Ворожіння на колоску

Дещо інші заяви роблять фахівці, які не так активно обстоюють інтереси зерноторговців. За словами керівника експертної групи аналітичного центру «УкрАгроКонсалт» Єлизавети Малишко, минулорічний прогноз щодо того, що, незважаючи на скорочення врожаю зернових, Україна зможе не тільки зберегти, а й збільшити експорт пшениці порівняно з попереднім сезоном завдяки високим перехідним запасам, підтверджується. За станом на 1 квітня експорт пшениці становив 6,3 мільйона тонн. Нині обговорюють можливість вивезення ще 300—700 тисяч. Однак спочатку потрібно переконатися в перспективах гарного врожаю. Адже саме травень — багато в чому найголовніший для пшениці місяць — може стати критичним для майбутнього короваю, повідомила Єлизавета Малишко під час Х Міжнародної конференції «Зерно Причорномор’я».

Варто сказати, підписаний між трейдерами і Мінагропродом меморандум, який, взагалі-то, мав характер джентльменської угоди, що буде вивезено стільки зерна, щоб це не загрожувало продовольчій безпеці країни, непогано спрацював, оскільки виконання домовленостей  вигідне обом сторонам. Близько 90% експортного потенціалу пшениці відвантажили вже в липні—грудні. Потім за кордон масово пішла кукурудза.

Рекордна загибель озимих, посіяних під урожай-2012, дала змогу збільшити площі під королевою полів до 4,5 мільйона гектарів (що стало небувалим показником), а її частка у валові зерна підвищилася до 45%. Саме завдяки кукурудзі, попри загибель озимих, Україні вдалося зібрати четвертий за обсягом врожай за історію, зазначає Єлизавета Малишко. І саме на цю культуру перекинулися трейдери після того, як вивезли значну частину пшениці. У жовтні—березні з України відправлено понад 9 мільйонів тонн кукурудзи, що приблизно відповідає темпам відвантажень сезону 2011/12, коли зерновий вал був на 7 мільйонів тонн вище.

Потрібно відзначити, що активними покупцями нашого зерна стали країни об’єднаної Європи. У жовтні—березні 57% експорту української кукурудзи — тобто більше половини — припало на держави ЄС. Активізації відвантажень у цьому напрямку сприяло зниження там власного врожаю на 12% з відповідним зростанням внутрішніх цін на 35%.

Водночас Україна помітно поступилася позиціями по кукурудзі в Ірані й Південній Кореї, що може негативно позначитися на експортних перспективах. Адже неврожай в об’єднаній Європі — справа ситуативна, з року в рік не повторюється. Як і високі ціни. Тоді як Іран і Південна Корея — постійні споживачі кукурудзи. Імовірно, що українським зерноторговцям, котрі надали перевагу більш вигідним, але тимчасовим ринкам збуту, доведеться докласти чималих зусиль, щоб повернути старих торговельних партнерів.

Через скорочення світового виробництва і пшениці, і кукурудзи на 3% відзначаються істотно вищі ціни. Звичайно, це не могло не позначитися на українському ринку. Експортні ціни в портах Чорного моря зросли в середньому на 17% порівняно із сезоном 2011/2012. Природно, відреагували й внутрішні ціни, що дає додаткові аргументи пекарям для подорожчання своєї продукції.

Ще одна особливість торішнього врожаю — «недобір» фуражної пшениці, вартість якої усередині країни зросла приблизно на 30%. Причому, якщо на кукурудзу внутрішні ціни до квітня істотно знизилися, практично до рівня осені минулого року, то на фуражну пшеницю — зростали, як на дріжджах. На це є свої причини. Річ у тім, що 2012-й по пшениці був для кількості поганеньким, але якістю вдався. Значна частина її — продовольча. Частка ж фуражної, яка йде на корм худобі, становила лише 20—30% проти звичайних 40—60% через спеку в період дозрівання. Тому непродовольча пшениця навряд чи істотно подешевшає до нового врожаю.

Незважаючи на таку неоднорідну динаміку цін, рентабельність зернових приблизно однакова й помітно відстає від рентабельності олійних. Прибутковість ячменю, приміром, уже перевищила рентабельність кукурудзи. Це до питання про те, які культури воліють сіяти господарства нинішньої весни. Якщо минулої весни пріоритет чітко надавали кукурудзі через швидке наростання тепла, то нині не все так однозначно. Озимі чудово збереглися, і їхній стан до початку квітня один з найкращих за останні кілька років. Якщо восени в деяких південних областях мали місце проблеми зі схожістю озимих, то вже до березня питань не було. Комбінація достатньої кількості опадів і лютневої відлиги виявилася ідеальною для того, щоб у південних областях зійшли навіть ті посіви, які восени здавалися мало не втраченими.

Дощ і сніг навесні істотно поповнили запаси ґрунтової вологи. Особливо така погода порадувала на півдні. Зростання вологості ґрунту в квітні — не цілком звичайна ситуація, особливо для цієї частини країни. Традиційно в цей період волога знижується. До того ж у нинішньому році південні регіони встигли в лютому—березні посіяти близько 700 тисяч гектарів ранніх ярових, переважно ячменю, який у квітні одержав додаткові опади й нині перебуває в чудовому стані й обіцяє високу врожайність, підкреслює Єлизавета Малишко.

Однак для північних, північно-західних і частини центральних областей весняний рясний сніг приніс і негативні моменти. Там сніг на посівах з незамерзлим грунтом протримався до середини першої декади квітня, чим спричинив вимокання озимих посівів і розвиток грибкових хвороб. У результаті озимі в Київській, Житомирській, Рівненській областях можуть не дати такого очікувано високого врожаю.

Надлишок вологи й пізнє настання весни затримало в багатьох областях весняно-польові роботи. До 15 квітня в країні було посіяно 1 мільйон 683 тисячі гектарів ранніх ярових культур, що становило близько 60% від плану Мінагрополітики, порівняно з 3 мільйонами 291 тисячею га на середину весни минулого року. Це найнижчі темпи сівби за останні як мінімум 6 років.

Оскільки тепло наростало повільно, господарства продовжували сівбу ранніх культур, зокрема і ячменю. Але через різкий прихід літніх температур аграріям доводиться переключатися на пізні зернові на більших площах, ніж це планувалося — зокрема, кукурудзу.

Варто зазначити, що за останні декілька сезонів площі під королевою полів постійно зростали, і за останні п’ять років майже подвоїлися. Ця тенденція була б плавнішою, якби не рекордна загибель і велике пересівання в 2012 році озимих кукурудзою. Однак через цей збій нинішнього року відбудеться деяке зниження площ під качанистою. За прогнозами «УкрАгроКонсалт», під кукурудзу відведуть 4,4 мільйона гектарів порівняно з майже 4,5 мільйона торік.

Проте, як очікується, валовий збір кукурудзи перевищить минулорічний за рахунок вищої врожайності. Цей прогноз, зазначає Єлизавета Малишко, ґрунтується не тільки на гарних показниках вологи в ґрунті (а, як відомо, кукурудза — культура вологолюбна), а й використанні високопродуктивних гібридів іноземної селекції. Імпорт посівної кукурудзи залишається активним і може досягти 60 тисяч тонн, чого досить для сівби 70% запланованих під цю культуру площ.