Хмельничани збирають земляків звідусіль, щоб створити зведений каталог видань подолян за кордоном та підготувати інформаційно-довідкове видання «Хмельничани у діаспорі». Мета такого масштабного завдання — розповісти, яких висот в науці, культурі, політиці чи мистецтві досягли земляки. І паралельно розказати, як склалося життя простих людей, котрі з різних обставин шукали кращої долі на чужині. Адже навіть після спадів великих еміграційних хвиль цей процес не затихає. Тільки за два минулих роки з області виїхало за кордон майже тисяча краян. Найбільше подалося до Росії, Німеччини та Ізраїлю.
Такі цифри почули учасники круглого столу «Уродженці Хмельниччини у світовій діаспорі», який провели у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Миколи Островського (на знімку). Для більшості присутніх вони не були новиною, бо кожен за родом своєї діяльності, наукових чи літературних захоплень багато спілкувався із хмельничанами за кордоном.
Директор обласного державного архіву Володимир Байдич уже багато років очолює громадську організацію, що об’єднала вихідців із Поділля у Москві. В столиці РФ сьогодні їх живе близько 20 тисяч. Майже два десятки подолян працюють у російському уряді та найвищих державних установах. Усі вони зробили чимало для розвитку сусідньої держави, але не забувають і про своє коріння. Свого часу саме представники цієї громадської організації звернулися до президента РФ з проханням збільшити випуск українських книжок та друкованих видань.
У науковця та літератора Віталія Мацька свої давні зв’язки з діаспорою. Адже він став автором таких книжок, як «Білий цвіт на калині: літературно-мистецьке життя української діаспори» , «Злотонить-2: проза українського зарубіжжя» та низки інших. За роки спілкування у нього накопичилося чимало матеріалів, які він готовий запропонувати до нового видання.
Було про що розповісти і голові Хмельницького міського товариства «Просвіта» Зої Діденко, яка багато років підтримує зв’язки Хмельницького із спорідненими містами в усьому світі. Пишається знайомством із Наталією Томашевською, подолянкою, котра живе у Твері. Там завдяки її старанням було створено й активно діє українське товариство «Світанок». Підтримує тісні зв’язки і з колишньою хмельничанкою Ніною Личак, за чиєю методикою нині вивчається творчість Миколи Гоголя у московських школах.
Це лише окремі імена. Та учасники круглого столу навели чимало фактів, котрі свідчать про те, що вклад хмельницької діаспори у світовий культурно-освітній простір справді чималий. Але знати про це повинні не тільки літератори, історики та науковці, а й широкий загал. Хмельничанам є ким пишатися. Нове кількатомне видання, ідея випуску якого народилася під час обговорення, допоможе цьому.
Хмельницький.
Фото автора.
