Генеральний директор ТОВ «Стальконструкція» Сергій Євель:

Президент України Віктор Янукович доручив уряду вжити всіх необхідних заходів, щоб надати допомогу потерпілим. Харківський міський голова Геннадій Кернес, міські комунальні служби, будівельники і вдень, і вночі працювали над тим, щоб якомога швидше потерпілі впоралися з лихом, що спіткало їх.

Вся країна стежила за цими драматичними подіями в Харкові по телевізійних репортажах. У лічені місяці були виконані масштабні будівельні роботи, будинки капітально відремонтовано, інженерне устаткування відновлено, у квартирах зроблено сучасний ремонт. І люди незабаром повернулися у свої будинки, до нормального, повсякденного життя. Але мало хто, напевно, у той час звертав увагу на мовчазного чоловіка в кадрі в будівельній касці. Однак багато в чому завдяки саме йому, генеральному директорові ТОВ «Стальконструкція» Сергію Євелю, його будівельному й організаторському таланту, високому професіоналізму інженерів і робітників підприємства «Стальконструкція» вдавалося вирішувати складні завдання в максимально стислий термін і тим самим вселяти надію й упевненість у серця змучених бідою людей у те, що все, що їм довелось пережити, скоро закінчиться.

На початку 2013 року читачі газети «Вечірній Харків» у номінації «Підприємство року» назвали кращим трудовим колективом півторамільйонного мегаполіса саме ТОВ «Стальконструкція». І не тільки тому, що це підприємство підставило потужне своє плече в тяжкі для харків’ян дні, а й тому, що жителі міста вдячні колективу за оновлену площу Конституції, що стала справжнім європейським центром Харкова; за унікальні атракціони в парку імені Горького, монтаж яких — справа рук професіоналів «Стальконструкції»; а також за реконструйований стадіон «Металіст», будівництво нового аеровокзалу й багато-багато інших об’єктів промислового призначення, без яких Харків сьогодні уже не можна уявити.

— Я справді пишаюся тим, що все моє трудове життя пов’язане із цим підприємством. Я тут починав майстром, виконробом, потім працював старшим виконробом, головним інженером, в останнє десятиліття — генеральний директор. Історія нашого підприємства — це багато в чому історія самої країни, нашого індустріального регіону. Спеціалізоване управління №127, як раніше називалося наше підприємство, що входило до складу будівельно-монтажного тресту «Харківстальконструкція», брало участь у будівництві таких знакових для регіону підприємств, як «Завод імені Малишева», ХТЗ, «Електротяжмаш», підшипникового, турбінного, верстатобудівного, плиткового заводів, заводу «Кондиціонер», а також стадіону «Металіст», Палацу спорту «Локомотив», метрополітену, Диканівських очисних споруд, ДБК №1, Куп’янського домобудівного комбінату, Балаклійського цементного заводу, Алчевського металургійного заводу, Полтавського гірничо-збагачувального комбінату й багатьох інших найважливіших для розвитку промисловості країни об’єктів.

Наших фахівців в різні роки залучали до виконання будівельно-монтажних робіт у багатьох країнах. Три десятиліття тому вперше в нашій країні нашим будівельним управлінням було виконано монтаж харківської телевізійної вежі заввишки 242 метри за допомогою вертольота. Цей метод було визнано таким, що найбільше відповідав вимогам того часу, й надалі він набув широкого застосування. Отож нам є чим пишатися. І слова, які ви наводили як цитати, сказано не заради гарної фрази. Це наше, якщо хочете, життєве, професійне кредо — залишити добрий слід на землі.

— Так, справді, керівництво країни, міська влада ставили перед будівельниками завдання не тільки капітально, якісно відновити сильно зруйновані будинки, а й виконати всі роботи в максимально стислий термін. А доручали саме нам виконати всі необхідні заходи, напевно, тому, що в нас є досвід, набутий роками не тільки в монтажі, а й у демонтажі всіляких будинків, а ще, напевно, і тому, що ми вже зіштовхувалися з подібними ситуаціями. У місті Ізюмі, коли вибухнув побутовий газ у п’ятиповерховому будинку й практично розніс весь під’їзд. Такий же сумний досвід був у нас і в місті Лозова, під час ліквідації наслідків вибуху боєприпасів на військових складах, де два будинки було повністю зруйновано й п’ять будинків сильно пошкоджено. Ми їх усі відновили. Ще раніше в Харкові, на підприємстві «Південдіпроцемент» довелося ліквідовувати складну аварію.

