів і гарантую, що ті двигуни, які сьогодні літають, — екологічно чисті, — сказав Гаррі Олексійович. — Переважно вони використовують нейтральний газ ксенон. Нині всі країни займаються питаннями «зелених», чистих, палив. Але до цього потрібно підходити не стрибком, а еволюційно».

Особливу увагу, на думку Олександра Дегтярьова, варто звернути на доповідь директора Європейського представництва КБ «Південне» у Брюсселі Олега Венцковського, присвячену європейському погляду на розвиток космічних проектів. Цікавість спричинило й повідомлення Олександра Новікова про складний системний підхід, підвищення кооперації й співробітництва наукових організацій, об’єднання наукового потенціалу України з метою підвищення якості космічної продукції, уже практично розроблюваної промисловими підприємствами.

Боремося зі сміттям, атакуємо метеорити

Після Чебаркульського метеорита особливо актуально постала проблема астероїдного захисту Землі. Сьогодні вчені можуть точніше оцінювати ступінь цієї небезпеки. Міжнародне співтовариство активно вивчає проблему можливої протидії. Цій темі була присвячена доповідь російського представника «Можливі підходи до створення Міжнародної системи планетарного захисту «Цитадель». У КБ «Південне» також вивчають можливості української участі в розв’язанні астероїдної проблеми.

Знаковою стала доповідь представника Естонії «Космос для малої держави». На думку учасників конференції, сьогодні багато держав виявляють здорові амбіції. Сучасний розвиток будь-якої держави вже не може відбуватися без використання космічних технологій.

Великий інтерес викликало повідомлення представника КБ «Південне», присвячене проблемі боротьби з космічним сміттям. Сьогодні вона чи не перша за своєю актуальністю. На Землі наплодили стільки космічних об’єктів, що вже необхідно від них ухилятися. Часто доводиться чути повідомлення про те, що МКС здійснила маневри, підняла свою орбіту через небезпеку зіткнення з якимись об’єктами. Тому вчені вважають, що потрібно не тільки займатися захистом від уже наявних, а й у процесі проектування нових об’єктів створювати умови, за яких вони не стануть причиною виникнення нового космічного сміття.

Наш «Antares» очима американців

Широке обговорення викликав спільний американо-український проект «Antares», що реалізується. Запуск ракети планувався в дні роботи конференції, однак двічі був відкладений. Старт відбувся 21 квітня з космодрому на острові Уоллопс (Віргінія, США). «Antares» вивів на орбіту габаритний макет космічної вантажівки Cygnus, оснащений датчиками, що реєструють параметри польоту. Також на орбіту доставлено три малі супутники NASA (Alexander, Graham і Bell) і один комерційний наносупутник (Dove-1).

Український представник Орбітальної Наукової Корпорації (ОНК), котра створювала проект «Antares», Даніель ванн Хюле розповів кореспондентові «Голосу України», що їхня компанія повною мірою задоволена співробітництвом із КБ «Південне» та Південним машинобудівним заводом, без допомоги яких здійснення проекту було б неможливе. «І ми сподіваємося, що наше співробітництво у цьому проекті триватиме, — зазначив він. — Ґрунтуючись на отриманому досвіді, шукатимемо інших шляхів і проектів для співробітництва в рамках партнерства із КБ «Південне» і Південним машинобудівним».

Спочатку в планах Орбітальної Наукової Корпорації було створення більшого ракетоносія одноразового використання, ніж мали раніше. Хотілося побудувати такий носій, який зміг би замінити ракету Delta ІІ, що знімається з виробництва. Унаслідок було ухвалено рішення про запуск комерційних носіїв на нижчі орбіти. Також компанія мала намір укласти контракт із NASA на створення носія, котрий міг би доставляти вантажі на МКС.

«Коли з’явилися фінанси на здійснення проекту, ОНК уже вела переговори з Південним машинобудівним заводом, — розповів Даніель ванн Хюле. — На той момент конкуренти з американської компанії 

SpaceX випереджали нас за можливостями у створенні ракет. Завдяки КБ «Південне» та Південному машинобудівному ми отримали можливість розпочати роботи над здійсненням цих проектів. І реалізація вдалася в найкоротші терміни.

Перший запуск «Antares» є випробувальним, перша робоча місія за-

планована на червень нинішнього року. Наступний запуск із доставки на МКС має відбутися в жовтні.

