На Придесенні цього року вперше склалася тривожна ситуація із оформленням договорів оренди на землю. Про це йшлося на з’їзді роботодавців Чернігівщини. Більшість з них працює в аграрному секторі. Тож виникла проблема стала однією із головних, яка турбує місцевих керівників, членів обласного об’єднання організацій роботодавців «Сіверщина».
— Хто почав оформляти ці документи, уже зрозумів, яка це марудна і важка справа, — повідомив директор приватного сільгосппідприємства «Степанич» Юрій Сенько (на знімку) з Семенівського району. — Йдеш в одну установу, з неї тебе посилають в іншу. Але це ще не головне. Щоб оформити 1000 договорів, треба мільйон гривень!
Голова фермерського господарства «Соната» з Великого Листвена Городнянського району Іван Якуб (на знімку) теж стурбований карколомними розцінками реєстрації угод:
— Аграрії в середньому беруть в оренду 150 гектарів пайової землі. Яку ж це треба викласти суму весною, щоб узаконити наділи! Де взяти фермеру на це 100—150 тисяч гривень? А за що купувати пальне?
У зв’язку з цим фермери очікують скорочення оброблюваних площ, менше надходження податків до держбюджету.
Як зазначалося на форумі роботодавців, це лише на руку великим агрохолдингам, які, зайшовши у райони, ліквідовують тваринницьку галузь, а відтак і робочі місця.
Місцеве самоврядування не отримує від того належні кошти, оскільки податки йдуть здебільшого в інші області, де розташовані офіси «зайд».
У селі Петрушині Чернігівського району 4809 гектарів землі.
— Селяни отримали 510 державних актів на земельні ділянки (паї), — зазначив на з’їзді роботодавців петрушинський сільський голова Михайло Литвиненко, — але на сьогодні їх не можна здати в оренду. Щоб це зробити, потрібно заново розробити проектну документацію, присвоїти кадастровий номер, провести державну реєстрацію. І в що це стає селянину — від однієї тисячі до трьох тисяч гривень!
Раніше договори оренди реєструвала сільська рада, але безплатно, а тут ми повинні віддати 500 тисяч гривень Укрдержреєстру. А є ще паї померлих селян. Разом це виходить до 750 тисяч гривень.
Село вимирає, інфраструктура його не розвивається, сільська влада не має жодних прав, тільки декларації.
Навіть дерево, яке всохло, потребує низку погоджень, щоб його спиляти. А щоб зробити щось, сільська рада збирає по 30 гривень самооподаткування, останні гроші із того збіднілого населення для проведення благоустрою села. Чому ж ці селянські 750 тисяч гривень йдуть у Київ, а не нам?
Чернігівська область.
Ситуацію із оформленням договорів оренди ми попросили прокоментувати директора чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Віталія Плевако (на знімку):
— Нинішнього року в багатьох сільгоспвиробників завершуються 5—річні, 10-річні терміни укладених ними із селянами договорів оренди землі. Щоб зареєструвати новий договір оренди, треба в середньому витратити 1000 гривень. З них 750 гривень (?! — Авт.) йде безпосередньо на реєстрацію, а 200 — 250 гривень на виготовлення копій, документів, підвезення селян. Якщо договір не буде зареєстрований, фермер не має права обробляти чужу землю. Це вже буде кримінал. Але в області є чимало випадків, коли восени фермери засіяли озимими культурами орендовані площі. Або ось уже почалися весняно-польові роботи. Хіба земля повинна чекати, поки чиновники оформлять договори у травні-червні? Є ще й інший тривожний факт, що стосується земель поза населеними пунктами. Новостворені фермерські господарства хочуть взяти їх в оренду. Але ... у Чернігові ця справа стопориться. За нашими даними, жодного державного гектара поза населеними пунктами не надано в оренду.
Фото автора.
