Щороку напередодні річниці Чорнобильської трагедії у Верховній Раді відбуваються парламентські слухання. Їх учасники намагаються проаналізувати дії всіх органів влади щодо ліквідації наслідків катастрофи та окреслити основні проблеми, які потребують вирішення. Цей рік не став винятком.

За словами міністра соціальної політики Наталії Королевської, пріоритетом державної політики у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи був, є та залишається соціальний захист постраждалих громадян. У 2013 році на соціальний захист постраждалих осіб, за різними бюджетними програмами Мінсоцполітики, Мінфіну, Міністерства надзвичайних ситуацій, а також з урахуванням витрат Пенсійного фонду, передбачено 11 мільярдів 170 мільйонів гривень. Це на 4,5 мільярди гривень, або на 66,2 відсотка більше, ніж у 2009 році, повідомила урядовець.

«Однак, незважаючи на збільшення в останні роки обсягу фінансування чорнобильських статей, сьогодні ми ще далекі від реалізації у повному обсязі положень закону про статус та соціальний захист понад двох мільйонів осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. І щорічно на ці цілі потрібно понад 88 мільярдів гривень. Це колосальна сума, яка становить 19,1 доходу всього зведеного бюджету України на 2013 рік», — зауважила Н. Королевська. Тож якщо дивитися реалістично, то найголовнішим завданням на даному етапі, наголосила міністр, є максимально ефективне використання наявних коштів, щоб кожна соціальна гривня, виділена чорнобильцям, доходила до тих, хто дійсно сьогодні потребує допомоги.

Утім, суха статистика відрізняється від реалій життя. Кому-кому, а чорнобильцям це добре відомо. Напевно тому, виступ заступника голови правління Пенсійного фонду Валентини Никитенко учасники слухань щоразу переривали вигуками «ганьба». За словами чиновниці, постанова уряду від 23 листопада 2011 року № 1210 була дуже корисною і призвела до збільшення пенсій. «Якщо середній розмір пенсії по інвалідності станом на 1 грудня 2011 року становив 1 тисяча 803 гривні, то на 1 січня 2013 року він вже становить 4 тисячі 81 гривню. Середній розмір пенсії по втраті годувальника станом на 1 грудня 2011 року становив 1 тисяча 787 гривень, на 1 січня 2012 року— 3 тисячі 519 гривень», — повідомила вона.

Водночас В. Никитенко зауважила: внаслідок законодавчого врегулювання у 2011 році щодо розмірів пенсійних виплат особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постанови уряду від 23 липня 2011 року (№ 745), Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року та від 25 січня 2012 року, кількість позовів щодо пенсійного забезпечення у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилася. «Це ще раз підтверджує, що постанова Кабінету Міністрів №1210 дала позитивний ефект, оскільки після перерахування розмірів пенсій у більшості учасників ліквідації аварії на ЧАЕС виплати збільшилися». Саме ці слова чиновниці й спричинили галас у залі.

Між тим, Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи проаналізував виконання рекомендацій попередніх слухань. За словами голови комітету Ірини Сех, лише одна третя цих рекомендацій виконується, та й то з великою натяжкою. «Я дуже хочу, щоб сьогоднішня наша робота, враховуючи те, що тут присутні представники уряду, громадськість, не була просто говорильною. Ми хочемо бачити результати серйозні і вагомі», — зауважила вона.

І. Сех нагадала, що перше виїзне засідання комітету відбувалося саме на Чорнобильській атомній електростанції. «На жаль, ми бачили ситуацію, що виконання робіт на майданчику Чорнобильської АЕС досі не можна вважати задовільними. Хронічне недофінансування не дозволяє виконувати необхідні роботи зі зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС. Ускладнює супровід міжнародних проектів та загалом є недостатньо ефективним витрачання бюджетних коштів. Оскільки і через 12 років після остаточної зупинки станції основні витрати йдуть на підтримку безпеки станції, а не зняття її з експлуатації», — наголосила депутат.

Ці слова підтвердив і голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша. Перш за все, за його словами, кошти спрямовуються на заходи для підтримки рівня безпеки, а роботи, пов’язані зі зняттям з експлуатації ЧАЕС, фінансуються за залишковим принципом. Чиновник зауважив також, що необхідно прискорити прийняття змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему на наступний період 2013—2017 роки.

І. Сех сказала також, що передбачені державним бюджетом на 2013 рік 723 мільйони гривень — недостатня сума для виконання першочергових робіт з забезпечення ядерної і радіаційної безпеки зупинених енергоблоків. Додаткова потреба, за її словами, становить 409 мільйонів гривень.

Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех: «Термін дії Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи завершився ще у 2010 році. Для того щоб Загальнодержавна програма подолання Чорнобильської катастрофи на 2014—2019 роки запрацювала з 2014 року, Верховна Рада повинна її прийняти на поточній сесії. А на сьогодні відповідний документ ще навіть не внесено на розгляд Верховної Ради».

Зрештою, щоб слухання не стали переливанням із пустого в порожнє, народний депутат від КПУ Адам Мартинюк запропонував наступні слухання розпочинати не з доповідей про стан речей, а зі звіту кожного міністерства й відомства про те, як виконані рекомендації попередніх парламентських слухань. 

У центрі — генеральний директор ЧАЕС Ігор Грамоткін .

Фото Олександра КЛИМЕНКА.