В Одесі вже звикли, що дороги в місті не ремонтують, а просто переміщають дорожні ями, щоб водіям складніше було їх запам’ятати. За традицією, саме в цей час шляховики скаржаться на нестачу коштів, на відсутність дорожньо-ремонтної техніки, на зростання кількості автомобілів, що створюють проблеми. І, звісно, всі дружно лають ями на вулицях, що мають дивну особливість не зменшуватися, а збільшуватися.

 

Бізнес для своїх

Чому в Одесі в жахливому стані перебувають дороги? Парадокс, але найголовніша причина полягає в тому, що на їх ремонт виділяється занадто багато грошей із міського, обласного, державного бюджетів. Як витрачаються виділені кошти? Чому одесити, народ, що вміє лічити кожну копійку, вірять, як то кажуть, на слово шляховикам, які жонглюють астрономічними цифрами в мільйони гривень, котрі нібито йдуть на ремонт одеських вулиць.

Методика латання дорожніх ям товстими шарами гривень відпрацьована шляховиками до філігранності. Грошей на ремонт доріг не шкодуватимуть ніколи, тому що, за оцінками експертів, сума відкату в цій галузі просто фантастична й досягає 50 (!) відсотків від виділених коштів.

У фінансуванні будівництва й ремонту доріг бере участь не тільки держава, а й самі водії. Адже в собівартості одного літра бензину податки становлять 33 відсотки і 22 — дизельного пального. Тобто за нинішніх плаваючих цін на паливо з одного літра 95-го бензину в бюджет іде 3,5 гривні. Разом із ПДВ від продажу автомобілів до державного бюджету надійшло 43 мільярди гривень. Це просто фантастична цифра. За ці гроші протягом 10—12 років можна практично побудувати нову дорожню мережу країни.

Отже, хто ж ті щасливчики, котрі мають доступ до «дорожніх грошей»? Вираховувати їх немає потреби, досить подивитися на список дорожніх організацій, які здійснюють ремонти й будівництво доріг. В Одесі назва цієї фірми (а вона практично єдина, кому дістається жирний фінансовий дорожній пиріг) в усіх на слуху, і пов’язують її з народними депутатами України від нашого регіону.

Фінансові кошти, що їх виділяють на ремонт доріг, починають розкрадати задовго до початку робіт. Виготовлення проектної документації й експертні висновки щодо неї тягнуть на 10 відсотків відкату. Ще 30 відсотків потрібно відстібнути організації, що виступає в ролі замовника ремонту або будівництва, — інакше генпідряд отримати не вдасться. Підрядник створює «стратегічний запас» відкату — як правило 5 відсотків. Ці гроші тримаються про всяк випадок — перевірка прокуратури, міліції, податкової. Дорожній бізнес — це бізнес для своїх, чужі тут не ходять.

Ціна одного кілометра

А як можна перевірити обґрунтованість ціноутворення будівництва або ремонту одного кілометра ґрунтової дороги, скажімо, у приватному секторі Одеси? У комерційній фірмі, що займається ремонтом доріг погодилися допомогти журналістам в одержанні відповіді на запитання.

Бюджетний варіант будівництва дороги у приватному секторі мав такий вигляд. Шар щебеню у 8 сантиметрів, а зверху — шар асфальту в 3 сантиметри. Вартість одного квадратного метра — 98 гривень за квадратний метр. Плюс встановлення бордюрного каменю — 150 гривень за погонний метр. Вартість будівництва дороги шириною 8 метрів і довжиною 1000 метрів із встановленням бордюру стане в суму від 785 тисяч гривень до півтора мільйона.

У державному дорожньо-будівельному підприємстві такий обсяг погодилися виконати за 3 мільйони гривень. Дві великі різниці, як кажуть у нашому місті. І не потрібно здогадуватися, в чию кишеню ця різниця попливе.

Фахівці Державної фінансової інспекції підрахували, що в 2012 році тільки на ямковому ремонті доріг в Україні поцуплено 220 мільйонів гривень.

«Крадуть», — обурився Прем’єр-міністр України Микола Азаров, коли зайшла мову про безтолковість  шляховиків.

Ямковий ремонт — термін, винайдений, імовірно, самими шляховиками. Тому що в жодному офіційному документі — інструкції, положенні, державному стандарті, у бюджетах різних рівнів — такого терміну просто не існує. Поточний, капітальний ремонт, утримання доріг — саме на ці цілі виділяють бюджетні кошти.