І коли в Харкові сталося лихо, трапилися ці один за іншим вибухи, ми підійшли дуже відповідально до ліквідації їх наслідків і взялися за роботу буквально на другий день після нещастя. Для потерпілих кожен день на рахунку, та й важливо було, щоб вони бачили, що не самотні в біді, що влада, держава вживають рішучих заходів з нормалізації їхнього життя. У перші ж дні після аварії на об’єктах з’являлася техніка, ми разом із проектантами в найкоротший термін готували проектну документацію з відновлення будинків і негайно розпочинали всі роботи. Немає потреби перераховувати всі виконані заходи, але кожний з нас, хто хоч що-небудь у житті будував чи перебудовував, знає, що відновлювати, відбудовувати зруйноване набагато складніше, ніж побудувати будинок заново. Однак завдання було виконано в стислий термін і люди незабаром повернулися в свої домівки, навіть раніше від запланованого.

Але в цьому зв’язку я хотів би сказати ще ось про що. Такі нещастя, які пережив Харків, Харківська область, на жаль, можуть статися й у будь-якому іншому місті, іншій країні, такий вже зворотний бік технічного прогресу. Але важливо, щоб влада, оперативні служби, ремонтні, будівельні організації діяли спільно, на довірі й розумінні й з однією метою —якомога швидше впоратися з бідою і повернути людей до нормального життя. Адже чому ми все робили швидко й злагоджено? Тому що не ходили по інстанціях, не «втрясали питання», не чекали, поки будуть виділені гроші, поки вони надійдуть на наші рахунки. Всі рішення приймалися на місці, миттєво, коли було знайдено рішення, його так само швидко виконували.

— Я так не спрощував би. Звичайна харківська будівельна фірма має на сьогодні майже піввіковий досвід роботи. Майже п’ять десятиліть ми займалися монтажем металоконструкцій і залізобетонних конструкцій, це було основне наше призначення. Тому це не те підприємство, що виникло нізвідки. Десятиліттями ми будували промислові підприємства, зводили величезні цехи. Про це сьогодні якось не заведено згадувати, але завдяки саме таким підприємствам, як наше, створювалася індустріальна міць країни. І сфера діяльності нашого підприємства поширювалася не тільки на Харків, а й на багато сусідніх міст. Важко назвати в окрузі хоч один промисловий велет, де б наші будівельники не потрудилися на його розвиток.

— До того, як ми почали реконструкцію стадіону «Металіст», ми змонтували чудове приміщення для залізниці, спортивний комплекс «Локомотив». Прекрасна споруда, де проліт 54 метри, ферми вагою 42 тонни. Ми поставилися з великою відповідальністю до цього завдання, і зуміли організувати цілодобово роботу так, що за дев’ять місяців змонтували 3,5 тис. тонн металоконструкції. При цьому будівництво ніяк не заважало проводити футбольні матчі. Перед футболом ми демонтували крани, а на ранок знову їх збирали, і будівництво тривало. Так відбувалося день у день, чітко, ритмічно, прораховано, що за чим, коли, яку конструкцію привозять, де укріплюють і коли розкладають, якою технікою монтують, скільки людей треба в яку зміну, які потоки організувати. Все це було продумано нашими співробітниками. Цим і славиться наше підприємство.

І я радий, що стадіон і багато інших об’єктів до Євро-2012 у Харкові побудували наші працівники, ми не залучали нікого зі сторони, всі харківські проектанти, будівельники, монтажники. Ми пишаємося цим, і тим, що це єдиний стадіон в Україні побудований саме нашими людьми. Свого часу я за кордоном працював, будував металургійний комбінат у Нігерії. Я бачив, як працюють німці, французи й скажу вам, що ми працюємо не гірше. Механізми в них уже були інші, технології в них були інші, вони нас обходили в той час. Але на сьогодні ми їх доганяємо за технологіями. Хоча всі ці технології, з яких вони нас обігнали, були у нас в Радянському Союзі придумані.

— Звичайно, виховати розумного виконроба, на якого можна було б покластися, довірити йому складну техніку, здатну піднімати стотонні конструкції, навчити його, інженерів, робітників трудитися не тільки вміло, точно за кресленнями, а й у максимально стислий термін — справа непроста. Ми цінуємо своїх фахівців, особливо ветеранів. Ми даємо шанс кожному, хто прийшов у наш трудовий колектив, цілком розкрити свій талант і не боїмося довіряти молоді відповідальні завдання. Я казав, що наш колектив славний своїми людьми й ще раз повторюся: дива самі собою не відбуваються, їх роблять люди.

— Складно самому відповісти на це запитання. Принцип мого життя — зроби зараз, не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні. Відповіддю може бути й те, що я вимогливий і до себе, і до підлеглих, і до тих, з ким спільно працюю на об’єктах. Я думаю, людям, що працюють зі мною, теж нелегко. Але якимось чином все навколо нас рухається. Ми з року в рік нарощуємо обсяги виробництва, доводячи не словом, а ділом, що нам під силу об’єкти будь-якої складності. Упевнено дивимося в завтрашній день. Країна не може жити не розвиваючись. Не може не будувати заводи, фабрики, спортивні, культурні споруди. Тоді держава не існуватиме. А наша держава переборола тяжкі часи. Отож все у нас вийде.

 

Харків.