З виступів представників фракцій

— Фракція Компартії звертає увагу на безвідповідальне ставлення влади олігархічного капіталу до ліквідації наслідків трагічної аварії на Вуглегірській тепловій електростанції. Півтора місяця минуло відтоді. Що зроблено урядом і місцевими органами влади за цей час? Яких заходів вжито з ліквідації наслідків аварії, у тому числі з працевлаштування й соціальної підтримки працівників станції, а це ні багато ні мало, а половина жителів 12-тисячного Світлодарська. Як це позначається на шахтарях, на їхніх зарплатах, родинах? Адже лише в 2012 році потреби Вуглегірської ТЕС становили 2,6 тонни вугілля. Нині на складах накопичилося вже понад 3,5 млн. тонн вугілля? Що вжито з погляду екологічної безпеки, які зроблено висновки відносно майбутнього енергетичної галузі, а отже, майбутнього економіки й майбутнього України загалом? Хочу звернути вашу увагу, що Вуглегірська ТЕС — це 30 відсотків потенціалу енергетики Донбасу. Питання є, зрозумілих і чесних відповідей від влади — немає. Аварія на Вуглегірській ТЕС — це закономірний підсумок нещадної експлуатації того промислового й наукового потенціалу, який дістався нинішнім можновладцям від радянської влади й радянської України. 

— Перша половина травня подарувала нам низку особливих і визначних днів календаря. Так, ці знаменні дні — це свята різних координат, різних епох і навіть походять вони з різних континентів. Але для українських громадян, для переважної більшості наших співвітчизників, вони стали якщо не сакральними, то принаймні своїми.

Зрозуміло, коли 1 травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії і Чикаго робітники оголосили страйк з вимогою восьмигодинного робочого дня, вони навряд чи сподівались, що в ХХІ столітті цей день як свято людей праці відзначатимуть у різних форматах, але в 142 країнах.

Найдавніше християнське свято Великдень на честь воскресіння в Єрусалимі Ісуса Христа символізує перемогу світла над пітьмою, добра над злом. І це свято загального відродження і оновлення світу.

68 років тому в травневі дні нацизм і фашизм були розгромлені спільними зусиллями антигітлерівської коаліції, і, беззаперечно, вирішальну роль у перемозі в цьому двобої відіграли наші батьки та діди. І це була справжня перемога, завойована кров’ю і потом, мільйонами життів, людськими стражданнями і мужністю. Прикро і сумно, якщо хтось шкодує за такою альтернативою.

День Перемоги над гітлерівською Німеччиною та її союзниками — це ще й день, коли було покладено край людиноненависницьким спробам ділити за етнічною ознакою нації і народи на першорядні та другорядні. І український народ своєю боротьбою довів, що він ніколи не погодиться належати до другорядних. І тому День Перемоги був святом для наших батьків, День Перемоги є святом для нас і День Перемоги буде святом для наших нащадків. І так буде завжди!

А глибоко гуманістична сутність Дня матері беззаперечна. І тому морально-психологічний, духовний, державницький потенціал цих свят ми маємо не тільки розуміти, а й використовувати для історичного поступу, для осучаснення нашої держави, для формування нової якості політики.

— Верховна Рада повинна запровадити мораторій на пошуки правих і винних в історичних перемогах і поразках.

«УДАР» пропонує відмовитися від політичного психозу на історичні теми і принизливого поділу людей на переможців і переможених. Ми пропонуємо кожній парламентській фракції і позапартійним депутатам сісти за стіл переговорів і обговорити політико-правовий документ про принципи національної згоди, який розробила партія «УДАР».

Чому ми словесно змагаємося у тому, щоби дошкульніше сказати або про Cхідну Україну, або пекучіше принизити Західну Україну саме у дні поминання і згадування тих, хто переміг нацизм? Чому ми не хочемо робити таку українську політику, яку б підтримала вся Україна — від Путивля до Карпат? Будь-яка війна закінчується тоді, коли ховають останнього солдата.

Депутати повинні збільшити фінансову допомогу ветеранам Другої світової війни. Ветеранів набагато менше, ніж службовців з «особливими заслугами» без реальних заслуг. Даймо небідно і спокійно дожити тим, хто воював по всіх українських, білоруських фронтах і воював за сьогоднішню Україну у лавах УПА. 

Конфронтація ніколи не об’єднає Україну. А всі розмови про примирення не будуть варті виїденого яйця, бо ще рік-два і непримиренних навіки примирять не політики, а цвинтарні огорожі.

В «УДАРі» переконані, що настав час політикам-парламентаріям відмовитися від безперервного публічного цькування історії і суду над нею. І настав час перейти до реальної національної згоди, адже в суспільстві є запит на громадянський спокій.

— 26 квітня 2013 року зареєстровано у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою реформування Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Цей проект закону передбачає широкий спектр варіантів передачі Росії контролю над українською ГТС — від оренди до безплатної «приватизації», використовуючи спеціально підготовлений під це «міжнародний договір». ВО «Свобода» розцінює подання цього законопроекту як зраду національних інтересів України. Ми вважаємо, що рано чи пізно час антидержавної вакханалії минеться і кожен, хто проголосує за цей законопроект, постане перед українським судом. «Свобода» принципово вважає, що в жодному разі ГТС не можна ані цілковито, ані частинами передавати під контроль іншої держави. Замість того, щоб іти на поступки і здавати наші державні національні інтереси, треба встановити жорстку залежність цін за транзит газу територією України до відпускних цін на газ, які встановила РФ для України. Потрібно спрямувати всі інструменти української дипломатії на координацію дій з іншими країнами—транзитерами російських енергоносіїв з метою створення реальної противаги монополістичному впливу російського «Газпрому». 

— В Україні сьогодні відновлюється правосуддя, але тільки через рішення Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ визнав арешт і ув’язнення лідера української опозиції Юлії Тимошенко незаконними. Ми вимагаємо виконання рішення і звільнення Тимошенко

Однією з ключових передумов підписання угоди між Європейським Союзом та Україною є припинення політичних переслідувань. Але така зупинка політичних переслідувань має також нести і відповідальність тих осіб, які були задіяні в процесі незаконного розслідування, незаконного звинувачення, незаконного арешту, винесення незаконних рішень, які Європейський суд з прав людини визнав такими, що порушують базові конвенції з прав людини.

Фракція «Батьківщина» вимагає, щоб на цьому пленарному тижні на розгляд парламенту було винесено питання про створення тимчасової слідчої комісії стосовно порушення Конституції при прийнятті незаконних рішень про ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Парламент також має розглянути питання про притягнення до кримінальної відповідальності всіх суддів та прокурорів, причетних до політичних переслідувань Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, — десяти суддів та 12 слідчих і працівників прокуратури.