Через це прогнози майбутніх польових здобутків стали стриманішими

Ще не так давно на Хмельниччині вели мову про наміри виростити нинішнього сезону три мільйони тонн зернових, досягнувши рекордного показника. Але вже тепер прогнози стали обережнішими. Директор департаменту агропромислового розвитку Олег Стрілецький на колегії ОДА назвав цифру в 2,7 мільйона тонн, тобто практично на рівні минулого року. Втім, і це можна було б вважати відмінним результатом, адже торік такий вал та висока врожайність вивели область в число кращих аграрних регіонів.

Окрилені таким успіхом, керівники краю хотіли підняти цю планку ще вище. Та, схоже, не врахували давньої мудрості про те, що лічити майбутні здобутки ще під час посівної — не дуже добра прикмета. Бо у справу завжди може втрутитись погода та природа.

Хто збереже вологу — збереже і врожай

Що і сталось нинішньої весни. Ще пару місяців тому агрономи були переконані, що озимі — у відмінному стані, і зима їм не зашкодила. Незважаючи на це, фахівці не раз розповідали практикам, як краще доглянути за озиминою, щоб досягнути максимальних результатів у жнива. Загалом у роботі різних навчальних семінарів та занять, які провели в області взимку, взяло участь понад три тисячі господарників. Однак застосувати набуті знання на практиці чимало аграріїв не змогли. І все через те, що природа підготувала свої випробування.

З осені було посіяно 240 тисяч гектарів озимих зернових та 67 тисяч гектарів ріпаку. Після зимівлі 97 відсотків посівів були в доброму та задовільному стані. Лише деяким господарствам довелось ремонтувати або пересівати площі. Так, у Білогірському районі під пересів підпало трохи більш як 400 гектарів пшениці із майже 17 тисяч засіяних. Тож із зимівлею впоралися доволі успішно. Але для подальшого успішного розвитку рослин науковці рекомендували проведення раннього інтенсивного підживлення. На жаль, виконати це вдалось аж ніяк не всім.

Березневі сніги, коли за день випадала кількамісячна норма опадів, дуже перезволожили грунт і затримали вихід техніки на поля. Господарствам довелось чекати, доки земля хоч трохи підсохне. Тож підживлення розпочали лише в першій половині квітня. Із початком посівної теж затрималися щонайменше на два тижні. А теперішнє різке потепління спричинило нові проблеми. Сонце і вітер дуже швидко висушують грунт. Затримати вологу в ріллі — найголовніше завдання нині для аграріїв. Щоб справитися з ним, доводиться сіяти все одразу й дуже швидкими темпами. У багатьох господарствах налагодили навіть цілодобову роботу. Агрономи розуміють, якщо з посівною не вдасться впоратися до початку травня, про високу врожайність можна забути.

Втішає лише те, що матеріальна підготовка до посівної — на високому рівні. Ще задовго до її початку в департаменті агропромислового розвитку називали цифру: загальний запас насіння в області становить понад 130 відсотків від потреби, є необхідні добрива і засоби захисту рослин. Чи не вперше прозвітували і про те, що техніка практично стовідсотково готова до роботи. Окрім високопродуктивних тракторів і сівалок, деінде використовують навіть авіатехніку.

При цьому, правда, не забули поставити в вину деяким районним управлінням, що за звітами у них не виявилось відповідних запасів чи то насіння, чи то добрив. Приміром, у Городоцькому, Ізяславському, Шепетівському районах насіння кукурудзи та гречки є не більше трьох відсотків. Але це на папері у статистичних звітах. На місцях же пояснюють: великі аграрні корпорації часто просто не звітують, які запаси мають. Та й не все зберігають на території тих районів, де орендують землі. Але це зовсім не означає, що вони не готові до посівної. Навпаки, потужні інвестори працюють за високопродуктивними технологіями і не дозволять в своїй роботі навіть найменших прорахунків, не те що таких зривів, як дефіцит насіння чи будь-чого іншого.