В Одесі найчастіше використовується фантастично нахабна технологія проведення ямкового ремонту. Ями заповнюються чим завгодно — землею, будівельним ґрунтом, кругляками, тільки не щебенем. Рідина, з якою працюють шляховики, найчастіше досить віддалено нагадує бітум. А ущільнюється заповнена цим сміттям яма топтанням ногами. Адже на кожну ділянку дороги по асфальтовому котку не поставиш. А якщо коток і є, то замість п’яти належних проїздів над відремонтованою діркою в покритті він зробить лише один. Все одно ніхто не перевірить якість робіт. Це можна зробити за допомогою спеціального приладу, що перевіряє щільність покладеного асфальту. Але його вартість висока, й застосовується прилад у разі роботи серйозної комісії.

А як перевірити якість використаних матеріалів? Приміром, як визначити, щебінь якої фракції використано під час ремонту дорожнього покриття?

Економія, економія і ще раз економія

Заощаджуються видаткові матеріали, паливо, зарплата машиністів котків (усе це збільшує суму відкату). У шляховиків вживається термін «розуклонка». Це коли середина вулиці або дороги повинна бути трохи вища,   ніж її боки, щоб дощова вода стікала на узбіччя. Відповідно, на середину дороги потрібно більше й бітуму, й щебеню, й асфальту. Але ще більше часу потрібно, щоб ревно дотримуватися цієї технології. Як кажуть будівельники, така «розуклонка» існує тільки на папері. У реальному житті дорога має вигляд абсолютно пласкої поверхні, на якій збирається вода. Вона затікає в усі щілини, взимку замерзає й розриває дорожнє полотно ізсередини. Дотримуй шляховики технологію «розуклонки», дивись, і ям на дорогах весною було б менше.

Ну і головна фінансова таємниця шляховиків полягає в тому, що можна провернути справу з ремонтом так, що його буде оплачено три рази. Річ у тім, що дорожній об’єкт за певної змови посадових осіб може бути профінансований у вигляді цільових програм тричі: на загальнодержавному, обласному й міському рівнях.

А ось ще одна фінансова деталь, про яку мені розповіли шляховики. У договорах на ремонт й утримання доріг одним пунктом іде все: й ливнівка, й утримання тротуарів, й ямковий ремонт. Без деталізації. Тобто конкретно не вказується, що ці гроші підуть на ремонт ливнівок, а ці — на ремонт тротуарів. Передбачається, що шляховики самі визначать, яку суму й куди саме виділяти. Ну вони й «виділяють». Не забувають, звісно, і про власну кишеню. А на незручні запитання перевіряльників, чому не відремонтована та чи інша ділянка дорогі, буде відповідь: зате ми тротуари зробили.

У сусідніх з Одесою містах вартість дорожнього ремонту нижча на 20—30 відсотків. І зниження відбулося не за рахунок нехтування ремонтною технологією, а насамперед завдяки застосуванню режиму справжнього, а не липово-злочинного режиму економії. Приміром, у Вінниці використовується технологія рециклінгу. Це вторинна переробка асфальтобетонного матеріалу у вигляді шматків або продуктів фрезерування (крихта) шляхом його розігріву й ретельного перемішування на місці ремонту в спеціальній причіпній або самохідній машині — рециклері. Економічна ефективність і доцільність використання технології рециклінгу доволі висока. У Вінниці, приміром, її використання знизило собівартість закладення однієї дорожньої вибоїни на 60 відсотків.

Не кажу вже про те, що в Одесі дороги ремонтують і в дощ, і в сніг, чим грубо порушується технологія. Термін життя відремонтованої за такого погодного катаклізму ремонтного полотна не перевищує двох-трьох місяців. В Одесі гарячий асфальт на місце ремонту перевозять кустарним способом — у самоскидах, а не в спеціальних термоконтейнерах. Гаряча асфальтова суміш розрівнюється робітниками на місці ремонту лопатами і граблями. Такі заплати називають «корявою наліпкою» і служать від сили кілька місяців.

Сьогодні в Одесі 1513 доріг і вулиць довжиною 890 кілометрів. Територією міста проходять дороги загальнодержавного, обласного й місцевого комунального значення. Відповідно, є й три джерела фінансування облаштування трас. А отже, і можливість, умикнути грошики із цих бюджетів збільшується втричі. Для капітального ремонту дорожньо-вуличної мережі міста необхідно (за деякими оцінками) 5 мільярдів гривень. Таких грошей немає у близькому і навіть у світлому майбутньому не передбачається.

Що очікує на наші дороги — ямковий ремонт, що не припиняється, руйнування, транспортний колапс?

