або Ще раз щодо пропозиції Міндоходів і зборів України докорінно змінити фіскальну політику на вітчизняному аграрному ринку 
Що таке «стабільність по-українськи», ми вкотре переконалися наприкінці березня цього року, коли на сайті Міністерства доходів і зборів з’явилося повідомлення про ймовірну ревізію фіксованого сільгоспподатку (ФСП). Такі наміри відомство аргументує тим, що «попри значні державні преференції у галузі не досягнуто економічної стабільності», зокрема, «через існуючі схеми ухилення агропідприємств від оподаткування». Якраз ці схеми нібито дають змогу підприємствам інших галузей економіки зменшувати надходження податку на додану вартість (ПДВ). Окрім того, збільшення пільг аграріїв щодо сплати ПДВ нібито не відповідає обсягам нарощування виробленої продукції.
Отож начебто і виникла потреба змінити правила гри. Зокрема, йдеться про диференціацію ставок фіксованого сільгоспподатку за видами діяльності: рослинництво, птахівництво, тваринництво, встановивши для кожної з груп окрему ставку фіксованого податку, розмір якої поки що не озвучується.
Є також намір запровадити семивідсотковий ПДВ.
Законопроект таких змін може надійти до Верховної Ради вже цього місяця.
Що маємо в активі
Треба сказати, що запровадження фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) в 1999 році, яким замінили майже дюжину різних податків і платежів, позитивно позначилося на роботі агропромислового комплексу. Зокрема, істотно зміцнила свої позиції рослинницька галузь, по суті, відродилося тваринництво, з року в рік нарощуючи обсяги виробництва. Податкові надходження з підприємств АПК до зведеного бюджету зросли більш як в 11 разів. Торік досягнуто рекордного позитивного сальдо зовнішньої торгівлі — понад 10 мільярдів доларів США.
За словами президента «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, якщо проаналізувати загальні результати дії преференцій, то можна побачити, що з 1999-го по 2011 рік обсяги сільгоспвиробництва у нашій країні зросли на 70 відсотків. Водночас протягом 2001—2012 років у десять(!) разів — із 1,8 до  17,9 мільярда американських доларів — збільшено експорт вітчизняної сільгосппродукції. 
Отож галузь, без перебільшення, є стабілізуючим чинником для національної економіки під час фінансово-економічної кризи як щодо обсягів валової продукції, так і з точки зору стабілізації ситуації на валютному ринку України.
Чи справді усе так безхмарно й обнадійливо було під вітчизняним аграрним небом до нинішньої весни? На думку голови Аграрного союзу Геннадія Новікова, зі структури ФСП з часу його запровадження випало чимало складових. Залишився тільки податок на прибуток та на землю і ще кілька зборів, зокрема екологічний і транспортний.
І все-таки терпіти можна. Бо після запровадження фіксованого сільгоспподатку в аграрні структури перестали навідуватися податківці з різними перевірками під час посівної чи жнив і вже не треба тримати цілу армію бухгалтерів, як то було раніше, коли діяла загальна система оподаткування.
Сьогодні частка сільського господарства та харчової промисловості у валовому внутрішньому продукті держави (ВВП) сягнула за 20 відсотків.
Обсяги сплати податків і зборів аграрним сектором економіки становлять понад 42 млрд. грн., що істотно перевищує бюджетну підтримку галузі. Отже, в нинішніх умовах галузь виконує не лише важливу соціальну функцію, а і сприяє наповненню державного і місцевих бюджетів.
Не треба забувати і про те, що нині в сільському господарстві зайнято понад 3,1 мільйона осіб, з яких майже 650 тисяч — наймані працівники. А загалом в українському селі проживає понад 14 мільйонів осіб.
Що можемо втратити
Яких негативних наслідків треба очікувати за умови скасування податкових пільг для сільгоспвиробників? За розрахунками економістів, сума втрат становитиме майже 19 мільярдів гривень, що зменшить прибутковість галузі більш як наполовину.
