Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. В абзаці четвертому пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 1997 p., № 37, ст. 237 із наступними змінами) слова і цифри «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» замінити словами і цифрами «статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

2. У Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., №№ 49-51, ст. 376; 2006 p., № 1, ст. 18; 2011 p., № 2-3, ст. 11; 2012 p., № 12-13, ст. 82; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5462-VІ):

1) у статті 12:

а) абзац другий частини першої доповнити словами «відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

б) частини другу - восьму виключити;

2) у статті 40:

а) абзац дванадцятий частини другої доповнити словами і цифрами «а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь»;

б) частину четверту викласти в такій редакції:

«4. При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

       Ф  

З = ——  х 100%, де:

       Т

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т - розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь»;

3) пункт 16 розділу XV «Прикінцеві положення» доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«Договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску», діють до закінчення строку дії таких договорів».

3. У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 p., № 2-3, ст. 11):

1) у статті 9:

а) абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

«Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п’ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску»;

б) частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:

«4. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

5. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзацах четвертому і п’ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев’ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок Пенсійного фонду, відкритий в уповноваженому банку України.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюються у гривнях територіальними органами Пенсійного фонду за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі повідомлення Пенсійного фонду та копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску»;

в) частину десяту доповнити пунктом 3 такого змісту:

«3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України»;

2) у статті 10:

а) у частині першій:

в абзаці четвертому слова «та пенсійне страхування» виключити;

доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

«особи, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

б) в абзаці третьому частини третьої слова «у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь)» виключити;

в) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

«5. Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору.

Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті».

У зв’язку з цим частини п’яту - сьому вважати відповідно частинами шостою - восьмою;

г) у частині шостій:

в абзаці першому слова «до частини двадцять четвертої» замінити словами «до частини двадцять третьої»;

в абзаці другому слова «в абзацах третьому та четвертому» замінити словами «в абзацах третьому - п’ятому»;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

«Єдиний внесок для осіб, зазначених в абзацах третьому - п’ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі, визначеному частиною одинадцятою статті 8, та розподіляється відповідно до частини двадцять третьої статті 8 цього Закону»;

ґ) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

«9. Участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (крім загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) громадян України, які працюють у розташованих за межами України підприємствах, установах, організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися відповідно до договорів про добровільну участь, укладених Пенсійним фондом з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).

У договорі про добровільну участь, крім відомостей, передбачених частиною четвертою цієї статті, зазначаються:

порядок обліку платежів в органах Пенсійного фонду;

дата набрання чинності договором.

Єдиний внесок для осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, встановлюється у розмірі, визначеному абзацами третім і четвертим частини шостої цієї статті»;

3) частину другу статті 12 після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«укладає з розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) договори про добровільну участь працюючих у них громадян України».

У зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

м. Київ,

4 квітня 2013 року.

№ 184-VІІ.