До кінця року надсучасний телевізійний сигнал з ефіру зможуть приймати вже понад 15 мільйонів глядачів
Якісна картинка і широкий вибір каналів? Іще вчора вони були недоступні мільйонам українських глядачів. Уже сьогодні вони стали реальністю завдяки переходу України з аналогового на цифрове телебачення. Вже півтора року працює мережа цифрового ефірного мовлення, покриття становить 95 відсотків населення України та транслює 32 українські телеканали.
Зміни на краще
Іще рік тому понад половина з усіх телеглядачів країни дивилися на світ через призму усього 4-5 телевізійних каналів. Саме стільки приймає у далекому селі звичайна аналогова антена. Саме стільки точок зору могли порівнювати ті мешканці України, які не мають змоги купити супутникову «тарілку» чи підключитися до кабельного телебачення, яке є не у кожній сільській місцевості України. За підрахунками фахівців, таких в Україні — чи не дві третини глядачів, переважно мешканців сільської місцевості та невеликих містечок.
Чому так відбувалось? Головна причина — технічна недосконалість обладнання, що передавало сигнал від центральних телевеж до домашніх антен. Передавачі просто фізично не здатні були транслювати більше каналів через надто невелику ємність частотного ресурсу.
Західні країни стикнулися із цією проблемою вже давно. І ще у 1980-х роках тамтешні науковці розробили і почали поступово впроваджувати систему цифрового мовлення. Якщо без зайвих подробиць — замість одного аналогового каналу транслювати на тих самих частотах можна вісім цифрових, у кращій якості, із меншою кількістю перепон. Європейські країни переходили на цифру поступово. Більшість країн цей процес завершили протягом останніх 5—6 років. Деякі країни, наприклад, Іспанія і Великобританія, закінчили перехід лише нещодавно.
У 2006 році Міжнародний електротехнічний союз (МЕС) ініціював підписання його членами так званого договору «Женева-2006». Згідно з його умовами, 104 країни зобов’язались відключити до червня 2015 року аналогові передавачі.. Такий собі крок назустріч глобальному телеглядачеві.
Як піймати сигнал
Цифровий сигнал доступний з ефіру 95 відсоткам населення. При цьому реально підключились до мережі уже сім мільйонів глядачів. Які переваги вони отримали?
По-перше, замість 4—5 телеканалів, з ефіру можна отримувати сигнал одразу 32 мовників. Із них 4 — регіональні телекомпанії, а 28 — загальнонаціональні програми. При цьому прийом можливий навіть на телевізорах старого покоління.
По-друге, суттєво покращиться якість картинки. Завдяки сучасним технологіям передачі цифрового сигналу, перепони під час трансляцій будуть зведені до мінімуму.
По-третє, доступ до нового формату мовлення — безплатний. Таке рішення прийняла Національна рада з питань телебачення, головний державний орган в сфері телебачення.
Слід також відзначити, що в Україні цифрова телемережа побудована в сучасному стандарті DVB-T2, це нове слово у цифровому мовленні. Таким чином, ми фактично перескочили через одну сходинку технічної еволюції і маємо наразі технологічно більш сучасніше телебачення, ніж провідні країни світу. Це обумовлено тим, що багато європейських країн (приміром, Швеція і Фінляндія) починали впроваджувати «цифру» у попередньому форматі — DVB-T, а тепер він недосконалий.
Аби не допустити ввезення і роботи на ринку контрабандних приймачів цифрового сигналу, Нацрада рекомендувала компанії «Зеонбуд» закодувати сигнал.
Готовий до встановлення приймач сигналу формату Т2 (сам він розміром із книгу і не потребує додаткового сервісу, тому зручний в користуванні навіть для літніх людей) в Україні доступний за 550 грн. При цьому, на відміну від багатьох інших «гаджетів», ціна цього обладнання фіксована для всіх мереж і навіть радіоринків. Натомість, скажімо, у Великобританії, за декодер із доступом до мережі безплатного ефірного мовлення Freevіew місцеві абоненти платять в чотири рази більше.
Факт
Україна теж приєдналася до договору 2006 року. І зараз виконує його вимоги чи не найшвидше в Європі. Усього за півтора року розгорнуто мережу із 664 передавачів та 164 серверів по всій території країни. У проект інвестовано $134 млн. При цьому, якщо у деяких заможних європейських країнах розгортанням мережі цифрового мовлення опікувалась держава, то в Україні усі витрати взяв на себе приватний бізнес. Оператор мережі — українська компанія «Зеонбуд» стала єдиною, хто погодився вкласти такі гроші у розвиток сучасного телебачення в країні. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення неодноразово зверталась до об’єднань телеканалів із пропозицією створити компанію, що взялася б за будівництво мультиплексів. Та ті відмовлялись, з причини необхідності інвестувати в розбудову мережі значні кошти.
Цифра
Для забезпечення доступу до цифрового мовлення найширших верств населення, держава вирішила взяти на себе придбання приймачів для малозабезпечених українців, у тому числі, багатодітних сімей та інвалідів. На це в 2012 році було передбачено в держбюджеті понад 450 млн. грн. Завдяки цьому безкоштовні «сет-бокси» отримали уже понад 800 тисяч родин. До кінця поточного року, запевняють спеціалісти, телеглядачами цифрового телебачення нового покоління стануть вже понад 15 мільйонів українців.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
