Нам увімкнули режим жорсткої економії
Ну от, ми знову зажили по-новому. Минулого тижня парламент підтримав програму діяльності Кабміну, яка передбачає проведення реформ згідно з євростандартами і покликана стабілізувати ситуацію в економіці. Ту саму, характеризуючи яку, прем’єр Арсеній Яценюк виголосив: у 2015 році головне завдання — вижити.
Затвердження програми ознаменувалося віяловими відключеннями електрики в багатьох населених пунктах і заявами «Нафтогазу» про те, що ціна на блакитне паливо для населення може зрости втричі—вп’ятеро. А київська влада визначилася, що пасажирський транспорт подорожчає з лютого: прокотитися у метро коштуватиме чотири гривні, у наземному — три.
Затягувати паски станемо, зокрема, і за рахунок освіти. Мінфін для економії пропонує скоротити термін навчання в школах з одинадцяти до дев’яти років. В уряді тепер критикують нинішній стан речей, мовляв, у інших європейських країнах термін навчання у школах коливається від 9 до 10 років, тоді як в Україні дитина починає навчання у 6—7 років і одержує атестат у 17—18. Реакція Міністерства освіти на таку ініціативу Мінфіну поки що не відома. Раніше МОН пропонувало повернутися до
12-річної системи середньої освіти, так само пояснюючи це прикладом європейських країн.
Що стосується фінансової допомоги, то тут нічого несподіваного. Уряд, як і попередній, дуже розраховує на кредити від МВФ, Світового банку, ЄБРР тощо. Для них у січні-лютому майбутнього року плановано провести донорську конференцію. Міжнародні фінансові структури теж не проти підтримати перетворення в нашій економіці. Після формування нового складу Кабміну до Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду. Вона почала роботу 9 грудня і пробуде в нашій країні до 18 грудня. Уже озвучуються пропозиції розширити обсяги фінансування.
«У наступному році додатково до програми, яка передбачена МВФ, це не ми сказали, це — Fіnancіal Tіmes написала, необхідно 15 мільярдів доларів», — зазначив Арсеній Яценюк.
Зрозуміло, без таких уливань зараз складно. Погано те, що боргова яма стає дедалі глибшою.
Із новин, що навівають тепло — минулого тижня Україна відновила імпорт російського природного газу. Потрібно сказати, що поставок не було майже півроку. Тепер відбір провадиться в рахунок нещодавньої передоплати «Газпрому» мільярда кубометрів блакитного палива на 378 мільйонів доларів. Обсяги українська сторона визначає сама в оперативному режимі, виходячи з погодних умов.
Тим часом у Нацбанку бажають, щоби громадяни забули про курс долара. Таку думку висловив в. о. замголови НБУ Владислав Рашкован. «Я вже якось говорив: коли ми перестанемо обговорювати цю тему (курс), я вважатиму, що реформи банківського сектору вдалися. Бо американець, прокидаючись вранці, не думає про те, який сьогодні курс долара стосовно євро», — вважає в. о. замголови НБУ.
Тут від себе хочеться відповісти Владиславу Рашковану, що ми й раді б не зважати ці валютні стрибки день у день, і навіть у цьому матеріалі про долар не писати, щоб не сполохати. Але боюся, не вийде. Тепер в Україні мало не всі цінники
залежать від курсу. Наша країна імпортує чимало товарів, закупівлі яких здійснюються за валюту. Це й телевізори, й комп’ютери, й пральні машини, й мобілки. Але й у виробленої усередині країни продукції майже завжди знайдеться валютна складова. Взяти хліб. Здавалося б, він за всіма статтями український, виробляється із зерна, вирощеного на вітчизняних полях. Але, якщо розібратися, під час посіву могла використовуватися імпортна техніка, заправлена завезеним через кордон пальним, або застосовувалися іноземні засоби захисту рослин. З’ясовується, у споконвічному українському продукті є частка імпорту. Отже, від стабільності долара залежить цінова стабільність. Це вагомий фактор, щоби звертати увагу на валютний курс.
Здивувало Мінекономрозвитку, котре як досягнення відзначає поліпшення торговельного балансу за результатами дев’яти місяців. За цей час імпорт скоротився на чверть, а експорт — на 8 відсотків. Але не слід забувати, що завезенню закордонних товарів протидіє низька купівельна спроможність наших громадян. Заощадження людей від початку року знецінилися удвічі, й закордонна продукція не кожному тепер по кишені. Якщо враховувати, скільки в четвертому кварталі заплатимо Росії — по боргах за газ і в рахунок нових поставок, нинішній профіцит зовнішньої торгівлі за підсумками року, схоже, перетвориться на дефіцит.
І, наостанок, ще кілька слів про справи енергетичні. Україна за 11 місяців знизила видобуток вугілля на 19,2 відсотка, зокрема, в листопаді — на 44,2. Водночас ціна нафти на світових біржах упала до 62 доларів за барель. Хоча ще в червні було 115. Прикмета: нафта дешевшає, є надія, що й бензин на заправках не дорожчатиме. Хоча не факт. Чимало законів, за якими розвивається світова економіка, в Україні не працюють.
Мал. Костянтина КАЗАНЧЕВА.
