Грантова діяльність Вінницької обласної та місцевих рад краю, а також громадських організацій відзначається активною участю в залученні коштів іноземних інвесторів для розв’язання наболілих проблем територіальних громад. Як це вдається вінничанам?

Лікнеп у написанні проектів

— Європейці надзвичайно цінують партнерські стосунки на регіональному рівні, — каже керівник громадської Міжнародної організації «Україна—Польща—Німеччина» Олексій Гаврилов. — Ми на собі це відчули. Такі стосунки інколи дають можливість зробити більше, ніж на міждержавному рівні. Тут багато означає особисте спілкування з конкретними людьми, зокрема, між керівниками громад, фахівцями, підприємцями. Тісні стосунки відкривають шлях до залучення інвестицій. Де ще можна шукати додаткові джерела фінансування? Важливо знати не тільки тих, хто може поділитися грішми, а й як отримати ці кошти. Є відповідні вимоги до участі у проектах, є правила для їх написання. Чи знає про них, скажімо, сільський голова? Ні, бо на місцях не мають такої інформації. Наша організація допомагає місцевим радам. Це непроста робота. Але вкрай потрібна. Спершу наші пропозиції взагалі сприймали з недовірою. Тепер, коли маємо чимало прикладів співпраці і надходження коштів інвесторів, керівники місцевих громад виявляють більше ініціативи.

Представники організації навчають писати заявки для участі в міжнародних проектах. Проводять спеціальні заняття. Допомагають налагодити знайомства з метою співробітництва з донорськими організаціями та фондами. Здійснюють моніторинг актуальних міжнародних та українських грантових конкурсів. Розробляють та поширюють методичні матеріали. Окремі громади на власному прикладі переконалися в результативності міжнародної співпраці і охоче виявляють бажання продовжувати її і брати участь у нових проектах.

Водогони, мости, медичне обладнання...

Два масштабні проекти реалізують на Вінниччині за участі місцевих громад і міжнародних інвесторів. Один із них — швейцарсько-український «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO). У рамках проекту в шести населених пунктах розв’язано проблему з водопостачанням. Частка співфінансування DESPRO в кожному населеному пункті становила в середньому 240 тисяч гривень, загалом вийшло майже півтора мільйона гривень. Два роки тому розпочато другу фазу проекту ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду ІІ», яка буде завершена у 2014 році. Програма діє у Жмеринському, Томашпільському, Теплицькому, Бершадському, Хмільницькому, Шаргородському, Калинівському і Чернівецькому районах. На розв’язання нагальних соціальних проблем названих територій передбачено виділити понад три мільйони гривень коштів зарубіжних інвесторів.

Надзвичайно успішним є проект спорудження водогону в селі Черепашинці Калинівського району. Сільський голова Наталія Черниш починає розмову з того, що спочатку вони блукали у трьох соснах та ще й із зав’язаними очима. «У депутатів і громади було велике бажання долучитися до участі в міжнародному проекті, але як? З чого починати? Які папери писати? — емоційно згадує ті часи сільський голова. — Добре, що у Вінниці є міжнародна організація «Україна—Польща—Німеччина». Завдяки їхнім консультаціям зробили перші кроки. Далі теж було непросто, але ми поставленої мети добилися. Головне, що до розв’язання проблеми залучили громаду. Люди не залишалися пасивними спостерігачами, а стали безпосередніми учасниками».

Кошти, зібрані місцевими жителями, чималі. «Коли люди переконуються в тому, що робиться це для їхнього блага, для блага їхніх дітей, а в майбутньому онуків, повірте, тоді вони готові платити, — каже сільський голова Наталія Черниш. — Самоорганізація населення — це те, чого раніше в нас не було, бо всі сподівалися на державу або доброго дядечка. Тепер ми розуміємо: наш добробут залежить не від когось, а насамперед від нас самих. Такі важливі справи ще й здружують людей. Принаймні я впевнена: якби сьогодні ми взялися ще за якусь справу, мої земляки були б ще активніші. Вони особисто переконалися, що їхні кошти не пішли, як вода в пісок, їх не розікрали, бо контроль за витрачанням грошей також здійснювали представники громади. Якщо спільно можна розв’язувати проблеми громади, то чому б цього не робити?».

Інформація до роздумів

Загалом територіальні громади Вінниччини втілюють із зарубіжними партнерами 20 проектів. Завдяки реалізації одного з них створено обласну Асоціацію органів місцевого самоврядування. У рамках проекту людської безпеки «Кусаноне» підписано грантовий контракт між Посольством Японії в Україні та Вінницьким обласним осередком Міжнародного товариства «Україна—Польща—Німеччина» на придбання для Козятинської районної лікарні медичного обладнання на суму 115 тисяч доларів США.

Міжнародна громадська організація «Єврорегіон «Дністер» протягом першого року діяльності для налагодження транскордонного співробітництва залучила майже два мільйони гривень коштів європейських фондів, готуються документи для виконання робіт з будівництва мосту через Дністер у районі райцентру Ямпіль, очисних споруд у населених пунктах на березі Дністра, під’їзних шляхів до пропускного пункту «Бронниця—Унгурь», розвитку аеропорту «Вінниця». Постійно реалізовуються мікро-проекти у сферах культури, спорту, освіти, медицини.

 

Вінницька область.

Коментар

Сергій ТАТУСЯК, голова Вінницької облради:

— Наполегливо переконуємо представників місцевого самоврядування, що не можна сидіти склавши руки і чекати бюджетних грошей. Робимо це не тільки на словах, а й на ділі. Прикладом є діяльність громадської організації «Україна—Польща—Німеччина». Ще одним потужним провідником в Європу стала нова громадська організація «Єврорегіон «Дністер», створена на початку 2012 року. Ці дві організації найбільше допомагають громадам у налагодженні зарубіжних контактів. Такі контакти потрібні, по-перше, для запозичення досвіду роботи самоорганізації населення, по-друге, для пошуку інвесторів для розв’язання наших нагальних проблем. А їх у територіальних громад, особливо сільських, як то кажуть, хоч греблю гати.

Активізувати таку роботу можна, залучивши до неї молодь. На мою думку, спілкування представників молодіжних організацій дало б новий поштовх до розширення і зміцнення стосунків, у тому числі на рівні територіальних громад. У нас створено молодіжний парламент Вінниччини. Ця громадська організація вже зробила перші кроки в європейському напрямку. Віримо, що саме вона задаватиме тон у наближенні Вінниччини до європейських цінностей.

Довідка

Сім мільйонів гривень коштів зарубіжних інвесторів залучили для розвитку краю територіальні громади Вінниччини завдяки участі в понад двадцяти міжнародних грантових проектах. Торувати стежки в Європу місцевим громадам активно допомагають дві міжнародні організації — «Україна—Польща—Німеччина» та «Єврорегіон «Дністер». Вінницькі громади мають понад двісті угод про співпрацю з представниками майже десяти країн Європи. Завдання: налагодити такі контакти з кожною країною ЄС. Вінниччина — чи не єдина з областей держави, яка має своє представництво в Євросоюзі — у Брюсселі.

Факт

Упродовж двох років у Черепашинцях збудували водопровідну мережу протяжністю 14 кілометрів. Пробурили чотири свердловини. Спорудили три водонапірні башти й гідроакумулюючу станцію. Воду подали до 782 будинків селян, нею користуються 1500 мешканців. Загальна вартість проекту — 635 тисяч гривень. Із них 285 тисяч — внесок швейцарських інвесторів, 250 тисяч гривень зібрала громада, понад 90 тисяч гривень надано з місцевого бюджету.