— Ти на собачі бої поїдеш? Хоча б подивитися...
Мила дівчина, господарка молоденької середньоазіатської вівчарки, сумно зітхає: собака росте занадто добрим і участь у боях йому не світить. Ми часто зустрічаємося на собачому майданчику — мої чорні тер’єри дружать з її алабайкою.
Хазяї кавказців і середньоазіатів оминають цей куточок, уникаючи конфліктів. Натаскані на охорону території пси гратися з іншими собаками точно не стануть. Вони битимуться. І не тому, що це подобається їм — це подобається їхнім власникам.
— То ким же треба бути, щоб свого собаку — вірного друга, вирощеного з милого пухнастого клубочка, виставити на бої, щоб чийсь злобний пес рвав йому зубами горло...
— Ти не розумієш, — заперечує хазяйка алабая. — Це такий кайф! Стільки адреналіну... А розумні люди роблять на цьому гарні гроші.
Кілька сотень «розумних людей», 130 вовкодавів, натасканих битися і вбивати, — така компанія зібралася нещодавно на курорті Коблево. Захід називався красиво й звучно: «Міжнародний турнір ччемпіонів і найсильніших рейтингових бійців». Але під цією яскравою етикеткою ховалися банальні собачі поєдинки, жорстокі та криваві. 65 боїв за один день.
На базі «Лотос» охоче розмістили учасників турніру — крутих чоловіків із кавказькими та середньоазіатськими вівчарками. До Коблева прибули солідні авто не тільки з України та Росії, а й із Білорусі, Молдови, Болгарії, Чехії, Косово, Сербії, Македонії... Очевидці розповідають: вечір приїзду ознаменувався пишним банкетом, від якого учасники відходили потім ще цілий день. 
І, нарешті, турнір. Гавкіт, рик, вереск, крик, непристойні вислови... Для людей — сплеск адреналіну, для собак — кров, біль, рвані рани.
Собачі бої в Україні підпадають під кримінальну відповідальність — як форма жорстокого поводження з тваринами. І локальні поєдинки, які часто влаштовуються любителями кривавих видовищ, зазвичай проходять без зайвого розголосу. Але, схоже, організаторів такого масштабного турніру відповідальність не хвилювала. Бої лицемірно було названо тестовими випробуваннями. Влаштовувачі кажуть: собачок, мовляв, ніхто не змушував битися, вони самі цього хотіли! Але все-таки для певної конспірації власників вовкодавів офіційно запрошували не в Коблево, а в... Одесу.
Які наслідки це «задоволення» мало для собак, добре видно на світлинах, виставлених на інтернет-форумі про тестові випробування вітчизняних вовкодавів (volkodavcaoko. forum24. ru), події описано в захоплених відгуках про поєдинки. Народ відпочив, потусовався, вдало продав щенят, погрівся на сонечку біля моря... Коли збуджений пес вирвав з рук хазяїна повідець і накинувся на людину, яка не сподобалася йому, — обійшлося без жертв. Усі живі. Й задоволені.
 
Миколаївська область.
Фото з форуму volkodavcaoko. forum24. ru
P. S. Запитання до правоохоронців: чи знали ви про ці звірства й що зробили, щоб уникнути боїв?