Цілком можливий і такий варіант подальшого розвитку шляхово-транспортного «самопочуття» міста. Є й інший, до речі, вперше застосований в Одесі, шлях до дорожнього процвітання.

В Одесі сьогодні ремонт і будівництво транспортних артерій хаотично розосереджено по різних комплексних програмах «Рівність», «Благоустрій міських околиць» тощо. Чому досі не розроблено комплексну програму «Дороги Одеси» на 10, 15, 20 років? Була б програма — отримали б «Дорожню карту» міста на перспективу. Відсутність такої програми породжує феномен ямкового ремонту — вічного двигуна мотивів для нечистих на руку чиновників.

Крадіжка з нашого гаманця

Ось останній доказ розгубленості міської влади, її небажання піклуватися про розвиток інфраструктури міста. На облаштування шкільних дворів (справа це, безперечно, потрібна) виділяються надзвичайні суми з бюджету. Управління дорожнього господарства Одеси на асфальтування, освітлення й розмітку шкільних дворів планує виділити: школі №27 — 500 тисяч гривень; №122 — 620 тисяч гривень; №101 — 760 тисяч гривень; Приморському ліцею — 520 тисяч гривень; дитсадку №9 — 500 тисяч гривень.

В інтернаті №7 за 460 тисяч гривень відремонтують тротуар. У школі №8 на тротуар витратять рівно стільки ж. А от для школи №117 тротуар коштуватиме 545 тисяч, до того ж тільки по Буніна. Але це дріб’язок порівняно зі школою №118, за ремонт тротуару біля якої заплатять 1,1 мільйона гривень.

Ці кошти було заплановано на ремонт доріг і формально начебто використовують їх за прямим призначенням. Це формально, тому що вони могли бути використані на ямковий ремонт вулиць і доріг міста.

Кілька років тому саме впровадження в життя цього принципу дало змогу розв’язати багаторічні проблеми катастрофічної ситуації дорожнього покриття на Преображенській і Тираспольській вулицях, на вулицях Отамана Головатого й Миколаївській дорозі, на Фонтанській дорозі (від 5-ї до 16-ї станції Великого Фонтана), на вулицях Бреуса і Зеленій, Овідіопольській дорозі.

По-третє, одесити повинні нарешті зрозуміти, що розкрадання коштів під час ремонту доріг — це крадіжка з їхнього власного гаманця. І тому саме за цією галуззю міського господарства, як і за сферою ЖКГ, потрібно встановити щонайжорстокіший громадський контроль.

Є підстави сподіватися, що в 2013 році завдяки фінансовій допомозі державного та обласного бюджетів у розв’язанні проблем якості доріг міста з’явиться світло в кінці тунелю — один мільярд гривень, виділений для Одеси на ці цілі, дасть можливість вирватися з полону дорожніх  «убогості й жебрацтва».

Стан доріг — доволі об’єктивна характеристика моральних принципів нинішньої міської влади.

Ну а дороги в нашому місті Одесі стають дедалі кращі — танки на них уже не застрягають. Тільки це не тішить, а, швидше, викликає почуття роздратування від дій влади.

 

Одеська область.

Фото з архіву газети «Одесская жизнь».

Із досьє «Голосу України»

 

У 2013 році в Одесі буде проведено:

— реконструкцію 162 тисяч квадратних метрів автомобільних доріг, капітальний ремонт 840 тисяч квадратних метрів, поточний ремонт 94 тисяч квадратних метрів вулично-дорожньої мережі міста;

—  капітальний ремонт трамвайних переїздів на 5-й станції Великого Фонтана, 1-й станції 

Люстдорфської дороги;

— капітальний ремонт Ленінградського шосе, вулиць околиць міста, дворівневої розв’язки на Ленінградському шосе;

— реконструкцію вулиць Балковської, Базарної, Преображенської, 9, від Тираспольської площі до вулиці Софіївської), Ізвєсткової.

Компетентна думка

 

Михайло КОЗИРЕВ, заслужений працівник сфери послуг України:

— Настав час наводити порядок у дорожньому будівництві. По-перше, варто відійти від «дорожнього кумівства» і монополії під час ремонту доріг. Потрібна конкуренція підприємств на дорожньому ринку. По-друге, розпорошення коштів, що їх виділяють на облаштування вулиць ніколи не приведе до корінної зміни ситуації з якістю доріг. Тут необхідна концентрація фінансових зусиль на локальних ділянках дорожньої мережі.

 

Ремонтні роботи в районі 2-ї станції Великого Фонтану.

Ремонт у всій красі.