Підтримати міжнародну спільноту — наш обов’язок

— Хочу наголосити, що ініціатором проведення міжнародних тижнів БДР є Україна, представник якої (ним був наш співрозмовник. — Авт.) ще 1988 року в Женеві вніс таку пропозицію на розгляд експертів Комітету внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії (КВТ ЄЕК) ООН. Як результат — уже 1—7 жовтня 1990 року провели перший загальноєвропейський тиждень БДР, а згодом і наступні — в 1995, 2000, 2004 роках. У 2005 році Генеральна Асамблея ООН вирішила поширити досвід Європи на весь світ. 

23—29 квітня 2007 року відбувся перший Глобальний тиждень БДР під егідою ООН, про що, до речі, «Голос України» інформував своїх читачів.

Рішення про проведення нинішнього, тобто другого, Глобального тижня було прийнято ООН ще в листопаді 2011 року, про що завчасно поінформували керівників усіх держав міжнародної спільноти. Європейська економічна комісія ООН спільно з ВООЗ рекомендують особливу увагу приділити вразливим учасникам дорожнього руху: пішоходам, у тому числі, дітям, людям похилого віку та велосипедистам. Передбачається підвищити рівень інформованості населення про ситуацію з аварійністю на вулицях і дорогах, забезпечити відповідну інфраструктуру для пересування вказаних категорій учасників руху, провести наукові аналітико-статистичні дослідження у цій сфері тощо.

Слід відзначити, що для України ця проблема є надто актуальною. Адже, наприклад, тільки торік зафіксовано понад 11 тисяч наїздів транспортних засобів на пішоходів, у яких загинуло 1900 і поранено майже 10 тисяч осіб. За участі дітей до 18 років скоєно 3873 ДТП, у яких загинуло 265 і поранено 4184 юні пішоходи. За цей час зареєстровано також 1686 наїздів на велосипедистів (загинуло 322 і травмовано 1483 особи). Питома вага пішоходів у загальній кількості смертельних випадків у ДТП в Україні в 4—5 разів вища, ніж, скажімо, в Румунії, Словенії, Бельгії, Нідерландах, Швеції, Франції, Італії, Німеччині та деяких інших країнах Європи.

— Саме так. Члени колегії взялися за цю роботу, оскільки в державі й досі немає відповідної структури, яка б переймалася проблемами безпеки дорожнього руху. Тож ми розробили відповідний план заходів і ще в січні надіслали його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Щонайперше запропоновано створити національний координаційний комітет з проведення Глобальних тижнів, як то рекомендує ООН, у національному і регіональних планах з безпеки дорожнього руху (в рамках Десятиліття дій) передбачити заходи, спрямовані на підвищення безпеки вразливих учасників руху, а також забезпечити відповідне фінансування. Оскільки практично в усіх населених пунктах водії самовільно перекривають тротуари, змушуючи пішоходів рухатись проїзною частиною, є гостра потреба створення спеціалізованих муніципальних підрозділів міліції з контролю за виконанням правил стоянки. Пропонуємо там, де припарковані на тротуарах і пішохідних доріжках автомобілі перешкоджають чи загрожують руху пішоходів, підвищити висоту бордюрів, установити ажурні огорожі, стовпчики, декоративні вази для квітів тощо. Не перераховуватиму всі 27 пропозицій. Скажу лише, що реалізація цього проекту не потребує значних капіталовкладень.

— На превеликий жаль, у нас немає жодної спеціалізованої наукової установи, яка б безпосередньо переймалася цією проблемою і координувала наукові дослідження в країні загалом, а тим більше стосовно вказаної категорії громадян. У державах Європи актуальні дослідження в сфері безпеки дорожнього руху проводяться регулярно.

Так, інститут БДР Греції активно працює над проектом «Авеню» (спільний для ЄЕС), спрямованим на захист інтересів уразливих учасників дорожнього руху, зокрема, людей похилого віку і молодих водіїв. Дослідження, виконані в Швеції, дають підстави стверджувати, що для суттєвого зменшення кількості жертв серед пішоходів необхідно враховувати не тільки поведінку учасників руху, а й стан доріг, умови для руху, регулювання швидкісних режимів, застосування систем автоматичного екстреного гальмування, безпечної для пішоходів конструкції передньої частини автомобілів тощо. Крім того, розробляються конкретні пропозиції для реалізації цих висновків.

— У країнах ЄС, де умови для руху не йдуть в жодні порівняння з нашими, швидкість руху в населених пунктах обмежена до 50 кілометрів на годину. В Україні, як відомо, 60 кілометрів на годину. та ще й «фора» в 20 кілометрів, оскільки за таке перевищення не передбачена відповідальність. Таким чином, можна безкарно рухатися із швидкістю 80 км/год. Як на мене, то саме це є основною причиною «лідерства» України щодо тяжкості наслідків аварії для пішоходів (у 4—5 разів вища, ніж у країнах Європи). Про це свідчать і резонансні ДТП з наїздом на людей, які мали місце останнім часом. Відомо, що людина реагує на небезпеку в часовому проміжку від 0,6 до 1,2 секунди. Автомобіль за швидкості 80 кілометрів на годину за 1 секунду проїжджає 22,2 м. Вважаю це переконливим підтвердженням того, що зниження швидкості до 50 км/год. у населених пунктах дозволить попередити значну кількість ДТП з трагічними для пішоходів наслідками.

— Саме так! Таким, до речі, і є девіз загальноєвропейських тижнів під егідою ООН. Виходячи із вимог Закону України «Про дорожній рух» (ст. 16), насамперед водії зобов’язані вживати всіх можливих заходів для безпечного пересування найуразливіших учасників руху: дітей, інвалідів, людей похилого віку і велосипедистів.

Бажано, звичайно, щоб і Державтоінспекція провела в ці дні місячник «Тротуар — пішоходам».

Великі сподівання покладаються і на пресу, радіо, телебачення. Свого часу і Всеукраїнська Рада церков та релігійних організацій звернулася до власників різних ЗМІ і видавців з проханням «усвідомити свою відповідальність перед Всевишнім, нинішнім і майбутніми поколіннями і сприяти пропаганді безпеки дорожнього руху в підлеглому ефірі, на сторінках газет, журналів і книжок».