— Тепер маємо два основні чинники, які зумовлюють інвестиційну привабливість сільськогосподарського виробництва — це фіксований сільськогосподарський податок і спеціальний режим акумуляції ПДВ, — наголошує президент асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. — І в разі перегляду системи оподаткування сільгосппідприємства залишаться без коштів для інвестицій у технології.
А голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков слушно нагадує, що галузь потребує значних капітальних вкладень для того, щоб вийти на рівень продуктивності розвинених країн. І основним джерелом цих інвестицій у сучасних умовах є кошти, що акумулюються за рахунок податкових пільг.
Якщо Верховна Рада внесе зміни до Податкового кодексу і скасує податкові пільги для сільгоспвиробників, то в Україні можуть припинити роботу приблизно 20—30 відсотків малих і середніх птахофабрик. Не уникнуть проблем і великі птахофабрики. У цьому переконаний Олександр Бакуменко. Адже частка преференцій щодо ПДВ і сільгоспподатку у прибутку птахівників доволі значна. «В яйцевому і бройлерному птахівництві країни складова собівартості — ціна на фураж, газ, логістичну складову — постійно зростає. Тоді як ціна продукції птахівників на внутрішньому ринку стоїть на місці», — додає він. Таким чином неважко зрозуміти: якщо знімуть компенсатор у вигляді пільг, то птахівники для відновлення рентабельності просто піднімуть ціну на свою продукцію.
Думка спеціаліста
Юрій АКНЕВСЬКИЙ, генеральний директор «Бахмутського аграрного союзу»:
— Плани уряду щодо зміни системи оподаткування для підприємств АПК спровокують системну кризу галузі. Уже сьогодні ситуацію для більшості агропідприємств України можна охарактеризувати як «фінансовий шторм». Фактори, які його викликали, умовно можна розділити на групи: природно-кліматичні; глобально-економічні; внутрішньодержавні соціально-економічні. Так, перший фактор привів до збитковості рослинництва у групі і різкого зростання собівартості продукції свинарства через збільшення на понад 50 відсотків вартості зернофуражу.
Нагадаємо читачам, що Україні з великими труднощами вдалося обстояти податкові пільги для агросектору в процесі вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). І якщо тепер ці пільги скасувати, то сподіватися на їх поновлення — марна річ. Бо це потребує погодження з усіма країнами—членами СОТ.
І ще одне. У тому разі, якщо відмовимося від податкових пільг в аграрному секторі економіки, то закладемо ще один підводний камінь, на чому наголошують експерти. Бо практично перекриємо шлях для розвитку кооперативного руху, на який, до речі, покладають великі надії наші співвітчизники, які проживають у сільській місцевості, а також Мінагрополітики у своїх намірах відродження села.
«У вітчизняному індексі інфляції 55 відсотків займають якраз продукти харчування. Тож маємо розуміти: якщо влада забирає в аграріїв 19 мільярдів гривень пільг, то сплатять їх фактично українські споживачі», — заявив на прес-конференції в Укрінформі президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса. Йдеться насамперед про ті продукти, які щодня споживають українці: хліб, молочні вироби, овочі...
За прогнозами Олександра Бакуменка, у разі перегляду пільг ціни на вітчизняну сільгосппродукцію в середньому можуть зрости на 10 відсотків.
Наміри керівництва Міндоходів і зборів про потребу докорінної зміни податкової політики щодо агропромислової галузі викликало справедливе занепокоєння серед виробників аграрної продукції. Це знайшло виразне відображення у спільному зверненні керівників одинадцяти профільних об’єднань АПК до Президента України, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради з проханням врахувати їхню думку щодо збереження пільгових режимів оподаткування сільгоспвиробників з метою недопущення занепаду вітчизняного сільського господарства.
