З усіх райцентрів України найбільше пам’яток історії та архітектури — у Жовкві, містечку за 25 кілометрів від Львова. Звідси до кордону з Євросоюзом — 40 кілометрів. Тут свого часу жили польські королі, українські гетьмани та російський цар, тут творилася європейська політика. Чим нині живе найбагатший спадщиною райцентр?

Найбільший розквіт — XVII сторіччя

У центрі Жовкви досі виділяється королівський замок, а поряд — Ринкова площа, на ній церкви, костели і синагога. Трохи далі — залишки ганебного стовпа...

Жовква заснована в 1368 році. Магдебурзьке право отримала в 1603-му. У XVІІ столітті місто було резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського.

Найбільший розквіт Жовкви припав на XVІІ століття. Тоді було збудовано костел святого Лаврентія — пам’ятку римо-католицького мистецтва. За кілька десятків кроків — храм святого Василія у стилі козацького бароко.

Жовква нині — райцентр, там проживає понад 12 тисяч осіб. Є кілька невеликих підприємств. Жовківчани їздять на роботу до Львова, багато виживає з торгівлі — поряд Польща. Що цікаво, останніми роками львів’яни почали викупляти тут квартири. Перспективи Жовкви — історично-туристичні. Хто має магазини в центрі — живе з туристів, яких приїжджає щороку понад 30 тисяч.

На цих вулицях відчуваєш подих історії. Колись військо Богдана Хмельницького двічі побувало у Жовкві. Є версія, що гетьман тут і народився.

У Жовківському королівському замку з грудня 1706-го по квітень 1707 року під час Північної війни була резиденція російського царя Петра І. Досі розповідають легенду, чому річка зветься Свиня. Кажуть, російський цар, хильнувши добряче, не розрахував своїх сил і скупався у водоймі. От до річки й причепилася назва Свиня.

— Станіслав Жолкевський розбудовував Жовкву як ідеальне місто, — розповідає директор Державного історико-архітектурного заповідника у Жовкві Володимир Герич (на знімку). — Усі об’єкти, зведені з каменю в XVІІ столітті, добре збереглися. Тільки у центральній частині 40 пам’яток, а  поза мурами ще понад 80 історичних об’єктів.

— Чи є в Україні хоч один такий райцентр?

— Нема. За кількістю пам’яток та історичних осіб, котрі бували в Жовкві, — це унікальне місто, яке потребує більшої підтримки в масштабах і України, і Європи. Жовква колись відігравала роль важливої європейської столиці.

— Коли тут була резиденція польського короля?

— Це часи короля Яна ІІІ Собеського, який прославився в Європі битвою під Хотином і визволенням Відня від турецької облоги (1683). Собеський мав резиденції у Варшаві та приватні володіння у Жовкві. Народився в Олеському замку і добре знав цей край. Після перемоги під Віднем у Жовкві відбулося вшанування Яна Собеського. Сюди прибули посли Англії, Франції, Австрії, Ватикану, щоб прийняти доленосні для всієї Європи рішення. У Жовкві російський цар ухвалював важливі рішення щодо відносин із Заходом.

А от ще дві постаті — Богдан Хмельницький та Іван Мазепа.

Батько Богдана Хмельницького Михайло служив у Жовкві, а його син закінчив Львівську єзуїтську колегію, яку збудував Жолкевський. Богдан кілька разів бував у Жовкві.

Іван Мазепа боронив від татар Крехівський монастир. Приїжджав у Жовкву за часів Московщини на велику військову раду. Не знайшов порозуміння, вирішив йти на союз з Карлом і воювати проти Петра І — ось така історія.

Як полюбити минуле

З Володимиром Геричем розмовляємо в робочому кабінеті, що в Жовківському замку. Директор заповідника — авторитетний на Львівщині керівник. Був міським головою Жовкви, очолював райдержадміністрацію, був заступником голови Львівської ОДА. Кандидат економічних наук, добре знає проблеми краю.

— Які об’єкти зараз викликають інтерес?

— У центрі міста величезна історична площа, навколо неї — стародавні будівлі. У досить непоганому стані храми, часто завдяки коштам громади. Є дві дерев’яні церкви, дуже цікавий замок.

— Який у них статус?

— Пам’ятки національного значення, отже, держава повинна про них дбати.

— Це позначається на мешканцях, владі?

— Ось цифри. В Україні 459 міст, з них 400 — історичні. Починаючи з перших осіб держави, мусимо бути обізнаними, що таке історична спадщина, як її зберегти. Розумію, є економічні проблеми. У сусідів з Євросоюзу життя теж нелегке. Але там завжди виділяють кошти на збереження пам’яток.