Їхній «Antares» нашими очима

«Тема «Antares» для нас народжувалася в дискусіях з Орбітальною Науковою Корпорацією про можливу кооперацію протягом понад 15 років, — продовжив розповідь свого колеги Олександр Дегтярьов. — В американській Delta ІІ, що йде, було багато затребувано для запуску різного класу апаратів. І перший підхід було орієнтовано на комерційні запуски — саме як американська ракета. Але в США є величезний ринок державних замовлень, де є певні обмеження. Для запуску американських державних корисних навантажень використовують тільки так звані американські ракетоносії, що мають певні критерії створення, доступності тощо».

У спільних планах КБ «Південне», Південного машинобудівного заводу та ОНК було створення такої американської ракети-носія, котра була б затребувана і на ринку комерційних запусків, і запуску державних корисних навантажень — космічних апаратів за замовленням уряду. Але в процесі багаторічних дискусій відбулися зміни в космічній політиці США. Створилися передумови до того, щоб шаттл — чудовий, але дуже дорогий проект — виводився з експлуатації. До того ж США залишалися без носіїв, які забезпечували б регулярні сполучення зі станцією — і вантажні, і пілотовані.

У рамках цього завдання й народилася програма Cots, що ставила завдання комерціалізації запусків на низькі орбіти, включаючи залучення капіталу й інтересів приватних компаній до цієї проблеми. У рамках проекту було виділено два гранти НАСА, один з яких отримала компанія SpaceX із ракетоносієм Falcon. Другий грант дістався ОНК: це також і українське завоювання — заявку формували обидві сторони. Тож НАСА прийняло соломонове рішення: розкладати яйця в різні кошики.

ОНК — відома фірма, що домоглася успіхів в області ракет-носіїв і космічних апаратів. Але в неї не було попереднього досвіду розробки рідинних ступенів ракет, всі її ракетоносії були твердопаливні. «І тут наш давній діалог знайшов свій вихід, — продовжує Олександр Вікторович. — Американці прийняли дуже непросте рішення, пов’язане з низкою ризиків — це все на рівні уряду, держдепартаменту й ще вищих структур, адміністрації Президента. Але вони нас уже знали. І далі ми вже працювали на підставі контрактів. Ми проектували першу, рідинну, ступінь ракети, друга, твердопаливна, — американська».

Вивчимо Місяць — вирушимо на Марс

Значення космічних досліджень для нинішніх і майбутніх поколінь жителів Землі складно переоцінити. На думку Хірокі Матсуо, саме вони повинні стати тим напрямом аерокосмічного розвитку, що має надихати людей. Це дуже тісно пов’язано з національним престижем. «Зрозуміло, що від використання супутників зв’язку людство отримує певну користь, але всі ми не повинні забувати про те, що нас надихає: нові відкриття, дослідження, пізнання чогось незрозумілого, — заявив віце-президент Міжнародної Академії астронавтики. — Цей шлях ми й повинні вибирати надалі».

Що стосується польотів на Місяць, то, на думку японського вченого, їхнє поновлення цілком імовірно. Однак сьогодні більше кажуть про польоти на Марс — він, з наукового погляду, привабливіший. Але, перш ніж вирушати туди, потрібно провести пробні польоти на ближчі об’єкти — на той-таки Місяць.

Одним з організаторів конференції став Фонд Премії Хайнлайна. Його попечитель Джон Бакнер Хайтауер зазначив, що біологічне, фізичне й технологічне майбутнє нашої планети залежить від дослідження ресурсів. І якщо ми не створюватимемо таких умов, за яких молодь зможе отримувати математичні й технічні знання для подальшої роботи в аерокосмічній галузі, то не зможемо домогтися своїх цілей. І фонд Премії Хайнлайна продовжуватиме конкурси для молоді, що займається питаннями космонавтики.

«Багато проблем могло бути вже розв’язано, якби більше людей займалися космонавтикою, — вважає Джон Бакнер Хайтауер. — Потрібно приділяти більше уваги отриманню енергії з космосу, використанню сонячної енергії, щоб урятувати нашу планету. Адже ті джерела, які генерують енергію на Землі, завдають величезної шкоди планеті, повітрю, шарам атмосфери. У нас великі проблеми, пов’язані з нестачею нікелю. Більшість наявних запасів було доставлено метеоритами, що впали. Також варто звернути увагу на можливість отримання будівельних матеріалів з астероїдів з наступним поверненням останніх на їхнє місце».