Замість коментаря
«Ми переконані, що сільське господарство може і повинно стати галуззю, яка відіграватиме ключову роль у процесі подальшої інтеграції України в світовий економічний простір. Однак скасування податкових стимулів для сільгосптоваровиробників зведе нанівець усі досягнення, підірвавши основи розвитку сільського господарства у майбутньому.
Для того, щоб дати відповідь на запитання «чи на часі скасування пільгових режимів оподаткування для сільського господарства?», треба відповісти на запитання «чи зникли чинники, які зумовили їх прийняття у дев’яності роки?».
З цього приводу необхідно зазначити, що станом на сьогодні, спеціальні режими оподаткування є чи не єдиним джерелом підтримки сільгосптоваровиробників, адже фінансування АПК за рахунок прямої бюджетної підтримки обмежене, так як і доступ до банківських кредитів.
Негативним чинником залишається нестабільність умов господарювання, що зумовлюється впливом погодних умов, а також зростанням цін на матеріально-технічні ресурси.
За умови скасування податкових пільг сільгосптоваровиробників, сума втрат, за розрахунками економістів, становитиме близько 19 млрд. грн., що зменшить прибутковість галузі на понад 50 %, зумовить збільшення частки збиткових підприємств із 17-30 % до 50-60 % від їх загальної кількості, призведе до зменшення обсягів валової продукції в сільськогосподарському виробництві на 8-10 % і падіння валютних надходжень від експорту продукції АПК. Зазначені процеси супроводжуватимуться зменшенням обсягів земель в обробітку (особливо в регіонах із несприятливими природно-кліматичними умовами), а також закриттям значної кількості тваринницьких ферм, що навіть за наявності податкових стимулів працюють на межі збитковості.
Крім цього, скасування податкових пільг безперечно негативно позначиться на показниках інших галузей вітчизняної економіки (машинобудування, харчова промисловість, хімія, металургія тощо), погіршить інвестиційну привабливість галузі і держави в цілому. Як наслідок, втрата підтримки сільгоспвиробника не призведе до очікуваного адекватного зростання обсягів бюджетних надходжень. Можливий тимчасовий незначний результат — наповнення бюджету в перший рік, у разі скасування податкових пільг сільгосптоваровиробників, у майбутньому обернеться стагнацією і тінізацією економіки, згортанням інвестиційних процесів та погіршенням соціально-економічного становища в сільській місцевості.
На наше переконання, зважаючи на масштаб проблеми, яка в тому числі має важливе суспільне значення, реформуванню умов оподаткування в аграрному секторі економіки має передувати глибока і предметна дискусія із представниками галузі щодо оптимальних варіантів змін в оподаткуванні, а також їх можливих наслідків. Враховуючи вищевикладене, просимо врахувати думку профільних об’єднань агропромислового комплексу щодо збереження пільгових режимів оподаткування сільгосптоваровиробників з метою недопущення занепаду сільського господарства нашої країни.
Заздалегідь вдячні і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю».
Зі звернення керівників профільних об’єднань агропромислового комплексу країни до Президента України, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України.
Довідково
За даними Міндоходів і зборів, спецрежимом оподаткування торік скористалося понад 16 тисяч аграріїв, залишивши у власному розпорядженні 14,7 мільярда гривень. Окрім того, ще 1,1 мільярда гривень ПДВ надійшло від переробників на спецрахунки Держказначейства для виплати компенсації товаровиробникам за продані молоко і м’ясо у живій вазі. Натомість надходження ФСП у 2012 році становили 131 мільйон гривень, а в 2011-му — 121,9 мільйона гривень.
Довідково
За даними міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об’єднує у своїх лавах 34 країни, загальний рівень держпідтримки АПК України істотно відстає від інших країн світу. Якщо, скажімо, у Норвегії цей показник становить 61 відсоток загальної вартості сільгосппродукції, у країнах ЄС — 20—27, у Росії — 21, в Китаї — 17, то в Україні — лише 5—7 відсотків.