Раки «дулю показали»

Безробітний Юрій Д. із міста Гола Пристань на Херсонщині готується до «водних процедур». Він не з тих затятих «моржів», які можуть узимку в ополонку пірнути, однак треба якось заробляти гроші! Тому 33-річний батько двох дітлахів сідає з напарником Василем до моторного човна і рушає на дніпровську притоку — річку Конку. Там він по кілька разів пірнає з аквалангом та торбиною для збору раків. Це справжнє браконьєр-

ство, однак робота в Голій Пристані є тільки сезонна, тому Юрій розсудив так: краще вже раків збирати і бути з родиною, ніж тинятися по закордонах у ролі гастарбайтера. Хоча й раки нині своїм збирачам «дулю показують».

— Пірнати за раками почав років десять тому. Тоді за день можна було два лантухи їх зібрати, і всі добірні — малечу залишав по норах. Я тоді за літо знайомому повернув усі гроші, які брав на купівлю гідрокостюма та акваланга, і навіть ремонт у хаті зробив, не кажучи вже про купівлю харчів для сім’ї. Тепер за день якщо кілограмів десять раків відшукаєш, то й добре. І вже не розбираєш, які дрібні, а які більші — всі в торбу! Ціна в оптовиків на цей делікатес піднялася, але грошей нам із напарником в обріз вистачає лише на пальне для човнового двигуна та тисячі по півтори-дві гривень додому принести. А якщо на рибінспектора натрапиш, то на заробітках взагалі можна хрест поставити — штрафи нині скажені, — розповідає досвідчений голопристанський браконьєр.

Переходимо на краби та креветки

Легендарна гумореска про «більші раки, але по п’ять, менші, але по три», для пониззя Дніпра вже давно не актуальна. За кілограм свіжих раків підпільні скупники дають по 40—60 гривень, залежно від сезону, а в містах продають їх по 100—120 гривень. У пивбарах та ресторанах вартість вареного рака, який за габаритами недалеко «втік» від креветки (не королівської чи тигрової, а дрібної чорноморської) починається від семи-восьми гривень, тож ці смаколики вже не кожному по кишені. Хоча попит все одно високий, і раки на Херсонщину вже завозять аж з Кавказу, де їх не їдять, однак штучно вирощують у тамтешніх озерах. 

Раків недарма називають природними індикаторами чистоти води. А оскільки Дніпро пере-

творився на «відстійник», раки в ньому просто вимирають. Аквалангісти розповідають, що кожного літа то в одній, то в іншій притоці бачать ділянки, на яких ці донні тварини масово вимерли з невідомих причин. А колись у головній українській річці водився не тільки звичний нам вузькопалий рак, а й його широкопалий родич, який розміром клешнів та масою ненабагато поступався океанському омарові! Ось цього дніпровського «омара» й вибили насамперед. Натомість його екологічну нішу в дельті Дніпра потроху займають «прибульці» на кшталт китайського мохнаторукого краба, про появу якого тут «Голос України» вже розповідав.

Плану дій для порятунку немає

Для збереження дніпровських раків уже настав час розробляти якусь стратегію, визначатися зі способами та засобами для збереження майбутнього для цих непримітних донних жителів, які віками турбувалися про чистоту водойм, аж поки це не перевищило їхні скромні сили. На Херсонщині цим начебто є кому зайнятися — в обласному центрі маємо факультет аквакультури при Державному аграрному університеті, біологічний факультет при Державному університеті, окрему гідробіологічну станцію. Однак насправді жодна із шанованих наукових установ цільовими дослідженнями зміни чисельності та причин загибелі раків не займається, бо виконання такої роботи для них не є основним завданням.

— Для нашої станції вивчення стану популяції дніпровських раків — не профіль. Та варто лише пройтися по ринках, роздивитися, яких там раків продають, щоб зрозуміти: цей стан жалюгідний. Не можна, втім, стверджувати, що їх винищили самі лише браконьєри. Тут вплинуло чимало чинників: і будівництво Каховської ГЕС, і скидання в річку недостатньо очищених виробничих та каналізаційних стоків. Науковці вважають, що для відновлення чисельності не тільки раків, а й багатьох цінних порід риби потрібно або заборонити їхній вилов на кілька років, або вирощувати штучно у значно більших кількостях, — коментує керівник гідробіологічної станції НАН України (Херсон), кандидат біологічних наук Тетяна Алексенко.

Одне слово, науково обґрунтована стратегія стосовно збереження виду та програма дій принаймні на кілька найближчих років в Україні відсутні як такі. А от найближчі перспективи якраз дуже виразні: у Дніпрі ловитимемо китайських крабів, а раків їстимемо вірменських чи навіть фінських. Утім, такі «екзотичні ласощі» будуть по кишені далеко не кожному.

Херсонська область.

До речі

Згідно з правилами любительської та спортивної риболовлі в Україні одній особі у водоймі загального користування дозволено зібрати не більш як тридцять раків, у водоймі для платного рибальства — не більш як п’ятдесят. До того ж їхня довжина не повинна бути менша десяти сантиметрів. Однак і цю норму у нас зазвичай перебирають, і менших раків також не в свої нірки повертають, а відправляють до каструлі з окропом.

ЦИТАТА

«У Дніпро-Бузькому лимані колись здійснювали навіть промисловий вилов раків. Але їх останнім часом так мало, що цей промисел став просто невигідний — уже п’ять років поспіль ніхто навіть за відповідними талонами не звертається. Хоча браконьєрські пастки час від часу знаходимо і перекупників з раками без документів на автотрасах спільно з ДАІ зупиняємо. Та «нелегальним» ловцям нині непереливки: сума збитку, завданого природі, обчислюється з розрахунку 25,5 гривні за кожного незаконно виловленого рака, окрім звичайного штрафу чи навіть притягнення до кримінальної відповідальності за браконьєрство», — каже начальник Геройсько-Залізнопортівської дільниці рибоохорони управління «Херсондержрибоохорони» Павло Солохін.

ФАКТ

У місті Нова Каховка, в забороненій зоні біля Каховської ГЕС, співробітники «Херсондержрибоохорони» затримали аквалангіста, який ще в середині берез-ня (!) нинішнього року відкрив сезон збирання раків. За 267 виловлених членистоногих він отримав «рахунок» на штраф та компенсацію в 6 808 гривень за завдану довкіллю шкоду.