Від Чорнобильської катастрофи нас уже відділяє 27 років, проте незабутня пам’ять про ту трагедію вкотре нагадує нам, що найбільшим пріоритетом і сьогодні, і в майбутньому має бути безпечність експлуатації атомних енергоблоків. А минулорічна аварія на японській АЕС змусила ще більше посилити вимоги безпеки. Саме на цій надзвичайно важливій темі під час останніх парламентських слухань «Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи», що відбулися 17 квітня цього року, наголосив перший віце-президент — технічний директор державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Олександр Шавлаков.

«Питання безпеки українських АЕС постійно контролюються не лише вітчизняними, а й міжнародними експертами», — запевнив О. Шавлаков учасників парламентських слухань. За його словами, відповідно до меморандуму між Україною та Євросоюзом про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, в рамках спільного проекту проведено ґрунтовну оцінку відповідності безпеки українських АЕС діючим стандартам МАГАТЕ за чотирма напрямами (проектна безпека АЕС, експлуатаційна безпека, поводження з радіоактивними відходами та виведення АЕС з експлуатації, регуляторні питання).

«На всіх атомних станціях України було проведено 15 експертних місій, у яких узяли участь 92 сторонні експерти із 20 країн та міжнародних організацій, а також 32 штатні працівники МАГАТЕ», — повідомив перший віце-президент «Енергоатома» та додав, що експерти за всіма напрямами перевірки підтвердили відповідність ключовим вимогам МАГАТЕ стосовно підвищення безпеки вітчизняних станцій. Комплексну програму підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, загальною вартістю понад 1,2 мільярда євро, затверджено постановою Кабміну від 7 грудня 2011 року. Стосовно фінансування програми, то 600 мільйонів євро із зазначеної суми планується отримати за рахунок позики від Європейського банку реконструкції і розвитку та «Євратома». Як повідомив О. Шавлаков, 25 березня цього року вже підписано кредитну угоду на 300 мільйонів євро з ЄБРР, а незабаром очікується успішне завершення цієї роботи з «Євратомом».

На які безпекові заходи планується спрямувати ці кошти? Як ми вже зазначали, комплексну програму було розроблено за результатами виконаних аналізів безпеки, а також з урахуванням заходів, які необхідно реалізувати з метою приведення стану енергоблоків у відповідність до нових вимог норм, правил, стандартів і рекомендацій експертів МАГАТЕ та інших міжнародних організацій. А після аварії на АЕС «Фукусіма-1» за результатами поглибленої переоцінки ядерної безпеки українських АЕС до комплексної програми було включено додаткові заходи («стрес-тести») та додаткові протипожежні заходи. Крім того, невід’ємною вимогою продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків є підвищення безпеки експлуатації АЕС. За словами О. Шавлакова, в період з 2013-го по 2019 рік «Енергоатому» необхідно подовжити термін експлуатації десяти діючих енергоблоків АЕС, причому у 2014, 2016, 2017 і 2019 роках такі роботи треба буде проводити одночасно на двох енергоблоках. Уже тепер відповідні роботи виконуються на енергоблоках №1 і №2 Южно-Української АЕС, а також на першому і другому енергоблоках Запорізької АЕС.

Поряд із цим обов’язковою вимогою нарощування енергопотенціалу держави, що покращить енергопостачання споживачів та сприятиме підвищенню надійності об’єднаної енергосистеми України, є спорудження третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. У зв’язку з цим О. Шавлаков, нагадавши, що у 2012 році Верховна Рада ухвалила закон про розміщення, проектування та будівництво двох блоків на ХАЕС, наголосив, що сьогодні потрібно активізувати проектні роботи на цих енергоблоках, підписати кредитний договір, укласти угоду про фінансування будівництва та виконати всі інші заходи, які передбачено жорсткими вимогами міжнародного права і національного законодавства.

Під час парламентських слухань значну увагу було приділено стану нормативно-правової бази в державі в галузі ядерної енергетики та її відповідності сучасним міжнародним стандартам. Одним із позитивних прикладів вдосконалення законодавства в «Енергоатомі» називають правове врегулювання питань соціального захисту населення, що вперше за багато років дало змогу за-провадити механізм надання компенсації населенню, яке проживає в зоні спостереження АЕС. Відповідно до вимог законодавства, на сьогодні НАЕК «Енергоатом» уже перераховано до спеціального фонду держбюджету понад 460 мільйонів гривень збору, які було спрямовано до місцевих бюджетів. І дуже важливо, що саме територіальні громади вирішують, на які завдання спрямувати ці кошти.

Разом з тим сьогодні ще є низка питань подальшого розвитку ядерно-енергетичного комплексу держави, які потребують законодавчого врегулювання. Зокрема, під час підготовки до другого читання ухваленого за основу законопроекту «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» потрібно врахувати необхідність виконання Україною міжнародних зобов’язань у частині гарантування наявності фінансових ресурсів для підтримання безпеки кожної ядерної установки впродовж усього її життєвого циклу та розв’язати проблему «перехресного» субсидування. Крім того, до запровадження повномасштабної моделі енергетичного ринку потрібно врегулювати питання погашення заборгованості за попередні періоди, щоб не допустити «штучного» банкрутства стратегічних енергетичних державних підприємств.

До того ж на виконання національного ядерного законодавство та міжнародних зобов’язань України в частині накопичення коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації енергоблоків АЕС необхідно забезпечити не лише фактичне накопичення зазначеного фонду, а й захист його коштів від інфляції.

Як наслідок, через відсутність належного захисту коштів фінансового резерву від інфляції з 2005 року фінансовий резерв втратив щонайменше 750 мільйонів гривень можливих додаткових надходжень від їх розміщення у цінні папери. Нині в парламенті вже зареєстровано зміни до Закону «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки (щодо розміщення коштів фінансового резерву)», який передбачає надання НАЕК «Енергоатом» дозволу на розміщення коштів фінансового резерву в державні цінні папери. Цей документ уже підтримав профільний комітет, тож тепер слово за Верховною Радою.

ДОВІДКОВО

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» створено у жовтні 1996 року. Компанія є оператором усіх діючих атомних електростанцій України. Основна мета «Енергоатома» — збільшення виробництва електроенергії та коефіцієнта використання встановленої потужності АЕС за умови постійного підвищення рівня безпеки експлуатації атомних блоків.

ФАКТ

Починаючи з 2005 року НАЕК «Енергоатом» перерахувала на спецрахунок у Держказначействі 1677,52 мільйона гривень фінансового резерву. Однак нині їх не захищено від знецінення внаслідок інфляції, бо законодавством це поки що не врегульовано.

До речі

Підготовчі роботи зі спорудження енергоблоків №3 та № 4 ХАЕС розпочалися ще в 2005 році, а техніко-економічне обгрунтування будівництва було затверджено в липні 2012-го. Загальна кошторисна вартість будівництва цих двох енергоблоків становить 36,8 мільярда гривень.