В Україні відбудеться форум престижніший, ніж «Євро-2012»

Успіхи України в галузі космічних технологій було належно оцінено учасниками конференції. Учені схиляються до думки провести в Україні в 2016 році найбільший міжнародний форум — Міжнародний Астронавтичний Конгрес, який збирає щорічно до 4,5 тисячі провідних представників науки і промисловості з усього світу. «Це найбільший в галузі захід, який проводиться щорічно і збирає найбільших фахівців з усього світу, — сказав Хірокі Матсуо. — Київ має все необхідне, щоб прийняти цей захід».

Цього року Конгрес проходитиме в Пекіні, потім у Канаді і Єрусалимі. А на 2016 рік КБ «Південне» разом із Національним космічним агентством України готує заявку на проведення Конгресу в Києві. На думку керівництва КБ, за своєю значущістю для країни захід не поступається «Євро-2012». А можливо, є й вагомішим і престижнішим.

«Ми — прагматики, і такі заходи дають змогу перетворювати наукові, ділові, дружні й особистісні зв’язки на контракти, що є базою не тільки для збереження й підтримки галузі, — вважають українські ракетобудівники. — Вони включають кооперацію українських підприємств у розробку нових тем і дають можливість здійснювати модернізацію виробництва».

Цього року Кабінет Міністрів схвалив проект загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013—2017 роки з орієнтовним загальним обсягом фінансування для реалізації передбачених заходів у 2,58 мільярда гривень, у тому числі 1,12 мільярда з державного бюджету. Проект програми передбачає створення системи геоінформаційного забезпечення і проведення моніторингу надзвичайних ситуацій із використанням космічної інформації. Також найближчими роками буде здійснено запуск трьох космічних апаратів. Зокрема, апарата дистанційного зондування Землі «Січ-2».

Упродовж 2013 року в Україні планується створення власної національної супутникової системи зв’язку «Либідь». Перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник «Либідь» виведе на орбіту ракета-носій «Зеніт-3SLBФ», спроектована в КБ «Південне» і виготовлена на Південному машинобудівному заводі. «Либідь» забезпечить пряму телетрансляцію і високошвидкісний інтернет-доступ у країнах Східної Європи, частині Азії й на Близькому Сході.

Дніпропетровська область.

ДОВІДКОВО

ІV Міжнародна конференція «Космічні технології: сьогодення й майбутнє» була організована під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА) — активно працюючої організації, що поєднує близько 1200 дійсних членів і членів-кореспондентів. У 2009 році в аналогічному форумі брали участь представники з 11 країн, у 2011-му — вже з 18, нині приїхали із 22 країн близько 400 гостей, які представили майже 250 доповідей.

ДО РЕЧІ

«Затвердженою датою запуску ракети «Циклон-4» є листопад нинішнього року, — оголосив Олександр Дегтярьов. — Однак сьогодні ми розуміємо, що ця дата нереальна через те, що виникли певні проблеми із введенням будівельної частини на космодромі Алькантара. Передусім це фінансові проблеми. У нас із Бразилією домовленості: 50 на 50. Сьогодні це питання вирішують. І наш уряд продекларував ті заходи в розвитку промисловості й машинобудування на 2013—2014 роки, про які оголосив Микола Азаров — там уже закладено кошти. У травні відбудуться збори засновників спільного підприємства, котрі мають затвердити всі ці двосторонні рішення, і фінансування буде забезпечено, гадаю, до літа. Як сказав наш Президент, 2014-й — цілком реальна дата пуску. Хоча й із великим напруженням».

ДОСЛІВНО

«Поведінка КНДР у цьому питанні дуже непередбачувана. Я не можу спрогнозувати поведінку цієї «дитини», — прокоментував кореспондентові «Голосу України» ситуацію з південнокорейською військовою загрозою японський учений Хірокі Матсуо. — Але в мене оптимістичний підхід, тому що я перебуваю тут, в Україні. І якщо щось станеться, я можу не повернутися до своєї країни. Дуже неприємно, що сусідом моєї країни є така держава. У нас в Японії є деякі технології, які могли б протистояти їхнім ракетам. Ці засоби протидії були надані США. Але якщо запустять кілька таких ракет, то, можливо, вони зможуть прорватися через нашу оборону».

Учасники конференції (зліва направо) Гаррі Попов, Микола Поляков (ректор ДНУ), Юрій Мошненко (керівник служби інформаційних зв’язків КБ «Південне»), Олександр Дегтярьов, Хірокі Матсуо, перекладач, Джон Бакнер Хайтауер, Даніель ванн Хюле.

Стартує «Antares».

Фото NASA TV.