Чиновники з ветеринарного контролю "не помічали" нелегальної ферми, аж доки там не почався падіж тварин.

Свинське "підпілля"

Нелегальну ферму з хворими тваринами, чиє м'ясо мало піти на харч людям, виявили у Каховському районі Херсонщини. Все почалося з того, що до районної ветеринарної лабораторії з фермерського господарства у селі Дмитрівці привезли загибле поросятко. Дослідження показало, що воно було хворе на бешиху (рожу), а це хвороба, якою через найменшу подряпину на шкірі може заразитися і людина. Ветеринарна служба спільно з міліцією почала з'ясовувати, звідки надійшов "подаруночок", і зробили цілу низку неприємних "відкриттів", які з тривогою обговорювалися і на засіданні районної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

— На колишній колгоспній фермі, де тримали велику рогату худобу, місцевий фермер організував власну свиноферму — як стверджує власник, суто для внутрішнього споживання, а не для продажу м'яса. Де він купував свиней — невідомо, але жодна тварина з восьмидесяти не проходила ніякого контролю, і не була ідентифікована, оскільки на папері її взагалі не існувало. Після початку падежу та накладання карантину власник підприємства пообіцяв ліквідувати все поголів'я, однак невідомо, де і в яких умовах це буде відбуватися і куди потрапить м'ясо — адже пункту забою худоби із контрольованими умовами санітарії й гігієни у господарства також немає, — коментує начальник управління ветеринарної медицини у Каховському районі Херсонщини Валентина Іскова.

Бешиха — хвороба, від якої існує вакцина і яку можна доволі ефективно лікувати певними антибіотиками. Але з тим же "успіхом" на нелегальній фермі могла б спалахнути епідемія сибірської виразки чи африканської чуми свиней, з людськими жертвами чи перспективою вирізання поголів'я у кількох навколишніх селах, якщо не в усьому районі. І ніхто не може сказати, скільки таких ферм в регіоні може існувати ще. 

Адже ветеринарний контроль за утриманням худоби у сільській глибинці Таврії дедалі більше перетворюється на символічне поняття. У тій же Дмитрівці ветеринарного лікаря вже немає понад п'ять років, та й по всьому районі ситуація не краща. За словами Валентини Іскової,  на 20 сільських рад тут є всього одинадцять дільничних ветеринарних лікарів, а чи не в кожну сільраду входять від трьох до п'яти сіл — встигай, як хочеш. Власне, після реформ у райуправлінні також залишилося тільки два співробітники включно з начальником, і службова машина відсутня, тож контролювати роботу ветлікарів безпосередньо у селах вельми проблематично. 

Ветслужба покриває небезпеку?

Маємо загрозливий стан справ, за якого ветслужба подекуди або неспроможна вчасно виявити потенційну небезпеку і реагує лише на наслідки надзвичайної події, або в деяких інших випадках ще й відверто покриває порушення. "Голос України" вже наводив промовистий приклад із будівництвом приватного дельфінарію "Акварель" у Скадовську, який за згоди місцевих чиновників від ветеринарної медицини звели…у санітарно-захисній зоні скотомогильника з рештками тварин, загиблих від сибірської виразки. У ході перевірки обласної прокуратури чиновники обласних управлінь санепідслужби та  ветеринарної медицини давали пояснення, що скотомогильник давно не використовується за призначенням, і обмеження на будівництво у санітарно-захисній зоні буцімто вважаються знятими. Але після звернення до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України редакція нашої газети у квітні нинішнього року отримала від голови ВДФСУ В. Горжеєва відповідь цілком протилежного змісту: "Пунктом 5 Правил облаштування і утримання діючих (існуючих) скотомогильників та біотермічних ям… забороняється використовувати на невизначений термін для будь-яких цілей  територію закритих скотомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин, що загинули від сибірки…Повідомляємо, що санітарно-захисна зона від дельфінарію "Акварель" до території скотомогильника, де захоронені трупи тварин, загиблих від сибірки, становить двісті метрів, що є порушенням Правил облаштування та утримання скотомогильників" (кінець цитати). 

Отже, перший крок зроблено — існування приватного дельфінарію у санітарно-захисній зоні худобомогильника на курорті визнано порушенням. Другий крок мала б зробити прокуратура, вживаючи заходів для винесення об'єкту за межі цієї зони та притягнення до відповідальності посадовців, котрі "легалізували" таке сусідство. Адже суспільство однаково не зацікавлене ані в згодовуванні дітям та дорослим м'яса хворих свиней, ані в тому, щоб їм пропонували платні розваги по сусідству з об'єктом, де під шаром бетону ще зберігає життєстійкість збудник сибірської виразки, смертельно небезпечної як для тварин, так і для людей.