На жаль, останні три роки уряд жодної уваги на це не звертає. Коли я п’ять літ тому прийшов працювати у заповідник, то відчув: мене не розуміють ні влада, ні бізнес. Для багатьох історична спадщина нічого не значить. Кожне історичне місто повинне мати свій історико-архітектурний план, де визначені території, цікаві з точки зору історії.

З інститутами національно-культурної спадщини Польщі та нашими колегами з Києва ми за п’ять років провели навчання для 400 осіб. Потім поїхали до Польщі й показали, як там дбають про пам’ятки. Дехто був настільки вражений, що почав по-іншому дивитися на свої міста. Чому в Парижі нема в центрі хмарочосів? Бо французи себе шанують.

— Які найчастіше виникають непорозуміння?

— В історичній зоні є певні обмеження. Про них нерідко забувають. Пам’ятка має бути збережена у первісному стані. Є дві речі, які мають далекосяжний мультиплікаційний ефект. Це знання, що передаються через покоління, і пам’ятки, котрі зберігаються довгі роки. А в нас часто хочуть в історичних будівлях дерев’яні вікна міняти на пластикові. Місцева влада ніби все розуміє, але коли ухвалюють рішення, забувають і про інші обмеження.

У королівському замку протікає дах — Яких кроків чекаєте від центральної влади?

— У 2001-му ухвалена постанова уряду про збереження і відтворення історичного середовища Жовкви, а два роки тому цю програму скасували. Перший етап закінчився 2006-го, ми дещо модифікували наші плани, але в міністерствах регіонального розвитку та фінансів не підтримали нових кроків. Ніхто не наважився глянути на перспективу — це яскравий приклад ставлення центральних органів влади до історичної спадщини. На сьогодні нема жодної державної програми. Нам виділяють кошти на зарплату, а на капітальні вкладення — ні копійки.

У 2008 році дали гроші на реставрацію, потім припинили фінансування. Треба терміново консервувати певні об’єкти, завершити встановлення покрівлі. Мусять бути хоч невеличкі кошти на охорону історичної та культурної спадщини. Не тільки в Києві, а й у регіонах. Вкладення в історичну спадщину дають найбільший і найдовший ефект.

Львівська область.

Коментар

Голова Жовківської райради Тадей Швай:

Наш район за кількістю пам’яток — на другому місці після Львова, а серед сільських районів ми перші в Україні. Не так обслуговуються об’єкти, як би хотілося. З 2009 року припинили виділяти кошти на відновлення історичного середовища в Жовкві. Що вдіє райрада, якщо пам’ятки на балансі держбюджету і фінансуються через Мінкультури? Я бачив проект заповідника — дуже гарно. Чим можемо — допомагаємо. Райрада завжди йде назустріч.

З облбюджету торік виділили понад мільйон гривень на церкву у Старій Скваряві. Більше — жодної копійки. 2013-го ще нічого не спрямували. Обіцяли кошти на відновлення церкви Йосафата — близько 15 мільйонів, але поки що на рівні обіцянок. Фінансово ми не відчуваємо, що живемо у райцентрі, де найбільше серед районів пам’яток історії. Львівські бізнесмени теж не докладаються, мовчки спостерігають. Пообіцяли допомогу з усеукраїнського фонду. Нам би хоч 5—7 мільйонів, щоб завершити накриття замку, на якому розібраний дах і все затекло. Сушити приміщення доведеться не один рік.

Зараз керівникам району необхідно їхати до столиці і просити кошти на наступний етап реставраційних робіт. Народний депутат України від нашого району Василь Пазиняк написав депутатський запит до першого віце-прем’єра, але відповідь надійшла... з відділу культури Жовківської РДА. З Києва лист-прохання надіслали у Львівську ОДА, звідти — у Жовківську РДА, а потім передали у районний відділ культури.

Ми надіслали ще одного листа, конкретно розписали, що необхідно зробити насамперед. Нагадали чиновникам наше законодавство: не можна виділити кошти на відновлення пам’яток національного значення з районного бюджету, бо це забороняється законом. Тільки держбюджет і спонсорські гроші маємо право залучати. Ми пишаємося, що живемо в історичному місті. Вдалося відновити стару площу, фасади будинків у центрі Жовкви. Я б звідси нікуди не поїхав. Прекрасний край.

Ось такий він — королівський замок.

Фото надані адміністрацією заповідника.