Та попри всі старання, частина господарств все-таки відстає від звичних графіків. На початок другої декади квітня загальна площа засіяного становила 280 тисяч гектарів, що трохи більше третини від плану. Особливий наголос було зроблено на ранні зернові, які таки вдалося посіяти на 110 тисячах гектарів. У структурі пізніх культур, очевидно, доведеться зробити деякі корективи, сіятимуть те, що найменше піддається ризикам спеки та сухого грунту.

Загалом ярими культурами на Хмельниччині щодня засівається до 45 тисяч гектарів. Тобто темпи вдвічі вищі, ніж торік. Поспішають із соєю та кукурудзою, хоча є й такі райони, що тільки розпочинають ці роботи. Так, затримались із посівом качанистої в Ізяславському районі. Голова РДА Тетяна Власюк пояснює, ще донедавна на полях в низинах стояла вода, тому й виникли затримки. Однак у компаній, які орендують землю в районі, вже давно напоготові й техніка, і люди. Тож за першої можливості розпочнуть роботи.

Орендарі потребують не так контролю, як цінових прогнозів

Практично для всіх нинішня посівна виявилась дуже напруженою насамперед через прискорені темпи робіт. Однак ніде ситуацію не сприймають як критичну. Орендарі добре прораховують всі можливості, щоб виконати роботи максимально ефективно. І це зрозуміло, адже переважна більшість із них використовує власні кошти. Скажімо, у Полонському районі лише одне господарство відважилось взяти кредит. І це означає, що ніхто бездумно і безгосподарно не використовуватиме свої капітали. Тож зайва пересторога з боку органів влади навряд чи потрібна.

Хоча заступник голови ОДА Вадим Гаврішко й попередив усіх очільників районів, що особиста відповідальність за вчасне проведення посівної лягає саме на їхні плечі. Втім, визначити чіткі механізми, як державні органи влади можуть вплинути на приватні плани землеробів, доволі проблематично. Особливо в ситуації, коли останні практично не отримують бюджетної підтримки. 

Швидше, за старою звичкою, аніж за реальною потребою, районні управління сільського господарства продовжують звітувати про темпи виконаних робіт, обсяги використаних пально-мастильних матеріалів та відсотки засіяних площ. 

Орендарі без зайвих нагадувань і самі уважно стежать за всіма цими процесами.

Для них значно важливішими були б цінові прогнози на найближче півріччя. Бо самотужки спрогнозувати, якими будуть ціни на всі сільськогосподарські культури восени, вони не можуть. У плануванні цьогорічної посівної більшості доводилось виходити із звичок та стереотипів минулого року. Через це значних змін у структурі посівів в області немає.

Очікується, яровий клин зросте на 15 тисяч гектарів. Традиційно найбільші площі займуть озима пшениця та ріпак. Практично ті самі обсяги відведуть під кукурудзу. А от щоб поля не були переобтяжені соняшником, мають простежити представники влади у районах.

Певне занепокоєння викликає те, чи вдасться зібрати заплановані 1,7 мільйона тонн цукрових буряків. Адже площі їх посівів дещо зменшуються, а строки — затягуються. Крім того, перспективні синоптичні прогнози обіцяють спекотний кінець літа, що може серйозно позначитись на врожайності коренів. Проте навіть якщо аграріям і не вдасться виконати плани, це не дуже лякає цукроварів. Адже низькі ціни на цукор та значні його запаси в області не спонукають переробників до нарощування обсягів виробництва.

Загалом цьогорічна посівна виявилась недешевою. Для її проведення знадобиться понад півтора мільярда гривень, що більше від торішнього майже на 250 мільйонів гривень. Уже традиційно на подорожчання вплинуло зростання цін практично на всі складові. Зрозуміло, що додаткові витрати агровиробники закладуть у вартість своєї продукції. А от чи збільшиться її ціна і на оптових, і на роздрібних ринках, значною мірою залежатиме, який урожай вдасться виростити. Господарники докладають максимум зусиль, щоб дотриматись усіх технологічних вимог. Тепер слово за погодою.

Хмельницька область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.